+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
72
Мова:
Українська
приналежності підприємства, принципів кредитування, що склалася структури джерел засобів, оборотності оборотних коштів, репутації підприємства й ін. По цьому прийнятність значень цих коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки і напрямків зміни можуть бути встановлені тільки в результаті просторово-часових зіставлень по групах родинних підприємств. Можна сформулювати лише одне правило, що “працює” для підприємств будь-яких типів: власники підприємства (акціонери, інвестори й інші особи, що зробили внесок у статутний капітал) вважають за краще розумний ріст у динаміку частки позикових засобів, навпроти, кредитори (постачальники сировини і матеріалів, банки, що надають короткострокові позички, і інші контрагенти) віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, з більшої фінансовою автономністю.
Показники цієї групи характеризують результати й ефективність поточної основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даного підприємства і родинних по сфері додатка капіталу підприємств. Такими якісними (тобто не формализуемыми) критеріями є: широта ринків збуту продукції: наявність продукції, що поставляється на експорт; репутація підприємства, що виражається, зокрема, у популярності клієнтів, що користуються послугами підприємства, і ін. Кількісна оцінка дається по двох напрямках:
- ступінь виконання плану (установленого вищестоящою організацією або самостійно) за основними показниками, забезпечення заданих темпів їхнього росту;
- рівень ефективності використання ресурсів підприємства.
Для реалізації першого напрямку аналізу доцільно також враховувати порівняльну динаміку основних показників. Зокрема, оптимально наступне їхнє співвідношення:
Тпб > Тр > Так > 100%,
де Тпб, Тр, Так – відповідно темп зміни балансового прибутку, реалізації, авансованого капіталу (Бн).
Ця залежність означає, що: а) економічний потенціал підприємства зростає: б) у порівнянні зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно; в) прибуток зростає випереджальними темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва і звертання.
Приведене співвідношення можна умовне назвати “золотим правилом економіки підприємства”. Однак можливі і відхилення від цієї ідеальної залежності, причому не завжди них варто розглядати як негативні. Зокрема, досить розповсюдженими причинами є: освоєння нових перспективних напрямків додатка капіталу, реконструкція і модернізація діючих виробництв і т.п. Така діяльність завжди сполучена зі значними вкладеннями фінансових ресурсів, що по більшій частині не дають моментальної вигоди, але в перспективі можуть окупитися з лишком.
Слід зазначити, що таке зіставлення в даний час ускладнюється впливом інфляції, що спотворює.
Для реалізації другого напрямку можуть бути розраховані різні показники, що характеризують ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Основні з них – вироблення, фондовіддача, оборотність виробничих запасів, тривалість операційного циклу, оборотність авансованого капіталу.
До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства і динамічності його розвитку відносяться показник ресурсовіддачі і коефіцієнт стійкості економічного росту.
Ресурсовіддачі (коефіцієнт оборотності авансованого капіталу). Характеризує обсяг реалізованої продукції, що приходиться на гривню засобів, вкладених у діяльність підприємства. Ріст показника в динаміку розглядається як сприятлива тенденція.
Коефіцієнт стійкості економічного росту. Показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство надалі, не змінюючи вже сформоване співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою і т.п.
Оцінка рентабельності.
До основних показників цього блоку, використовуваним у країнах з ринковою економікою для характеристики рентабельності вкладень у діяльність того або іншого виду, відносяться рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу. Економічна інтерпретація цих показників очевидна – скільки гривень прибутку приходиться на одну гривню авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати або балансовий прибуток, або чистий прибуток.
Аналізуючи рентабельність у просторово-часовому аспекті, необхідно приймати в увагу три ключові особливості цих показників, істотні для формулювання обґрунтованих висновків.
Перша зв'язана з часовим аспектом діяльності підприємства. Так, коефіцієнт рентабельності продукції визначається результативністю роботи звітного періоду; ймовірний і планований ефект довгострокових інвестицій він не відбиває. Коли підприємство робить перехід на нові перспективні технології або види продукції, що вимагають великих інвестицій, значення показників рентабельності можуть тимчасово знижуватися. Однак, якщо стратегія перебудови була обрана вірно, понесені витрати надалі окупляться, тобто зниження рентабельності в звітному періоді не можна розглядати як негативну характеристику поточної діяльності.
Друга особливість визначається проблемою ризику. Багато управлінських рішень зв'язані з дилемою “добре їсти або спокійно спати?”. Якщо вибирають перший варіант, то приймають рішення, орієнтовані на одержання високого прибутку, хоча б і ціною більшого ризику. При другому варіанті –навпаки. Одним з показників ризиковості бізнесу саме і є коефіцієнт фінансової залежності – чим вище його значення, тим більше ризикованим з позиції акціонерів і кредиторів є підприємство.
Третя особливість зв'язана з проблемою оцінки. Зокрема, чисельник і знаменник показника рентабельності власного капіталу виражені (у деякому змісті) у грошових одиницях різної купівельної спроможності. Чисельник показника, тобто прибуток, динамічний, він відбиває результати діяльності і сформований рівень цін на товари і послуги в основному за минулий період. Знаменник показника, тобто власний капітал, складався протягом ряду років. Він виражений у книжковій (облікової) оцінці, що може досить істотно відрізнятися від поточної оцінки.
Крім того, облікова оцінка власного капіталу не має ніякого відношення до майбутніх доходів. Дійсно, далеко не усіх може бути відбите в балансі; наприклад, престиж фірми, торговельна марка, суперсучасні технології, класний управлінський персонал не