Управління державним боргом, його вплив на економіку

По-друге, спекулятивно-ажіотажний бум розвитку боргового ринку загальмував інвестиційні процеси. Так, надвисока доходність ОВДП призвела до того, що кредитна система відокремилася від виробництва, і вільні ресурси направлялися на купівлю ОВДП, обминаючи реальний сектор економіки та провокуючи диспропорції на макро- і мікрорівнях. Внаслідок піраміди ОВДП відбулося трансформування інвестиційних ресурсів у фонди споживання – витрати в соціальній сфері фінансувалися за рахунок позикових, а не продуктивних схем.

Явище уповільнення інвестиційної активності, похідне від надмірного державного запозичення, має назву “ефект витіснення”. Внаслідок високої вартості позичкового капіталу підприємства не можуть реалізовувати інвестиційні програми з належним рівнем рентабельності чи внутрішньою нормою доходності. Витіснення державними позиками приватних інвестицій справедливо трактується як справжній тягар державного боргу.

Українські облігаційні запозичення як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках є одними з найдорожчих і водночас одними з найкоротших на боргових ринках. У різні періоди доходність ОВДП коливалася від 40% до 100% річних на первинному ринку, при незначних термінах погашення. Валютна доходність зовнішніх функціональних позик сягає 21% річних.

По-третє, нерезиденти є основними поставниками позичкового капіталу. Якщо при характеристиці учасників зовнішнього ринку це природно, то для ринку ОВДП переважна присутність нерезидентів загрожує фінансовій стабільності та економічній безпеці держави.

Вітчизняна практика формування боргу передбачає масштабну участь Національного банку України на первинному ринку ОВДП. Через прямий викуп державних облігацій НБУ фактично здійснював приховану грошову емісію. Інакше кажучи, має місце поєднання андерайтерських і кредитних функцій, яке дається взнаки виключно з негативного боку.

Валовий зовнішній борг України у квітні-червні 2009 року виріс на 1,05 млрд. доларів, або на 1,1%, - до 100,58 млрд. доларів.

Про це ідеться у повідомленні на веб-сайті НБУ. 

Згідно з його даними, протягом другого кварталу 2009 року банки скоротили зовнішній борг на 2,32 млрд. доларів, або на 6,2%, - до 35,31 млрд. доларів, інші компанії - на 0,59 млрд. доларів, або на 1,4%, до 40, 96 млрд. доларів.

У той же час борг органів державного управління зріс на 1,67 млрд. доларів, або на 14,4%, - до 13,28 млрд. доларів, а органів грошово-кредитного регулювання - на 1,51 млрд. доларів, або на 33,2%, - до 6,05 млрд. доларів. 

Одночасно міжфірмовий борг збільшився на 0,78 млрд. доларів, або на 18,6%, - до 4,98 млрд. доларів.

Як повідомлялося, у першому кварталі 2009 року валовий зовнішній борг України скоротився на 3,9%, або 4 млрд. доларів, - до 99,2 млрд. доларів.

Однак у другому кварталі Міжнародний валютний фонд надав Україні другий транш кредиту stand-by у розмірі 2,8 млрд. доларів, приблизно порівну розподілений між НБУ і урядом.

По-четверте, за весь час функціонування ринку державних запозичень не з’явилося повною мірою альтернативного джерела для фінансування бюджетного дефіциту.

Неефективна податкова політика не змогла на противагу борговим негараздам вирівняти дисбаланс надходжень і потреб у фінансових засобах. За умов відсутності фіскальних реформ країна дістала фіскальну кризу.

По-п’яте, з проблемою наявності державного боргу пов’язане недофінансування держвидатків у багатьох сферах. 

По-шосте, ринок державного боргу не мав і не має чітких публічних правових рамок функціонування. За обсягом запозичень і капіталізацією цей ринок вийшов за межі національної економіки, став міжнародним, але разом з тим зберіг “придворний” характер управління, притаманний йому з самого початку. Фактично правовий режим цього ринку є “ручним” і визначається періодичними публікаціями постанов Кабінету Міністрів України, НБУ, наказів Мінфіну України про випуск і обслуговування чергових зобов’язань держави в рамках визначених бюджетним законодавством граничних розмірів боргу на поточний рік.

 

 

Державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання Уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності. До складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм. Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов'язаннях Уряду України. 

Державний та гарантований державою борг України на 31 жовтня 2009 р. становив 281 млрд 265 млн 275,52 тис грн або 35 млрд 158 млн 159,45 тис дол., в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 184 млрд 941 млн 148,64 тис грн (65,75% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 23 млрд 117 млн 643,58 тис дол.; державний та гарантований державою внутрішній борг - 96 млрд 324 млн 126,88 тис грн (34,25%) або 12 млрд 040 млн 515,87 тис дол. 

Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Протягом січня-жовтня 2009 року сума державного та гарантованого 

державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 91 млрд 854 млн 888,70 тис грн (48,50%), в основному, за рахунок отримання другого та третього траншів кредитної лінії МВФ у рамках спільної програми "Стенд-бай" в обсязі 4 млрд СПЗ (спеціальні права