Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Властивості і технологія полімерних карбамідних розчинів для ремонту транспортних споруд в зоні змінного рівня води

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

води.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі було проведено експерименти наступними методами. Реологічні властивості карбамідних полімеррозчинів визначалися шляхом вивчення рухливості сумішей і термінів їх полімеризації. Дослідження міцностних характеристик полімерного каменю виконувалися шляхом іспитів його на стиск і вигин. Оптимізація складів виконувалась за допомогою математичного моделювання. Дослідження фізичних і експлуатаційних властивостей карбамідних полімеррозчинів виконувалась шляхом дослідження їх водопоглинення, водонепроникності, паропроникності та ізносостійкості. Деформативні властивості карбамідних полимеррозчинів вивчалися шляхом визначення коефіцієнта лінійного температурного розширення і показника усадки полімеррозчинного каменю. Адгезійні властивості полімеррозчинів до поверхні бетону визначалися шляхом відриву полімеррозчину від поверхні бетону. Хімічна і біологічна стійкість карбамідних полімеррозчинів визначалася шляхом їх експозиції в розчинах сірчаної кислоти і їдкого натру, а також у воді прибережної зони ріки Дніпро.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
- розроблено моделі, які відображають реологічні та міцностні характеристики карбамідних полімерних розчинів і дозволяють їх оптимізацію;
- встановлено, що за рахунок суттєвого впливу співвідношення затверджувача та наповнювача можливе керування властивостями полімеррозчинів на стадії готування та експлуатації, такими як водопоглинання, водонепроникність та міцність;
- визначено особливості формування контактної зони “бетонна поверхня- карбамідний полімеррозчин”, які полягають у зміцненні міжфазного шару за рахунок оптимального наповнення системи, що призводить до зростання міцності зчеплення ремонтного шару з бетонною поверхнею споруди;
- встановлено, що підвищення стійкості карбамідних полімеррозчинів в агресивному середовищі забезпечується утворенням тонкоплівкової структури полімеру з рівномірно розташованими частками мікронаповнювача;
- встановлено закономірності формування деформативних властивостей карбамідних полімеррозчинів сумісних з показниками бетону споруди, яка ремонтується, що досягається керуванням процесом структуроутворення полімерного розчину.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено склади карбамідних полімеррозчинів на основі смоли КФ-МТ-15 для відновлення і захисту бетону транспортних споруд в зоні змінного рівня води.
Розроблено основи технології нанесення карбамідних полімеррозчинів на поверхню бетону способом торкретування.
Доведено економічну ефективність застосування карбамідних полімеррозчинів на основі смоли КФ-МТ-15 для відновлення і захисту бетону транспортних споруд в зоні змінного рівня води.
Результати практичних розробок знайшли застосування при відновленні та захисті аварійних ділянок водоводу Дніпро – Західний Донбас в зоні змінного рівня води.
Особистий внесок здобувача полягає в наступному. Проведено аналіз процесів порушення цілісності бетону і матеріалів для його відновлення, а також розкриті закономірності структуроутворення полімеррозчинів. Оптимізовано реологічні та міцностні властивості карбамідних полімеррозчинів. Встановлено фізичні, експлуатаційні та деформативні властивості карбамідних полімеррозчинів, які прийнято для ремонту транспортних споруд в зоні змінного рівня води. Досліджено зміни міцностних і адгезійних характеристик полімеррозчинів при різних умовах експлуатації, а також їх хімічну і біологічну стійкість. Рекомендовано рецептури полімеррозчинів на основі смоли КФ-МТ-15 для відновлення бетону в зоні змінного рівня води і розроблені основні положення технології проведення ремонтно-відбудовних робіт способом торкретування.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідалися на науково-практичному семінарі “Добавки в бетон. Система “Релаксол ” (м. Запоріжжя, 1999 р.), на науково-практичному семінарі “Энергосберегающие технологии цементов и бетонов” (м. Київ, 2000 р.), на науково-технічному семінарі “Армування ґрунту при будівництві, реконструкції, захисту будівель та споруд” (м. Вінниця, 2001 р.), на наукових семінарах кафедри будівель і будівельних матеріалів ДІІТ (м. Дніпропетровськ, 1999-2001 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 5 наукових виданнях, що затверджені переліком ВАК України [1-5].
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел й одного додатка. Робота викладена на 159 сторінках, в тому числі 114 основного тексту, 53 рисунків, 18 таблиць, 139 найменувань використаних джерел та один додаток.
 
ЗМІСТ РОБОТИ
 
У першому розділі наведено аналіз причинно-наслідкових зв'язків у процесі порушення цільності бетону. З проведеного аналізу випливає, що довговічність гідротехнічних споруд із бетону знаходиться в залежності від ряду факторів, характер яких обумовлений, з одного боку, технічною якістю проектних рішень будівельного виробництва, з іншого боку, звичайним чи передчасним руйнуванням, а також зниженням несучої здатності матеріалів, пов'язаним із порушенням нормальних умов експлуатації та появою екстремальних силових впливів. Таким чином, пошкодження в зоні змінного рівня води транспортних споруд, пов'язано з порушенням його цільності і є найбільш розповсюдженими і одночасно найбільш небезпечними, а також важко усуваються.
Для ліквідації пошкоджень, пов'язаних із порушенням цільності бетону, вимагаються, як спеціальні заходи, так і використання матеріалів, що мають необхідні властивості.
В результаті виконаного аналітичного огляду матеріалів, які використовують в будівельній практиці для відновлення цілісності бетону гідротехнічних споруд в зоні змінного рівня води, встановлено, що використовувати традиційні цементні розчини для торкретування в цій зоні є малоефективним. Відремонтовані цементними розчинами конструкції через комплекс експлуатаційних впливів у цій зоні не довговічні. Матеріали для ремонту в зоні змінного рівня води повинні мати високі показники по міцності, здатності до стирання, водонепроникності, морозостійкості, біостійкості, корозійної стійкості та забезпечувати високий ступень зчеплення з поверхнею старого бетону. Проведені дослідження показують, що всьому комплексу вимог щонайкраще задовольняють полімеррозчини (фуранові, епоксидні, фенолоформальдегідні, поліефірні, карбамідні та ін.).
Попередні експерименти показали, що найбільш ефективним для вирішення проблеми є використання в практиці ремонтно-відбудовних робіт полімеррозчинів на основі карбамідних смол, тому що вони є малотоксичними, дешевими і полімеррозчини на їх основі мають необхідні фізико-механічні властивості для експлуатації в
Фото Капча