Управління трудовими ресурсами міста: стан, проблеми, перспективи

– закон необхідної і достатньої централізації управління (діє як закон оптимального сполучення централізації і децентралізації. Він передбачає, з одного боку, централізоване, сконцентроване управління, тобто реалізацію процесу управління за вертикаллю, з іншого – передумовлює необхідність передачі деяких повноважень управління на нижчий щабель ієрархії) ;

– закон демократизації управління (передбачає участь виконавців у процесі, наприклад, шляхом передачі їм власності (у вигляді акцій чи інших цінних паперів) ;

– закон раціонального використання часу (один з найважливіших законів ринкової економіки. По суті час трансформувався в економічну категорію, цінність якої зумовлює всі сторони діяльності підприємства (швидкість обертання капіталу, адаптування до змінюваних умов тощо).

 

 

Кардинальні зміни в економіці України в останні роки вимагають всебічного аналізу господарського механізму управління, зокрема, трудовими ресурсами. Це пов’язано також із зростанням їх ролі в умовах становлення ринкових відносин. Сьогодні потрібні нові методи і форми регулювання трудового потенціалу, адекватні сучасному етапу економічного розвитку і використання робочої сили, складним процесам формування дійового механізму стимулювання підвищення продуктивності праці та економії робочої сили на основі прогнозної інформації.

Трансформаційні процеси в економіці України супроводжуються глибокою демографічною кризою, що характеризується значними (обсягами депопуляції населення, негативними змінами у його віково-статевій структурі, скороченням тривалості життя людей. Поряд з цим структурні зміни в економіці, спад промислового виробництва зумовили значне скорочення робочих місць, що спричинило зростання безробіття і, у свою чергу, викликало посилення міграції населення за межі країни.

Демографічні та міграційні процесії призвели до зменшення чисельності трудових ресурсів, погіршення їх якісної структури, зниження інтелектуального потенціалу держави, що загалом загрожує її національній безпеці.

Сучасна демографічна й економічна ситуація в Україні вимагає максимального врахування ситуації, яка складається на ринку праці.

Посилення уваги до трудових ресурсів пов’язане із зростанням їх ролі в організації виробництва, впровадженням ринкових методів організації і оплати праці, зростанням соціальної напруженості в суспільстві.

Проблеми населення і трудових ресурсів є настільки актуальними, що виникла потреба у підготовці фахівців із спеціальності «Управління трудовими ресурсами». Відповідний курс включено до переліку фундаментальних дисциплін навчальних планів освітньо-професійного напрямку підготовки бакалаврів із спеціальності «Менеджмент». У зв’язку з цим потрібні відповідні підручники і посібники, яких сьогодні ще замало для забезпечення студентів вузів.

Сучасний зміст функцій управління трудовими ресурсами визначається відношенням до трудових ресурсів, як до основного ресурсу підприємства, джерела його конкурентної переваги. Результати діяльності багатьох підприємств і накопичений досвід їхньої роботи з кадрами свідчить, що формування виробничих колективів, забезпечення високої якості кадрового потенціалу є вирішальними факторами забезпечення конкурентоспроможності підприємств та міст в цілому.

На даний час ситуація управління трудовими ресурсами в Україні є результатом існування проблем та суперечностей, які тривалий час не вирішувались та продовжують загострюватися. Це незбалансованість існуючих трудових ресурсів та робочих місць, економічна діяльність, яка орієнтується на короткий строк.

На сьогоднішній день проблемам використання трудових ресурсів присвячені роботи відомих зарубіжних та вітчизняних вчених таких як, Маршалл А., Портер М., Воронін А., Замора О. І., Качан Є. П., Пастух А., Романішин В. О., Травін В. В., Гейця В. М., Долішнього М. І., Оникієнка В. В., Абалкін Л. І., Горелов М. О., Заславська Т. І., Кочетков О. П., Белла Д., Іноземцева В. Л., Тоффлера Е. та ін. [7]. Процес якісного вдосконалення людських ресурсів відображено в роботах засновників теорії людського капіталу Шульца Т., Беккера Г. та їх послідовників.

В сучасних умовах швидко змінюються смаки та потреби клієнтів, а просту роботу окремих працівників усе ширше замінюють інноваційні технології.

У сучасних динамічних умовах працівники повинні володіти двома важливими компетенціями: орієнтованістю на потреби клієнта і орієнтованістю на результат.

Сучасній демографічній ситуації в Україні притаманна тенденція до зменшення чисельності населення, його економічно активної частини.

Становлення ринкових відносин характеризується природним переміщенням зайнятості з виробничої сфери у сферу обслуговування, але при цьому необхідно, щоб рівень виробництва забезпечував потреби економіки й населення за рахунок зростання ефективності виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення організації виробництва та праці. В сучасних умовах в Україні цього не відбувається.

 

 

Метою діяльності у галузі управління трудовими ресурсами є не тільки забезпечення ефективної діяльності підприємства, а й задоволення потреб кожного робітника. Однією з трьох головних функцій управління трудовими ресурсами є управління соціально-демографічними процесами у вигляді допомоги сім’ям, будівництва й утримання об’єктів соціально-культурного призначення тощо.

На даний момент українська економіка характеризується майже повною відсутністю контролю з боку органів державного регулювання трудового законодавства, що є фундаментом для багатьох порушень. Серед найпоширеніших слід виділити:

• ненормованість робочого дня,
• відсутність чітких інструкцій і нормативів виконуваних робіт,
• відсутність чітко визначеного механізму нарахування заробітної плати,
• невисока оплата праці,
• недотримання трудових договорів з боку роботодавців,
• порушення політичних та загальних прав людини.

Все це негативно позначається на стані здоров’я населення та на якісних показниках трудових ресурсів.

Ефективне функціонування системи управління можливе лише за умови високого рівня кадрового