маркетингової діяльності з метою формування привабливості рекреаційно-туристичних комплексів і залучення інвестицій в дану сферу діяльності, підвищення якості послуг і сервісу обслуговування, розвиток підприємництва та рекреаційного бізнесу, розширення масштабів природоохоронної діяльності, реалізація великомасштабних заходів;
Пошук
Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
• обґрунтовано необхідність впровадження в структуру управління організаційних формувань інноваційного типу в сфері рекреації підрозділу маркетингу, головним завданням якого має бути залучення інвесторів і споживачів рекреаційних ресурсів, підготовка інформації для планування асортименту послуг, системи ціноутворення, збутової політики, здійснення методичного керівництва маркетинговими дослідженнями та комунікаційною діяльністю, збір інформації для розробки стратегії управління;
• розроблено основні напрями оцінки інвестиційної привабливості рекреаційно-туристичної сфери на основі системного підходу, в основу якого покладено систему показників та характеристик для оцінки наявної матеріально-технічної бази, географічного розташування, кваліфікаційного складу, управлінської структури, екологічної ситуації, фінансово-економічного стану, законодавчого і комерційного аспектів діяльності;
• розроблено структуру організаційно-економічного механізму управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері, яка ґрунтується на фінансово-економічних і організаційно-правових складових його функціонування, а саме: планування та використання акціонерного капіталу, оновлення основних фондів і технологій, залучення позичкових коштів, мотивація та економічне регулювання, структурно-організаційне удосконалення, правове регулювання;
• удосконалено методику розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів рекреаційно-туристичної сфери, в основу якої покладено показники кінцевого прибутку, середньорічної рентабельності капіталу та періоду окупності, що дасть змогу оперативно визначити раціональне використання інвестиційних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному: розроблені основні напрями оцінки інвестиційної привабливості об’єктів рекреаційно-туристичної сфери на основі системи показників і характеристик, розкрита структура управління інвестиційною діяльністю в даній галузі та удосконалена методика розрахунку ефективності використання інвестицій можуть знайти застосування у практиці управління рекреаційно-туристичною сферою на різних рівнях.
Розроблена система показників і характеристик для оцінки інвестиційної привабливості об’єктів рекреаційно-туристичної сфери знайшла практичне застосування в управлінні спеціальною економічною зоною туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” (довідка № 31-42 від 18. 10. 2001р.).
Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі НУ
“Львівська політехніка“ при викладанні таких навчальних дисциплін: “Планування діяльності організацій“ та “Економічний аналіз діяльності підприємств“.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень доповідались автором на міжнародних науково-практичних конференціях “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку“ (Львів-Дрогобич-Трускавець, 2000) та “Природні лікувальні ресурси: склад та властивості, механізми дії, питання охорони, розробки та раціонального використання“ (м. Трускавець, 18-21 травня 1999 року) де отримали схвальну оцінку а також на наукових семінарах Національного університету “Львівська політехніка”.
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1, 7 друк. арк., з них 3 у фахових виданнях України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків загальним обсягом 166 сторінок (у тому числі 16 таблиць, 3 діаграми, 11 рисунків), списку використаних джерел із 181 найменування і 2 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі – “Методологічні засади управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері” – висвітлюється сутність та напрями розвитку рекреаційно-туристичної сфери, основні засади функціонування організаційних формувань в сфері рекреації, а також світовий досвід їх діяльності та його використання в Україні.
Для того, щоб гармонійно влитись у світове господарство та його ринок, знайти своє місце у міжнародному поділі праці і послуг, Україні потрібно прискорити структурну перебудову національного господарства, стимулювати впровадження передових технологій і організації управління, формування маркетингових служб та посилити увагу до тих видів виробництв і послуг, де наша держава має вагомі шанси на успіх.
На даний час актуальним завданням для України є вихід на світовий ринок з наданням послуг, зокрема, з метою використання багатих рекреаційних та унікальних бальнеологічних ресурсів, лікування і відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Унікальні мінеральні й термальні води, грязеві джерела, ландшафти, чудові краєвиди, національні парки створюють усі передумови для формування в Україні високо розвинутого рекреаційно-туристичного комплексу, розрахованого навіть на найбільш вибагливих та заможних людей.
Територіальне поєднання природних умов, рекреаційних і бальнеологічних ресурсів дозволяє в перспективі сформувати рекреаційно-туристичні суперсистеми, кожна з яких може базуватися на місцевих природних умовах та лікувальних ресурсах.
Так, наприклад, в зоні Карпат є сприятливе поєднання лікувальних засобів, на базі яких сформувалася провідна в регіоні рекреаційна галузь, основною спеціалізацією якої є бальнеолікування. ЇЇ потенціал наведено в табл. 1.
Огляд статистичних даних підтверджує те, що в сучасному світі міжнародний туризм, складовою якого є бальнеологічна рекреація, став найбільш динамічною галуззю господарства. Середньорічні темпи приросту міжнародного туризму становлять 7, 2%, а зростання прибутків від нього – 12, 2%. В таких країнах як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія туристично-рекреаційний бізнес започаткував оздоровлення їх економічного стану. Так, Польща, приймаючи щороку 19, 2 млн. іноземних туристів, поповнювала за їх рахунок свою державну скарбницю більш ніж на 4 млрд. доларів США, що становить 18% її валового національного доходу.
Здійснення інвестиційної діяльності в рекреаційно-туристичній сфері передбачає відповідне управління цим процесом, основна мета якого забезпечити найефективнішу реалізацію системи цілей і засобів їх досягнення в даній галузі. Для цього необхідно розв’язати такі основні завдання: забезпечити високий темп економічного розвитку рекреаційно-туристичної сфери шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності та розширення її обсягів; забезпечити максимізацію прибутку від інвестиційної діяльності; забезпечити мінімізацію інвестиційних ризиків;