Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток

Нами пропонується ввести поняття “рентабельності природоохоронних технологій”, і закріпивши його величину нормативно, мати можливість визначати часовий інтервал ефективного функціонування набору технологій при заданому рівні рентабельності.

 

Рис. 4. Визначення оптимальних часових періодів економічно ефективного використання екологічних технологій на основі функцій граничних корисностей і витрат

 

Такий підхід дозволяє виявити інтервали ефективного використання технологій ще до повного вичерпання ними свого потенціалу, і залишає час для накопичення коштів для модернізації чи повної заміни застосовуваних екологічних технологій і устаткування. Запропонований нами механізм аналізу на макрорівні дозволяє визначити поточний стан системи, за умов побудови узагальнених для країни кривих граничної корисності та витрат. Це дозволить визначити в якому інтервалі, на якому рівні розвитку знаходиться досліджувана економічна система і скільки ще триватиме діапазон використання технологій.

 

 

Узагальнення науково-методичних підходів та практичних результатів викладених у дисертації дозволяє зробити наступні висновки:

- показано, що економічне обґрунтування процесів узгодження перспектив розвитку виробництва та захисту навколишнього середовища викликає необхідність трансформації традиційних макроекономічних показників в еколого-економічні;

- обґрунтована доцільність використання барометричних методів у прогнозуванні впливу екологічних показників на макроекономічні процеси. Запропоновано використовувати показник промислових екологічних витрат (ПЕВ) як барометричний показник при прогнозуванні, наприклад ВВП. У складі показника ПЕВ варто виділити три складові: нормативні платежі, штрафні платежі, інвестиційну складову. При цьому перша і друга складові разом утворять супутній показник, тоді як третя може виступати суто випереджальним показником;

- досліджено умови макроекономічного оптимуму в системі “якість природного середовища – соціально-економічний розвиток”. Показано необхідність вдосконалювання макроекономічних показників для адекватної характеристики кінцевих результатів розвитку економіки з урахуванням екологічного фактора;

- виявлена різнонаправленість дії факторів, що утворюють показник еколого-економічного збитку на макроекономічному рівні. При переході на макрорівень окремі елементи збитку вже не можуть, на наш погляд, розглядатися як тільки негативні явища, а несуть у собі мультиплікативні тенденції, що позитивно позначається на економічному розвитку в цілому. Дане положення ми характеризуємо як багатовекторність впливу екологічних витрат на макроекономічні показники.

- виявлено специфічні особливості залежності “якість атмосферного повітря – ВВП”. Проведено розрахунки додаткових капітальних витрат для збереження якості атмосферного повітря. Величина додаткового фінансування свідчить про необхідність проведення превентивних заходів скорочення витрат та оптимального перерозподілу цих витрат між окремими емітентами;

- показано, що для сумісності приведення витрат по впливу на різні типи реципієнтів для різних країн доцільно використовувати показник екологічного навантаження. Показник навантаження у вартісній формі повинен характеризувати втрати всьому комплексу реципієнтів району з урахуванням рівня цінності окремих реципієнтів через показник соціальної значимості реципієнта і його внеску в ВВП району;

- на базі моделі “граничні витрати – гранична корисність” пропонується розраховувати показник запасу ефективності природоохоронних технологій, а також термін ефективного функціонування технологій. Подальші дослідження в цьому напрямку дозволять планувати фінансову стратегію на макрорівні з метою підтримки оптимального співвідношення розвитку природоохоронних технологій і темпами розвитку суспільства, що може істотно вплинути на основні пропорції економічного розвитку України.

 

 

Монографічні видання

1. Теліженко О. М., Древаль О. Ю., Глівенко С. В. Аналіз стану енергетики України та її вплив на навколишнє середовище в контексті переходу на вугільну стратегію паливозабезпечення. // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Книга 4. – Суми: “Джерело”, 2000. – С. 94-111.

Статті у наукових та фахових виданнях

2. Гливенко С. В. Влияние качественно-количественных характеристик исходной информации на прогнозирование экономических процессов // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємтсва та організація виробництва. Вип. 4/99. -Суми: Вид-во СумДУ, 1999. – С. 159-163.

3. Гливенко С. В. О возможности прогнозирования атмосфероохранных затрат в региональном и отраслевом разрезе. // Вісник СумДУ, 1999, №3 (14). – С. 183-186.

4. Гливенко С. В. Аспекты построения оптимизационной модели расчета атмосфероохранных затрат в международной торговле эмиссионными правами. // Вісник СумДУ, 2002, №7 (40). – С. 91-96.

5. Гливенко С. В. Совершенствование учета эколого-экономического ущерба в расчетах макроэкономических показателей развития // Вісник СумДУ, 2002, №10 (43). – С. 113-118.

6. Телиженко А. М., Гливенко С. В. Прогнозирование дополнительных капитальных атмосфероохранных затрат на макроуровне // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип. 2/99. -Суми. Вид-во СумДУ, 1999. – С. 36-44.

7. Теліженко О. М., Глівенко С. В. Еколого-економічна оцінка переходу ТЕС України на вугільну стратегію розвитку //Енергетика: економіка, технології, екологія. №3/2000. – С. 28-33.

8. Пізняк Т. І., Глівенко С. В. Методи економічного прогнозування в системі екологічного менеджменту підприємств агропромислового комплексу // Вісник Сумського державного аграрного університету. Вип. 2/2001. – С. 281-284.

Матеріали конференцій

9. Гливенко С. В. О возможности прогнозирования дополнительных атмосфероохранных затрат в территориальном разрезе // Зб. тез доповідей учасників 3 Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” 11-12 травня 2000 р. м. Київ. – С. 50-51.

10. Гливенко С. В. Применение систем управления информационными системами с обратной связью при прогнозировании макроэкономических показателей // Сб. тез Першої щорічної Всеукраїнської наукової конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління”. – Суми: Вид-во СумДУ, 2001. – С. 147-150.

11. Гливенко С. В. Двойственная природа экологического ущерба в расчетах макроэкономических показателей развития // Тези доповідей учасників 5 Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” 14-16 травня 2002 р. м. Київ. – С. 222-223.

12. Глівенко С. В. Вплив екологічних факторів на соціально-економічний розвиток територій // Зб. тез доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми управління соціально-економічним розвитком”, 3-6 червня 2002 р., м. Київ. – С. 25-27.

13. Glivenko S. Dual nature of ecological damage in evaluation of macroeconomic indices of development // 9th International student conference «Economics for Ecology» ISCS’2002, Sumy, Ukraine, May 9-14, 2002, p. p. 37-38.

14. Телиженко А. М., Гливенко С. В. Территориальная оптимизация снижения выбросов окислов серы и азота тепловыми электростанциями Украины // Сб. тезисов научного семинара с международным участием “Эколого-экономические факторы энергетической безопасности”, 25-26 апреля 2001 г., г. Киев.

15. Гливенко С. В., Китаев А. В. Модели расчета экологического рейтинга промышленных предприятий // Сб. тезисов докладов участников 3 Всеукраинской научной конференции студентов “Экологические проблемы регионов Украины”, 25 апреля 2001г., г. Одесса. – С. 17-19.

16. Теліженко О. М., Глівенко С. В. Врахування впливу екологічних витрат при прогнозуванні макроекономічних показників розвитку продуктивних сил // Зб. тез доповідей Другої Міжнародної наукової конференції “Суспільно-географічні розвитку продуктивних сил України”, 15-16 травня 2001 р., м. Київ. – С. 163-164.

 

 

Глівенко С. В. Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 08. 01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2002 р.

У дисертації розглянуті і проаналізовані підходи до вирішення проблеми економічного обґрунтування процесів узгодження розвитку виробництва та охорони навколишнього середовища. Запропоновано використання барометричних методів прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічні процеси, наприклад, показник промислових екологічних витрат, як барометричний показник при прогнозуванні ВВП. Виявлена різнонаправленість дії факторів, що утворюють показник еколого-економічного збитку для макроекономіки. На макрорівні окремі елементи збитку вже не можуть розглядатися як суто негативні явища, а несуть у собі мультиплікативні тенденції, що позитивно позначається на економічному розвитку. Дане положення ми характеризуємо як багатовекторність впливу екологічних витрат на макроекономічні показники. Проведено розрахунки додаткових капітальних витрат для збереження якості атмосферного повітря. На базі моделі “граничні витрати – гранична корисність” запропоновано показник рентабельності природоохоронних технологій, а також термін їх ефективного функціонування.

Ключові слова: макроекономічне прогнозування, еколого-економічні збитки, функція граничної корисності, функція граничних витрат, трансграничний перенос, додаткові капітальні атмосфероохоронні витрати, сталий розвиток.

 

 

Гливенко С. В. Совершенствование системы прогнозирования влияния экологических затрат на макроэкономическое развитие. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08. 08. 01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Сумской государственный университет, Сумы, 2002 г.

В диссертации рассмотрены и проанализированы существующие подходы к решению проблемы экономического обоснования процессов согласования перспектив развития производства и охраны окружающей среды. Предлагается использование барометрических методов прогнозирования влияния экологических затрат на макроэкономические процессы. Предложено использовать показатель промышленных экологических затрат, как барометрический показатель при прогнозировании ВВП. Выявлена разнонаправленность факторов, которые образуют показатель эколого-экономического ущерба для макроэкономики. В этом случае отдельные элементы ущерба уже не могут рассматриваться как чисто отрицательные явления, а несут в себе мультипликативные тенденции, которые положительно сказываются на макроэкономическом развитии. Данное положение мы характеризуем как многовекторность влияния экологических затрат на макроэкономические показатели.

Проведены расчеты дополнительных капитальных затрат для сохранения качества атмосферного воздуха. Предложена методика и проведены расчеты затрат методом нагрузки на конкретный тип реципиента с учетом их территориальной и государственной принадлежности.

На базе модели «предельные затраты – предельная полезность» предлагается рассчитывать показатель рентабельности природоохранных технологий, а также срок их эффективного функционирования. Дальнейшие исследования в этом направлении позволят планировать финансовую стратегию на макроуровне с целью поддержки оптимального соотношения темпов развития природоохранных технологий с темпами экономического развития общества.

Ключевые слова: макроэкономическое прогнозирование, эколого-экономические затраты, функция предельной полезности, функция предельных затрат, трансграничный перенос, дополнительные капитальные атмосфероохранные затраты, устойчивое развитие.