Вогнева підготовка

Поки затворна рама не пройде певну відстань, що забезпечує виліт кулі з каналу ствола, затвор продовжує замикати канал ствола. Після вильоту кулі з каналу ствола відбувається його відмикання. Затворна рама й затвор, рухаючись назад, стискають зворотну пружину, затвор при цьому витягає з патронника гільзу. При русі вперед під дією стиснутої пружини затвор досилає черговий патрон у патронник та знову замикає канал ствола.

При пострілі з автоматичної зброї, будова якої основана на принципі використання енергії віддачі (наприклад пістолет Макарова, автоматичний пістолет Стєчкіна), тиск газів через дно гільзи передається на затвор і викликає рух затвора з гільзою назад. Цей рух починається в момент, коли тиск порохових газів на дно гільзи переборює інерцію затвора та зусилля зворотної пружини. Куля до цього часу вже вилітає з каналу ствола. Відходячи назад, затвор стискає зворотну пружину, потім під дією енергії стиснутої пружини затвор рухається вперед і досилає патрон у патронник.

Іноді після удару бійка по капсулю пострілу взагалі не буде, чи він відбудеться з деяким запізненням. У першому випадку має місце осічка, а в другому-затяжний постріл. Причиною осічки найчастіше буває відволоження ударного складу капсуля чи порохового заряду. Тому необхідно оберігати боєприпаси від вологи і утримувати зброю в справному стані.

Затяжний постріл є наслідком повільного розвитку процесу запалювання порохового заряду, тому після осічки не слід відразу відкривати затвор, тому що можливий затяжний постріл.

Приблизно 25-35% енергії, яка виділяється під час згорання порохового заряду, витрачається на надання кулі поступального руху (основна робота) ; 15-25% енергії – на виконання другорядних робіт (врізання та подолання тертя кулі під час руху по каналу ствола; нагрівання стінок ствола, гільзи та кулі; переміщення рухомих частин зброї, газоподібної та незгорілої частин пороху) ; близько 40% енергії не використовується та втрачається після вильоту кулі з каналу ствола.

Постріл триває від 0, 001 до 0, 06 с. Розрізняють «чотири» послідовні періоди (рис. 1. 1) :

• попередній;
• перший, чи основний;
• другий;
• третій, або період післядії газів.

Попередній період триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола. Протягом цього періоду в каналі ствола створюється тиск газів, необхідних для того, щоб зсунути кулю з місця та подолати опір її оболонки врізанню в нарізи ствола. Цей тиск називається тиском форсування; він досягає 250-500 кг/см2 (300 кг/см2 у стрілкової зброї під патрони зразка 1943 р.) залежно від конструкції нарізів, ваги кулі та міцності її оболонки.

Перший, чи основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду. У цей період горіння порохового заряду відбувається в об’ємі, що швидко змінюється. На початку періоду, коли швидкість руху кулі по каналу ствола ще невелика, кількість газів збільшується швидше, ніж об’єм закулевого простору (простір між дном кулі та дном гільзи), тиск газів швидко підвищується та досягає найбільшої величини (наприклад, у стрілецькій зброї під патрони зразка 1943 р. -2800 кг/см2)  . Цей тиск створюється в стрілецькій зброї під час проходження кулею 4-6 см шляху. Унаслідок різкого збільшення швидкості руху кулі об’єм закульного простору збільшується швидше, ніж притік нових газів, тиск починає знижуватися, у кінці періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху кулі постійно зростає і наприкінці періоду досягає приблизно ¾ початкової швидкості. Пороховий заряд повністю згорає до того, як куля вилетить з каналу ствола.

Другий період триває від моменту повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. З початком цього періоду притік порохових газів зупиняється, однак сильно стиснуті та нагріті гази розширюються та спричиняють тиск на кулю, збільшуючи швидкість її руху. Зниження тиску в другому періоді відбувається досить швидко і біля дульного зрізу – дульний тиск – становитьу різних зразків зброї 300-900 кг/см2. Швидкість кулі в момент вильоту її з каналу ствола (дульна швидкість) трохи менша від початкової швидкості.

У деяких видів стрілецької зброї, особливо короткоствольних (наприклад, пістолет Макарова), другий період відсутній, оскільки повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола фактично не відбувається.

Третій період, або період післядії газів триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту зупинки дії порохових газів на кулю, 10-15 см від зрізу ствола. Протягом цього періоду порохові гази, які витікають з каналу ствола зі швидкістю 1200-2000 м/с, продовжують діяти на кулю та передають їй додаткову швидкість. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього періоду на відстані кількох