Управління активами на торгівельному підприємстві “Санторин”

Оскільки велике значення для стійкості фінансового становища має наявність власних обо Кредиторська заборгованість становить найбільшу питому вагу в позикових засобах - 82,13 % на кінець року.

Причому її зменшення з 299,20 тис. грн. до 250,40 тис. грн. (на 48,80 тис. у майні підприємства значна, те необхідно більш детально розглянути вплив кожної статті на зміну позикових засобів.

Кредиторська заборгованість становить найбільшу питому вагу в позикових засобах – 82,13 % на кінець року. Причому її зменшення з 299,20 тис. грн. до 250,40 тис. грн. (на 48,80 тис. грн.) не перекривається збільшенням коштів і короткострокових фінансових вкладень (див. таблицю 2.2 показник 3.2). Це спричиняє погіршення платоспроможності підприємства. Тому необхідно більш детально вивчити склад кредиторської заборгованості. Розглянемо таблицю 2.5.

Аналіз кредиторської заборгованості.

 

Таблиця 2.5

Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості.

 

Аналізуючи зміни в складі і структурі кредиторської заборгованості, приведені в таблиці 2.5, можна відзначити, що відбулися істотні зміни в наступних статтях:

зросла практично в 2,5 рази заборгованість перед постачальниками в 2002 році з одночасним збільшенням її частки в структурі кредиторської заборгованості на 53,34 %. Причому в 2003 році по даній статті відбулося зменшення на 16,3% з одночасним ростом частки в загальній сумі заборгованості до 82,13%.

у 2003 році відбулося зменшення заборгованості практично по всіх статтях у середньому на 10%. У половину зменшена заборгованість перед бюджетом, що складає 30,20 тис. грн. (9,90 % від загальної суми заборгованості).

Зміна структури кредиторської заборгованості показано на рисунку Г.1.

У цілому можна відзначити деяке поліпшення структури кредиторської заборгованості зв'язане зі скороченням частки «хворих» статей (заборгованість перед бюджетом, заборгованість по оплаті праці). Негативним моментом є ріст заборгованості стороннім підприємствам (її частки), що зв'язано з взаємними не платежами. У той же час у 2002 році відбулося збільшення частки кредиторської заборгованості в підсумку балансу підприємства до 53,13%, а в 2003 році відбулося зниження її частки до 43,05%, що свідчить про деяке поліпшення структури пасивів підприємства в 2003 році.

До кінця звітного періоду спостерігається велика частка кредиторської заборгованості в структурі активів підприємства (43,5%). З одного боку, кредиторська заборгованість - найбільш привабливий спосіб фінансування, тому що відсотки тут звичайно не стягуються. З іншого боку, через великі відстрочки по платежах у підприємства можуть виникнути проблеми з постачаннями, збиток репутації фірми через несприятливі відкликання кредиторів, судові витрати по справах, збудженим постачальниками.

Зниженню заборгованості сприяє ефективне керування нею за допомогою аналізу давнини термінів. Такий аналіз виявляє хто з кредиторів, довго чекає оплати і швидше за все почне виявляти нетерпіння. ТОВ "Санторин" необхідно, насамперед, розрахуватися з боргами перед бюджетом, по соціальному страхуванню і забезпеченню, тому що відстрочки по цих платежах, звичайно спричиняють виплату штрафів (пені). Потім необхідно чітко структурировать борги перед постачальниками і підрядчиками, і виявити які з них вимагають невідкладного погашення. На ТОВ "Санторин" рекомендується удатися до механізму взаємозаліків.

В наявності перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською в сумі 102 тис. грн. або в 4 рази. Тобто, якщо 1/6 частина дебіторів погасять свої зобов'язання, то ТОВ «Санторин» зможе погасити всі зобов'язання перед кредиторами. 

Ефективність діяльності підприємства та основні недоліки та основні недоліки в організації фінансової роботи

Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичного середовища формування прибутку і доходу підприємств. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. 

Рентабельність продукції. Рентабельність продукції показує, скільки прибутку приходиться на одиницю реалізованої продукції. Ріст даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) або зниження витрат на виробництво при постійних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію підприємства, а також більш швидким ростом цін чим витрат. 

Показник рентабельності продукції містить у собі наступні показники:

Рентабельність усієї реалізованої продукції, що представляє собою відношення прибутку від реалізації продукції на виторг від її реалізації (без ПДВ);

Загальна рентабельність, рівна відношенню балансового прибутку до виторгу від реалізації продукції (без ПДВ);

Рентабельність продажів по чистій пробули, обумовлена як відношення чистого прибутку до виторгу від реалізації (без ПДВ);

Рентабельність окремих видів продукції. Відношення прибутку від реалізації даного виду продукту до його продажної ціни.

На основі даних таблиці побудуємо діаграму (рисунок 2.4).

 

Рисунок 2.4. Зміна показників рентабельності продукції за 2002-2003 р.

 

Показник загальної рентабельності за аналізований період знизився з 17,24% у 2001 до 9,74% у 2003 році, тобто зменшився більше чим у 1,5 рази, в основному за рахунок зниження показника рентабельності продажів.

Показник рентабельності продажів по чистому прибутку також знижувався з 11,52% на початок аналізованого періоду до 7,12% на кінець. Це говорить про те, що попит