Вчення будди

У біографії Будди відбита доля реальної людини, увінчаної міфами і легендами, які згодом майже повністю відтіснили історичну фігуру засновника буддизму. 

Більше 25 століть назад в одній з маленьких держав на північному сході Індії в царя Шуддходани і його дружини Майї після довгого очікування народився син Сіддхартха. Його родове ім’я було Гаутама. Принц жив у розкошах, не знаючи турбот, згодом завів родину й, напевно, змінив би на троні свого батька, якби доля не розпорядилася інакше. 

Довідавшись про те, що на світі існують хвороби, старість і смерть, принц вирішив позбавити людей від страждань і відправився на пошуки рецепта загального щастя. У місцевості Гая (вона й сьогодні називається Бодха-Гая) він досяг Просвітління, і йому відкрився шлях порятунку людства. Трапилося це, коли Сіддхартхі було 35 років. У місті Бенаресі (сучасний Варанасі) він прочитав свою першу проповідь і, як кажуть буддисти, "повернув колесо Дхарми" (так іноді називають вчення Будди). Він мандрував із проповідями по містах і селах, у нього з’явилися учні й послідовники, що збиралися послухати наставляння Вчителя, якого вони й стали називати Буддою. 

У віці 80 років Будда помер. Але учні й після смерті Вчителя продовжували проповідувати його вчення по всій Індії. Вони створювали чернечі общини, де це вчення зберігалося й розвивалося. Такі факти реальної біографії Будди – людини, яка стала засновником нової релігії. 

Міфологічний життєпис набагато складніший. Відповідно до легенд, майбутній Будда перероджувався в цілому 550 разів (83 рази був святим, 58 – царем, 24 – ченцем, 18 – мавпою, 13 – торговцем, 12 – куркою, 8 – гусаком, 6 – слоном; крім того, рибою, пацюком, теслею, ковалем, жабою, зайцем тощо). Так було, поки боги не вирішили, що прийшов йому час, народившись у вигляді людини, досягти при житті просвітління, стати Буддою, почати проповідувати своє вчення, указати людству шлях до порятунку. 

Так і відбулося. Народження Будди в родині кшатрія було його останнім народженням. 

"Я народився задля вищого пізнання, для блага світу – і в останній раз". 

Саме тому його назвали Сіддхартха (Той, хто досяг мети). У момент народження Будди квіти падали з неба, грала прекрасна музика, а з невідомого джерела виходило незвичайне сяйво. 

Хлопчик народився із тридцятьма двома ознаками "великого мужа" (золотава шкіра, знак колеса на ступні, широкі п’яти, світле коло волосся між брів, довгі пальці рук, довгі мочки вух тощо). 

Мандрівний аскет-астролог передвіщав, що Будду чекає велике майбутнє в одній із двох сфер: або він стане могутнім правителем (чакра-вартіном), здатним установити праведний порядок на землі, або ж буде великим пустельником. Мати Майя не брала участі у вихованні Сіддхартхи – вона померла (а за деякими легендами, піднеслась на небеса, щоб не вмерти від замилування сином) незабаром після його народження. Хлопчика виростила тітка. Батько Шуддходана хотів, щоб син пішов першим з напророчених йому шляхів. Однак аскет Асіта Девала напророкував, що здійсниться друге. 

Принц підростав у розкошах й благополуччі. Батько зробив усе можливе, щоб пророцтво не збулося: оточив свого сина чудесними речами, гарними й безтурботними людьми, створив атмосферу вічного свята, щоб він ніколи не довідався про прикрості цього світу. Сіддхартха виріс, у 16 років одружився, в нього народився син Рахула. Але зусилля батька виявилися даремними. За допомогою свого слуги принцові вдалося три рази таємно вибратися з палацу. У перший раз він зустрів хворого й зрозумів, що краса не вічна й у світі існують недуги, які спотворюють людину. У другий раз він побачив старого й зрозумів, що молодість не вічна. Втретє він спостерігав похоронну процесію, котра показала йому недовговічність людського життя. 

Сіддхартха вирішив шукати вихід із пастки хвороби – старості – смерті. За деякими версіями, він зустрів ще й пустельника, що навело його на думку про можливість перебороти страждання цього світу, якщо вести відокремлений і споглядальний спосіб життя. 

 

УЧИТЕЛЬ? БОГ? ЧИ...

 

Смерть, або, як вважають буддисти, звільнення – нірвана (або навіть парінірвана, тобто "велика нірвана") Будди стала початком відліку часу існування буддизму як релігії. Хто ж все-таки Будда для буддистів – Учитель, Бог або лише рядовий представник досить численної категорії будд – особистостей, які досягли Просвітління і проживають у різних світах Всесвіту 

Безсумнівно, що Будда – Учитель, тому що він не тільки відкрив Шлях, але ще й учив, як треба ним іти. Складніше відповістити на запитання, чи Бог Будда, тому що буддисти заперечують саме поняття божества. Однак Будді властиві такі якості, як всемогутність, здатність творити чудеса, набувати різного вигляду, впливати на хід подій і в тутешньому світі, і в інший світах. Це ті самі якості, який наділені боги, у всякому разі, так вважають люди, що сповідують різні релігії. 

 

 

Як і інші релігії, буддизм обіцяє людям порятунок від найтяжчих сторін людського існування – страждань, негод, страстей, страху смерті. Однак, не визнаючи безсмертя душі, не вважаючи її чимось вічним і незмінним, буддизм не бачить сенсу в прагненні до вічного життя на небесах, оскільки вічне життя з погляду буддизму й інших індійських релігій