виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак – прискорення обертання оборотних коштів.
Пошук
Вдосконалення шляхів формування та використання прибутку підприємства (на прикладі ПАТ "ТНТ")
Предмет:
Тип роботи:
Повідомлення до семінарського заняття
К-сть сторінок:
36
Мова:
Українська
Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:
- поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;
- раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;
- зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;
- скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;
- зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;
- економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.
У зниженні собівартості суспільство зацікавлене не менш, ніж виробник. Адже низька собівартість означає, по-перше, що виробництво функціонує ефективно і завжди обмежені ресурси суспільства використовуються раціонально, по-друге, вивільнені завдяки раціональному їх використанню ресурси підуть на створення нової продукції, по-третє, зниження індивідуальної собівартості продукції більшістю виробників створює передумови для зниження цін на товари.
Забезпечення зниження собівартості продукції на підприємстві вимагає підвищення вимог щодо управління витратами виробництва, що передбачає впровадження комплексу заходів щодо зниження собівартості продукції. Підприємство самостійно виходячи із конкретних умов господарювання, необхідності забезпечення прибутковості підприємства визначає заходи щодо зниження собівартості продукції, які можуть дати відповідну віддачу за умови раціонального використання природних, матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів тощо. Тому в процесі техніко-економічних розрахунків повинна бути обґрунтована величина витрат для виробництва і реалізації продукції. Зниження собівартості виробництва продукції передбачає скорочення витрат з кожного елементу її структури. Наприклад:
зниження витрат, пов’язаних з використанням предметів праці (сировини, матеріалів, палива, електроенергії тощо) ;
зниження витрат, пов'язаних з використанням засобів праці;
зменшення витрат на заробітну плату за умови, коли більш високими темпами зростає продуктивність праці;
зменшення витрат, джерелом покриття яких виступає вартість додаткового продукту;
поліпшення організації виробництва й праці;
оптимізація обсягу виробництва продукції на підприємстві.
Отже, підводячи підсумок можна сказати що є 3 альтернативи для збільшення прибутковості, які необхідно детально розібрати підприємству і які є дуже актуальними: 1. Збільшення цін при збереженому значенні витрат. Заробіток може бути збільшений кількома шляхами:
- Підняттям цін на ваш продукт;
- Підняттям рівня продажів;
- Збільшенням різниці між ціною і собівартістю товару. Встановлені ціни можуть переглядатися один або два рази на рік, але збільшувати ціну на товар необхідно в умовах збереження конкурентоспроможності. Іншим важливим критерієм, який необхідно враховувати перед підвищенням цін, є тип продукту або продаваної послуги. Існують такі категорії, до яких покупці відносяться лояльно і готові заплатити трохи більше за них, лише б якість і смак товару залишалися на висоті. До такої категорії належить харчова промисловість, як у нашого підприємства.
2. Зниження витрат або собівартості при збереженому значенні заробітку. Другий альтернативою є зниження суми загальних витрат. Це може бути досягнуто зменшенням собівартості товару. Введення в експлуатацію продукції високих технологій, тобто конвеєрів, які ефективно вирішують цю проблему. Іншим важливим інструментом у зниженні загальних витрат є впровадження нових методів управління, таких як спільна діяльність. Потрібно Ретельно вивчити експлуатаційний цикл для контролю вливань грошових коштів та зниження ризику виробництва надлишкової продукції. Також не потрібно забувати про те, що зменшення собівартості товарів або послуг не повинно вплинути на погіршення їх якості.
3. Одночасне збільшення цін та зменшення собівартості. Це може бути досягнуто шляхом масового виробництва. Принцип економіки, зумовлений зростанням масштабу виробництва, може призвести до бажаної мети. На додаток до порушеної теми можна сказати, що важливим фактором для отримання загальної прибутковості служить стратегія і комунікабельність самої компанії-виробника. Потрібно пам'ятати той факт, що неправильне визначення цілей або неспрацьовану стратегія ніколи не приведуть до отримання прибутку.
Висновки
На підставі даного дослідження було розглянуто теоретичні аспекти економічної суті прибутку, його шляхи формування та методи розрахунку прибутку на підприємстві.
Проведено аналіз прибутку підприємства та запропоновані шляхи його підвищення.
Аналізуючи основні економічні показники діяльності ПАТ «ТНТ за період 2010-2012 роки можна зробити наступні висновки.
Найкраще ПАТ «ТНТ» працювало у 2012 році, коли його прибуток збільшився на 32, 6 тис. грн. в порівнянні з 2011 р. за рахунок збільшення виручки на 50, 5 тис. грн.. та зменшення собівартості на 63%.
Аналіз витрат виробництва показав, що найбільшу питому вагу складають матеріальні витрати 2009 році, які становлять 43%, у 2008 році – витрати на оплату праці 38%, у 2010 році – витрати на оплату праці 37%. При зростанні обсягів виробництва автоматично зростають і витрати.
Аналізуючи динаміку формування прибутку ПАТ « ТНТ» можемо зробити такий висновок, що прибуток від реалізації продукції у 2011 році зменшуються на 274, 8тис. грн., а у 2012 році збільшуються на 355, 7 тис. грн. відповідно за рахунок зменшення та збільшення виручки від реалізації продукції.
Після проведеного аналітичного дослідження формування доходів ПАТ «ТНТ» та їх оцінки дійшли до висновку, що підприємство не отримує чистого прибутку, оскільки має збитки.
Опираючись на загальну закордонну практику зростання прибутковості були запропоновані основні резерви зростання прибутку, які мали б місце на даному підприємстві, враховуючи усі особливості його фінансово-майнового стану.
Таким чином, з метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного розвитку в перспективі, виникає потреба у розробленні стратегії управління підприємством, спрямованої на вдосконалення механізму формування та використання прибутку. Перспектива подальших досліджень, на наш погляд, вбачається у вивченні таких питань: характеристика моделі стратегічного управління розподілом та використанням прибутковістю підприємств з позиції економічної збалансованості, а також проведення оцінювання впливу системи управління формуванням прибутку на господарську діяльність підприємств на основі аналізу руху грошових коштів та розрахунку показників окупності грошових видатків; побудова багатофакторної моделі ефективності використання прибутку підприємства та її вплив на основні кількісні та якісні показники його діяльності.
Список використаних джерел
1. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2001. – 328 с.
2. Основи економічної теорії: Політеконом. аспект: Підруч. / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Вища шк. ; Знання, 1997. – С. 234.
3. Стельмащук А. М., Смоленюк П. С. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 528с.
4. Васильців Т. Г., Марчишак М. В. Прибуток підприємства: особливості його формування та використання у ринкових умовах / Васильців Т. Г., Марчишак М. В. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22. 2.
5. Павлишенко М. М., Винярська Н. М. Формування прибутку в умовах ринкових відносин / Павлишенко М. М., Винярська Н. М. // Науковий вісник, 2007, вип. 17. 4.
6. Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. Фінанси підприємств: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. – К. : Знання-Прес, 2009. – 299 с.
7. Гриньової В. М. і Коюди О. В. Фінанси підприємств – Харків, Видавничий дім „ІНЖЕК”, 2004. – с. 110 – 111
8. Болюх М. А. Економічний аналіз: Навч. посібник/ М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін. ; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2003. – 556 с.
9. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / В. М. Гриньова, В. О. Коюда. -К. : Знання – Прес, 2006. -424 c..
10. Фінанси підприємств: Навч. посібн. для вузів/ І. В. Зятковський. -К. : Кондор, 2005. -364 c..
11. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / О. С. Філімоненков. -К. : Ельга, 2006. -360 c..
12. Фінанси підприємств: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Д. Буряк, Є. В. Вакуленко А. П. Куліш. -К. : КНЕУ, 2006. -165 c..
13. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / Л. В. Кузьменко, В. В. Кузьмін, В. М. Шаповалова. -Херсон: Олді – плюс, 2007. -256 c..
14. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник/ Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін. ; М-во освіти і науки України, ДДМА. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 398 с.
15. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній, ; Ред. А. Г. Загородній. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 426 с.
16. Кислиця О. Економічний аналіз: Курс лекцій/ Олена Кислиця, Ірина Мягких, – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2005. – 170 с.
17. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник/ Михайло Ковальчук, ; М-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2005. – 390 с.