Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток

- в зв'язку з цим, нами виділяються в структурі збитків, так звані “корисні збитки”, які, самі по собі є негативними явищами, але через механізм мультиплікації викликають тенденції зростання в промисловості та економіці в цілому (табл. 1).

Даний список може бути продовжений, однак уже на підставі цих фактів можна зробити висновок про подвійну природу категорії еколого-економічний збиток з погляду макроекономічного розвитку.

 

Таблиця 1

Класифікація негативних та “позитивних” проявів забруднення навколишнього середовища

 

Основні макропоказники обчислюються на основі загального суспільного продукту виробленого у поточному періоді. Отже, значне скорочення екологічних витрат викликає скорочення загального продукту. Тому ми пропонуємо застосовувати у макроекономічних розрахунках поняття “чистого кінцевого продукту” (ЧКП), як різницю між загальним виробленим продуктом і екологічними витратами та збитками, що виникли при цьому. Ми виділяємо в складі суспільного виробництва гіпотетичну “екологічну галузь”, об’єднавши в такий спосіб всю сферу екологізації споживання природних ресурсів (контролю, відновленню властивостей окремих ресурсів та природи в цілому)  (рис. 2).

Під ВЕП1 ми розуміємо незворотну частину валового екологічного продукту, тобто використані ресурси, назавжди загублене біорізноманіття та інші форми заподіяної природі некомпенсованої шкоди. ВЕП2 – зворотна частина валового екологічного продукту, що складається з додаткових витрат, додатково виробленого продукту, внаслідок загального негативного впливу на людину, виробничі, житлові фонди та ін. Саме друга складова і є екологічним мультиплікатором розвитку економіки.

 

Рис. 2. Схема взаємодії “екологічної галузі” в системі “суспільство-природа”

 

В загальному вигляді можна записати так: ВВП=ЧКП+ВЕП2. Тоді умовою збалансованого економічного росту економіки держави стане система функцій:

ВВП max (валовий внутрішній продукт)

ВЕП1  min (зворотна частина валового екологічного продукту)

ВЕП2  max (незворотна частина валового екологічного продукту)

Таким чином, варто говорити не про абсолютні величини скорочення впливу забруднення на всі можливі реципієнти, а про збалансоване відносне скорочення негативного впливу, за умови, що ці екологічні витрати не викликають скорочення загального валового продукту.

У третьому розділі “Залежність економічного розвитку та екологічних витрат суспільства“ запропоновані напрямки практичної реалізації моделювання розвитку з урахуванням екологічних витрат. На основі статистичних даних розраховані атмосфероохоронні витрати і показана їх роль при прогнозуванні макроекономічних показників. Запропоновано поняття екологічного навантаження при макропрогнозуванні атмосфероохоронних витрат, що дозволяє привести в єдину систему оцінки негативний екологічний вплив на різні типи реципієнтів. У роботі проведено розрахунки по визначенню додаткових капітальних атмосфероохоронних витрат.

Питання комплексного збереження елементів природного базису на макрорівні в дисертації розглядаються на прикладі атмосферного повітря. По забрудненню повітряного басейну розрахунки проведені за даними аналітичних центрів та на основі зафіксованих концентрацій, а також темпах нагромадження сполук цих речовин у ґрунті та воді. Проведене нами моделювання використовує методи непрямого розрахунку. Розрахунок витрат на зниження чи повне знешкодження викидів шкідливих речовин по окремим районам згідно загальноєвропейської методики є досить актуальним та проведено вперше. Розрахунки додаткових витрат на атмосфероохоронні заходи на макрорівні здійснювались за таким алгоритмом:

1) Розрахунок базового рівня витрат (дол. /тону) на основі базового ступеня знешкодження (Е), характерного для даного рівня розвитку промисловості. Усереднена формула для сірчаного ангідриду для викидів теплових електростанцій має вид:

 

 , (1)

 

2) На основі даних про емісію цих речовин, складається кількісний план скорочення викидів:

 

 , (2)

 

де М – плановане скорочення маси викидів; Мб і Мпр – базова і проектна маса викидів.

3) На основі планованого скорочення викидів, розробляється більш детальний план до рівня окремих районів або промислових об'єктів.

 

 , (3)

 

де dА – частка внеску емітента більш низького порядку у формування обсягу викидів емітента більш високого порядку.

4) Визначення необхідного проектного рівня знешкодження викидів (Епр), що забезпечує скорочення маси викидів на М.

 

  (4)

 

Відповідно, для емітента більш низького порядку у формулу (4) повинні бути введені частки, характерні для даного об'єкта МА, МбА, ЕбА.

5) Нові проектні питомі капітальні витрати, що обумовлюють скорочення маси викидів розраховуються аналогічно формулі (1), з врахуванням Епр..

6) Визначення додаткових капітальних витрат на знешкодження маси викидів М, розраховується по формулі:

 

 , (5)

 

де кз – коефіцієнт, що враховує заміщення витрат при капітальній реконструкції чи модернізації систем знешкодження викидів.

7) Деталізована оцінка по районах (при допущенні про рівну долю районів у створенні загальної емісії) може бути проведена так:

 

 , (6)

 

де N – кількість районів.

8) З урахуванням частки, привнесеною районом у загальну масу викиду:

 

  (7)

 

Слід звернути увагу на те, що рівень забруднення в районі може бути представлений як сума власного і привнесеного забруднень. Стає очевидно, що для визначення припустимої емісії всередині району необхідно спочатку визначити масу привнесеної речовини. У цьому випадку доцільно говорити про таке поняття як “навантаження”, що характеризує присутність даної речовини в районі, що утворилося з внутрішніх і зовнішніх джерел. Слід відмітити, що навантаження характеризує вплив шкідливих речовин на реципієнти. Розглядаючи реципієнти