Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вогнева підготовка

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
127
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
Навчальний посібник
Прийняті скорочення
АВ – автоматичний вогонь
АК – автомат Калашникова
АКМ – автомат Калашникова модернізований
АКМС – модифікація автомата АКМ із полегшеним металевим прикладом трикутної форми, щоскладається вліво, створена для повітряно-десантних військ
БМ – бойова машина
БМП – бойова машина піхоти
БТР – бронетранспортер
КК – кулемет Калашникова
КС – курс стрільб
КП – контрольний пункт
НСПУ – нічний стрілковий приціл універсальний
ПВ – подинокий вогонь
ПГ – постріл гранатомета
ПМ – пістолет Макарова
ПТРК – протитанковий ракетний комплекс
РГД – ручна граната дистанційна
РГН – ручна граната наступальна
РГО – ручна граната оборонна
РКГ – ручна кумулятивна граната
РПГ – ручний протитанковий гранатомет
РКК – ручний кулемет Калашникова
САУ – самохідна артилерійська установка
СВ – сухопутні війська
СГД – снайперська гвинтівка Драгунова
СЗ – стрілецька зброя
УДЗ – ударно-дистанційний запал
УЗРГМ – уніфікований запал ручної гранати модернізований
 
Вступ
Влучний і дієвий вогонь під час бою поєднаний з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, тримати її в постійній бойовій готовності і вести з неї влучну стрільбу.
Вогнева підготовка – один з основних предметів військової підготовки. Основними завданнями вогневої підготовки є: навчання курсантів (студентів) умілому застосуванню зброї, максимальному використанню бойових можливостей для ураження противника з найменшим витраченням часу і боєприпасів у різних умовах сучасного бою, прищеплювання впевненості у своїй зброї, виховання активності і самостійності у виконанні вогневих завдань.
Вогнева підготовка містить: вивчення матеріальної частини зброї, основних правил та прийомів стрільби (метання гранат), способів розвідки цілей та виявлення дальності до них, керування вогнем, відпрацювання сучасних дій підрозділу під час стрільби.
Для успішного вирішення вогневих завдань курсант (студент) повинен:
  • знати бойові можливості, матеріальну частину зброї та боєприпасів;
  • уміти готувати зброю та боєприпаси до стрільби та утримувати їх в постійній бойовій готовності, самостійно вести влучний вогонь усіма способами;
  • мати міцні (доведені до автоматизму) навики в діях зі зброєю, при веденні вогню всіма способами по нерухомих (рухомих) цілях.
Тільки це дозволить досягнути найбільш повного та ефективного використання бойових можливостей стрілецької зброїу разі грамотної її експлуатації та правильного застосування, що неможливо без глибоких знань принципів побудови та роботи зброї.
 
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ БАЛІСТИКИ
1. 1. Основи внутрішньої балістики
Внутрішня балістика – це наука, що вивчає процеси, які відбуваються під час пострілу та під час руху кулі (гранати) вздовж каналу ствола.
1. 1. 1. Постріл і його періоди
Пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, які утворюються під час згорання порохового заряду. Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0, 001-0, 06 с). При цьому утворюється велика кількість газів та виділяється багато тепла.
Так, наприклад, пороховий заряд 5, 45-мм патрону до автомата АК74 масою 1, 45 г під час пострілу згорає за 0, 0012 с та створює під час вибуху 1, 45 л газів (об’ємом приблизно в 1000 разів більше, ніж було вибухової речовини до пострілу). Температура порохових газів досягає 2500-3000оС.
Порох містить у собі велику енергію. Заряд масою 1, 45 г виштовхує з каналу ствола автомата АК74 кулю масою 3, 4 грама зі швидкістю 900 м/с (приблизно 3200 км/год) та вистрілює її на відстань 3150м. Потужність пострілу більша ніж потужність тепловозу. Однак тепловоз свою потужність віддає неперервно, секунда за секундою, година за годиною, а зброя досягає своєї потужності за малі частки секунди.
Явища, які виникають під час пострілу
Від удару ударника по капсулю, зачиненого в патроннику патрона, відбувається вибух ударного складу. Полум’я від капсуля через запалювальні отвори на дні гільзи проникає до порохового заряду та запалює його. При згоранні порохового (бойового) заряду утворюється велика кількість сильно нагрітих (до 3000оС) газів, які створюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола та затвор.
Під тиском порохових газів куля зміщується з місця та врізається оболонкою в нарізи каналу ствола. Тиск газів, який потрібен для цього, називається тиском форсування. Оскільки нарізи проходять по стінках ствола гвинтоподібно (в’ються зліва вгору направо), то куля, врізаючись у них, набуває обертального руху, порох продовжує горіти, при цьому збільшується кількість газів та їх об’єм. Куля просувається по каналу ствола, неперервно нарощуючи швидкість, та виштовхується назовні за напрямком осі каналу ствола .
Унаслідок тиску газів на стінки гільзи та ствола відбувається їх розтягування, і гільза, щільно притискаючись до патронника, перешкоджає прориву порохових газів убік затвора. Одночасно під час пострілу тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад, а також виникає коливальний рух (вібрація) ствола та відбувається його нагрівання. Розпалені гази та частки незгорілого пороху, які витікають
Фото Капча