Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
Глівенко Сергій володимирович
 
УДК 330. 101. 541: [504: 330. 138. 11. 001. 12]
 
Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток
 
Спеціальність 08. 08. 01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
 
Суми – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному університеті, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Теліженко Олександр Михайлович, Сумський державний університет, в. о. завідувача кафедри управління.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дейнеко Людмила Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ регіональних проблем розвитку і розміщення харчової і переробної промисловості, головний науковий співробітник кандидат економічних наук, доцент Гринів Лідія Святославівна, Львівський національний університет ім. І. Франка, доцент кафедри економіки України.
Провідна установа: Дніпропетровський національний університет МОН України, Інститут економіки.
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми. Особливу актуальність сьогодні мають наукові дослідження, спрямовані на удосконалення існуючої системи управління процесами взаємодії суспільства і природи. Вони містять у себе удосконалення системи еколого-економічних макропоказників суспільного виробництва, забезпечення найбільш повного задоволення потреб суспільства, у тому числі в якісному навколишньому природному середовищі, а також розробку і практичне використання моделей, що відображають різні аспекти взаємодії в еколого-економічних системах. Зокрема ці питання досліджувались у фундаментальних роботах А. Афанас’єва, О. Балацького, К. Гофмана, А. Гусєва, Є. Гірусова, Б. Данилишина, Л. Мельника та ін. Окремою проблемою є урахування нелінійного зв'язку між результатами природоохоронної діяльності і витратами на її здійснення. Прогнозування нелінійності витрат і результатів необхідно здійснювати ще на стадії проектування, що можливо тільки в умовах налагодженої взаємодії всіх підсистем системи еколого-економічного прогнозування і планування розвитку. Цим питанням присвячені дослідження А. Афанас’єва, Є. Гірусова, О. Теліженка, А. Ендреса, Р. Коуза, T. Селдена.
Прогнозування траєкторії виходу на кінцеві результати економічного розвитку дає можливість оцінити співвідношення виробничих і природоохоронних витрат суспільства. Важливим в моделюванні такої взаємодії є визначення динаміки відповідних процесів і можливості визначення траєкторій суспільного розвитку при різних варіантах технічного прогресу у виробничій і природоохоронній діяльності. При спільному розгляді стратегій економічної і природоохоронної діяльності задача зводиться до пошуку раціонального розподілу обмежених цільових коштів у природоохоронну діяльність в залежності від вибраних стратегій. З метою об'єктивного відображення взаємозалежних економічних і екологічних процесів необхідно удосконалювати еколого-економічні показники і критерії прогнозування макроекономічного розвитку.
Система еколого-економічного прогнозування повинна містити у собі відповідні макроекономічні показники для адекватної характеристики кінцевих результатів розвитку економіки, а також спиратися на економіко-математичні моделі спільного розвитку виробництва і охорони навколишнього середовища з урахуванням їх специфічних особливостей. Саме недостатня наукова розробка вищезазначених проблем обумовила мету і головні задачі дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження входить до державних, галузевих та регіональних наукових програм і тем:
- фундаментальної теми “Економіка сталого розвитку: макро- і мікроекономічні механізми забезпечення” (фінансується Державним фондом фундаментальних досліджень України, № 8. 4/21) ;
- “Теоретичні і методичні основи економічної оцінки ресурсного потенціалу території”, (№ ДР 0100 U 3225) ;
- програми “Основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та ядерної безпеки”;
- програми “Розробка науково-методичних основ системи прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій та забруднення навколишнього середовища” (№ДР 080999Р0005).
Мета і задачі дослідження:
Метою дисертаційного дослідження є удосконалення системи планування і прогнозування макроекономічного розвитку шляхом урахування екологічної складової для забезпечення сталого розвитку держави.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження були визначені наступні взаємопов’язані задачі:
- дослідити існуючі підходи до визначення категорії еколого-економічних витрат у контексті макроекономічного планування розвитку та побудови моделей оцінки макроекономічної динаміки в залежності від екологічних факторів;
- виявити специфічні особливості атмосферного повітря, як одного з основних природних ресурсів;
- дослідити основні типи моделей обліку еколого-економічних витрат на макро- і регіональному рівнях;
- виявити особливості формування і впливу екологічних витрат на динаміку макроекономічних показників соціально-економічного розвитку;
- проаналізувати вплив емісії окремих забруднюючих речовин на різні типи реципієнтів у прикордонних територіях суміжних держав при різних варіантах виробничої та природоохоронної діяльності.
Об'єктом дослідження є механізм прогнозування та планування макроекономічних показників з урахуванням екологічних витрат.
Предметом дослідження є система економічних відносин і параметрів, що характеризують взаємозв'язок між станом навколишнього середовища та макроекономічним розвитком соціально-економічної системи.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення економіки природокористування, теорії економічного аналізу, положення і принципи сучасної теорії граничної корисності, збалансованого еколого-економічного розвитку, теорії економічної оцінки природних ресурсів, загальної теорії економічного збитку, обліку екологічних витрат на макроекономічному рівні, а також прогнозуванню впливу таких витрат на динаміку макроекономічного розвитку регіону, держави, суспільства.
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач при проведенні дисертаційного дослідження були використані: методи системно-структурного і порівняльного аналізів – для аналізу факторів та складових еколого-економічного збитку; методи формально-логічного аналізу – для побудови алгоритму розрахунку додаткових
Фото Капча