Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Уявлення про канально-мерiдiанну систему

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

тiла. Якщо до цього додати, стосовно до чжень i цзю, теоретичне уявлення про «iнь» i «янь», що iснувало в стародавнiй китайськiй медицинi, то легко заплутатися в поняттях про чжень-цзю-терапiї.

Iлюстрацiєю положення ЧжуЛянь про складностi ходу каналiв, що утруднюють запам'ятовування їх топографiї та визначення шляхiв їх проходження, можуть слугувати схеми ходу каналiв, жовчного мiхура, сечового мiхура i печiнки. Виходячи з цих мiркувань, ЧжуЛянь у 1951 р. була проведена модифiкацiя схем розташування каналiв i розподiл їх вiдповiдно анатомо-топографiчним принципом по анатомiчних областях i умовно прийнятим лiнiях тiла. На iснуючих в даний час таблицях ЧжуЛянь розташування лiнiй i точок проведено по строго певних областях обличчя, голови, передньої i задньої поверхонь тулуба i кiнцiвок, що значною мiрою полегшує i прискорює їх запам'ятовування i вивчення. Так, на обличчi розрiзняють носоротову, щокову, скроневу областi, областi очей, вух, областi передньої i задньої поверхнi шиї, лопаткову область. На головi, тулубi та кiнцiвках точки розподiленi по ходу певних лiнiй, вiдповiдних вiдрiзках окремих каналiв. Так, променева i серединна лiнiї тильнiй поверхнi руки i середня зовнiшня i внутрiшня лiнiї передньої поверхнi ноги являють собою ручнi i ножнi вiдрiзки «яньских» каналiв; променева, лiктьова i серединна лiнiї долоннiй поверхнi рук вiдповiдають ручним, а лiнiї внутрiшньої поверхнi нiг – ножним вiдрiзкам «iньських» каналiв.
Хоча проведена ЧжуЛянь модифiкацiя i була пiддана в Китаї вiдомої критики з боку ортодоксальних прихильникiв традицiйної системи каналiв, однак радянськi медики користувалися до останнього часу запропонованої нею системою розподiлу точок по лiнiях.
У захiдних країнах iснує так званий буквено-цифровий iндекс позначення, за яким лiтерами позначаються скороченi назви меридiанiв, а цифрами – порядковi номери розташованих на них точок. Однак лiтернi iндекси найменування меридiанiв на рiзних мовах також рiзнi; наприклад, меридiан шлунку на французькiй мовi позначається буквою Е, нiмецькою – М., англiйською – St, це також створює труднощi для ознайомлення з лiтературою, опублiкованiй на рiзних мовах.
Для подолання цих труднощiв, нами розроблено зведенi таблицi точок з позначенням їх буквено-цифрових iндексiв французькою, нiмецькою та англiйською мовами i вiдповiдних їм китайських найменувань точок в найбiльш близькою їм фонетично англiйської та росiйської транскрипцiї iз зазначенням їх мiсця розташування по всьому 14 меридiанах.
Наводимо схеми ходу каналiв – меридiанiв i розробленi нами зведенi таблицi для кожного меридiана окремо.
Iз загального числа 695 точок 316 парнi, розташованi на симетричних лiнiях i областях голови, обличчя, кiнцiвок i тулуба, iншi непарнi i розташованi по середнiй лiнiї голови, обличчя, передньої i задньої поверхнi тулуба. Найбiльше значення як по ефективностi при впливi, так i по частотi їх застосування в лiкувальнiй практицi мають 150 точок.
Неодмiнною умовою для оволодiння методом голковколювання є знання топографiї точок i вмiння правильно визначити їх мiсцезнаходження. У стародавнi часи для визначення мiсця розташування точок використовували так званий iндивiдуальний цунь, тобто вiдстань мiж двома складками, що утворюються при згинаннi другої фаланги III пальця кистi хворого.
«Iндивiдуальний цунь» визначається у чоловiкiв на лiвiй, а у жiнок – на правiй руцi. Цей метод вимiрювання на певному етапi розвитку вчення про чжень-цзю-терапiї був виправданий. Як показали дослiдження в даний час, «iндивiдуальний цунь» не може слугувати методом точного вимiрювання вiдстанi мiж точками. Основним орiєнтиром для знаходження точок служать анатомо-топографiчнi данi про їх мiсцезнаходження i деякi анатомiчнi ознаки – западини, горбки, кiстковi потовщення, мiжсуглобовi отвори, сухожилля, мiжм'язовi поглиблення.
Для швидкого визначення мiсцезнаходження окремих точок iснують також деякi методичнi прийоми. Наприклад, точку ся-гуань, що знаходиться в западинi, утвореною нижнiм краєм виличної кiстки i вирiзкою нижньої щелепи, легко знайти при широкому вiдкриваннi рота або при сильному стисненнi зубiв; точка цзянь-юй, розташована в мiжсуглобової щiлини мiж акромiальным вiдростком лопатки i великим горбом плечової кiстки, легко визначається в западинi, утвореною при пiдняттi до горизонтальної лiнiї вiдведеного в сторону плеча; точка фен-ши вiдповiдає мiсцю розташування па бiчної поверхнi стегна кiнця III пальця витягнутої руки вздовж тулуба.
Для точного визначення рiвня висоти розташування точок на вертикальних лiнiях використовують метод так званого пропорцiйного цуня або, як його ще називають – метод вимiрювання пропорцiйного вiдрiзка. Цей метод заснований на принципi подiлу будь-якої вiдстанi на тулубi, головi, кiнцiвках на певну кiлькiсть рiвних частин, кожна з яких розцiнюється як один пропорцiйний вiдрiзок – цунь.
Так як край мечоподiбного вiдростка виражений у рiзних людей далеко не однаково, то при визначеннi довжини лiнiї передньої стiнки живота ми користувалися в якостi орiєнтира не кiнцем мечоподiбного вiдростка, а його основою, вiдповiдним кордонi з'єднання тiла грудини з мечовидним вiдростком. У зв'язку з цим вiдстань вiд основи мечоподiбного вiдростка до пупка ми визначаємо вiдповiдно рiвним 8 пропорцiйних вiдрiзкiв, а не 7, як це вказується ЧжуЛянь i iншими авторами, приймають за початок цiєї лiнiї край мечоподiбного вiдростка.
 
ВИСНОВОК
 
Необхiдно вiдзначити, що переважна бiльшiсть не тiльки схiдних, але i захiдних фахiвцiв з акупунктури користуються меридiанної системою, як про це свiдчать виданi в останнi роки монографiї. При цьому однi з них виходять iз фiлософської доктрини про «життєву енергiю» та боротьбу двох начал, iншi ж чисто практично розглядають канали в основному як мiсця розташування точок, в якi здiйснюється дiя при голковколювання i припiканнi.
Таким чином, у вивченнi цiєї проблеми iснує два напрями: прихильники традицiйної схiдної медицини основне значення надають каналах; ЧжуЛянь та її послiдовники в главу кута ставлять роль «точок впливу». Анатомо-топографiчне розташування точок та їх лiкувальне призначення одне i те ж, незалежно вiд того, чи визначають їх локалiзацiю по канально-меридiанної системi або по анатомiчних областях i лiнiях.
А мiж тим вирiшення цього питання має принципово важливе значення, як для сучасного теоретичного обґрунтування методу голкотерапiї, так i практичного його застосування, оскiльки прихильники меридiанної системи надають їй i протiкає «життєвої енергiї» особливе значення щодо здiйснення зв'язкiв мiж шкiрою, внутрiшнiми органами i рiзними системами, вiдмiнне вiд наших уявлень про рефлекторних зв'язкiв, якi є основою регуляцiї життєдiяльностi органiзму i здiйснюються нервовою системою.
 
Список використаних джерел та лiтератури
 
1. Беритов I. С. Загальна фiзiологiя м’язової та нервової системи / I. С. Беритов. – М., Медицина, 1999. – 433 с.
2. Бротман М. К. Вісцеро-моторні та моторно-вiсцеральнi рефлекси / М. К. Бротман. – Пермь, 1997. – 70 с.
3. Єлiсєєва В. Г., Афанасьєва Ю. I. Гiстологiя / В. Г. Єлiсєєва, Ю. I. Афанасьєва. – М., Медицина, 2002. – 615 с.
4. Далiхо В. А. Сегментарний масаж / В. А. Далiхо. – М., 2005. – 123 с.
5. Гранiт Р. Основи регуляцiї рухiв / Р. Гранiт. – М. : Мир, 2003. – 368 с.
6. Заславський Є. С. Больовi м’язово-тонiчнi та м’язово-дистрофiчнi синдроми / Є. С. Заславський. – М., 2008. – 34 с.
7. Iлюхiна С. А., Хабаєва З. Р., Нiкiтiна Л. I. Сверхповiльнi фiзiологiчнi процеси i межсистемна взаємодiя в органiзмi. Теоретичнi та практичнi аспекти. – Л., Наука, 1996. – 180 с.
8. Кадирова Л. А. Попеляньський Я. Ю, Сак Н. П. Облiк спiрального розподiлу м'язових навантажень при постiзометричнiй релаксацiї / Л. А. Кадирова, Я. Ю. Попеляньський, Н. П. Сак. – М., 2001. – 120 с.
9. Кипервас В. П. Периферичнi нейроваскулярнi синдроми. – М. : Медицина, 1999. – 176 с.
13. Маркелов Р. В. Реперкусiоннi явища в патологiї нервової системи / Р. В. Меркелов. – Харкiв, 2007. – 80 с.
Фото Капча