Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

«Волосні суди у нас усюди не вдалися»: селянське правосуддя в Росії Пореформеної доби

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

волосної організації та общинними традиціями змушували їх віддавати перевагу дореформеним формам суду, не довіряючи новим судам, де панували підкупи, лжесвідчення і де знайти «добросовісного» суддю було неможливо [27, 113]. Правовідносини на селі в поре- формену добу характеризувалися радше як правовий вакуум. Станова обмеженість установ селянського самоврядування, на думку В. Мещерського, не дозволяла селянам отримати необхідний досвід для управління життям села. До того ж, надані реформою 1861 р., повна самостійність волосним судам, неможливість апеляцій за їх вироками виводили їх за межі впливу вищих судових установ, зокрема й сенату. Голова МВС П. Валуєв, проаналізувавши звіти підлеглих, констатував: «Волосні суди у нас усюди не вдалися». У своїй записці на ім’я імператора він застерігав: рівень станового самоврядування селян загрожує руйнацією в країні усього сільського ладу та катастрофічними наслідками для господарства імперії загалом [37, 7].

Спробою знайти вихід із ситуації стали діяльність, утвореної на початку 1870-х рр., урядової комісії під головуванням сенатора М. Любощинського та активна праця правників, етнографів, які розпочали збір, аналіз спадщини звичаєвого права, намагаючись уніфікувати його норми в межах волості, повіту, губернії. Результатом стало видання чисельних, іноді багатотомних збірок матеріалів, аналітичних видань [2; 44; 45; 15, 99]. Пошуками способів вирішення проблем стали і сенаторські ревізії кінця 1870 – початку 80-х рр. [1, 16; 29, 62], і робота комісії під головуванням М. Каханова (1881-1885 рр.) [14, 180]. Місцева бюрократія впродовж другої половини ХІХ ст. у періодичних звітах губернаторам і генерал-губернаторам, зборам губернських і повітових у селянських справах «присутствій» намагалась осягнути причину проблем, пов’язаних з діяльністю волосних судів, звести до єдності, у раціональний спосіб уніфікувати, застосувавши логіку, механізми цієї діяльності [46; 47, 1]. Натомість півстоліття, по запровадженні волосних судів, якихось інших ефективних способів, крім скасування станових обмежень у діяльності волосних судових установ та уніфікації цієї діяльності на засадах офіційного права, бюрократією і громадськістю вироблено не було [36, 12зв. ]. Спроба реформувати волосні суди у 1889 р., розширивши компетенцію останніх і надавши земським начальникам надзвичайне право втручатись у їхню діяльність, стало черговим паліативним заходом [16, 19; 32, 241]. На порядку денному першими роками ХХ ст. стала конче необхідна реформа волосного суду, оскільки використання ним норм звичаєвого права та станова обмеженість входили у конфлікт з процесами модернізації господарства країни, уніфікації та раціоналізації системи управління державою, внаслідок чого, долалися патріархальні общинні традиції, намітилися тенденції індивідуалізації селянської трудової діяльності [8, 93; 43, 88; 48, 56]. Чисельні урядові комісії та міністерські наради початку ХХ ст., до участі в яких залучалася громадськість, у тому числі селянські діячі, чергового разу актуалізували питання [6, 15; 49, 149]. На них особливо наголошувалося: волосні суди не виховують у селян повагу до закону [5, 88]. Останньою спробою розв’язати проблему стала, розроблена урядом П. Сто- липіна і запроваджена після його смерті, реформа місцевого суду 1912 р., згідно якої, волосні суди мали діяти на підставах закону, офіційного права. Натомість умови світової війни реалізувати повною мірою цю реформу не дозволили [32, 42].
Подальше дослідження проблеми може продовжуватись зокрема в напрямі вивчення матеріалів, пов’язаних з діяльністю бюрократії та громадськості з виявлення регіональної специфіки функціонування волосних судів Російської імперії пореформеної доби.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
 
  1. К. Ф. Сельская община в литературе и действительности. – СПб., 1887.
  2. Никонов С. П., Якушкин Е. И. Гражданское право по решениям Крестобогородского волостного суда Ярославской губернии и уезда. – Ярославль, 1902.
  3. Евреинов Г. А. Крестьянский вопрос в его современной постановке. – СПб., 1903.
  4. Астырев Н. М. В волостных писарях. Очерки крестьянского самоуправления. – М., 1904.
  5. РиттихА. А. Крестьянский правопорядок. – СПб., 1904.
  6. Билимович А. Д. Крестьянский правопорядок по трудам местных комитетов о нуждах сельскохозяйственной промышленности. – К., 1904.
  7. Прокопович С. Н. Местные люди о нуждах России. – СПб., 1904.
  8. Витте С. Ю. Записка по крестьянскому делу председателя Высочайше учрежденного особого совещания о нуждах сельскохозяйственной промышленности статс- секретаря С. Ю. Витте. – СПб., 1904.
  9. Корнилов А. А. Крестьянская реформа. – СПб., 1905.
  10. Бондаревский А. В. Волостное самоуправление и положение крестьян в царской России: Автореф. дисс.... канд. ист. наук. – К., 1951.
  11. Горин А. Г Обычное право России в начале XX века: Правительственная политика // Правоведение. – 1989. – № 1.
  12. Тарабанова Т. А. Состав волостных судов //ВестникМосковского университета. – Сер. 8: История. -1993. – № 2.
  13. Миронов Б. Н. Социальная история России периода империи (ХЕШ – начало ХХ в.) : Генезис личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства: в 2 т. – Т. 2. – СПб., 1999.
  14. Шатковская Т. В. Правовая ментальность российских крестьян второй половины ХІХ века: опыт юридической антропометрии. – Ростов-н/Д., 2000.
  15. Вронский О. Г. Государственная власть России и крестьянская община. Рубеж ХІХ-ХХ вв. – 1917 г. (по материалам губерний земледельческого центра страны) : Дисс.... д-ра ист. наук. – М., 2001.
  16. Земцов Л. И. Волостной суд в России в 60 – первой половине 70-х гг. ХІХ в. (по материалам Центрального Черноземья). – Воронеж, 2002.
  17. Крюкова С. С. Правовая культура русских крестьян в России ХІХв. : проблемы и интерпретации //Этнографическое обозрение. – 2003. – № 1.
  18. Кирилин А. В. Крестьянское обычное право в волостных судах и государственная политика пореформенной России: Автореф. дисс.... кан. юр. наук. – М., 2005.
  19. Загорнов А. А. Суды для крестьян в Беларуси во второй половине ХІХ в. : порядок формирования и компетенция // Працы гістарьічнага факультета БДУ: Навук. зб. – Вып. 6. – Минск, 2011.
  20. Галкин А. Г. Волостной суд как проблема общественной жизни пореформенной России // Научный журнал КубГАУ. – 2011. – № 71 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //ej. kubagro. ru.
  21. Безгин В. Б. Конфликты в крестьянской семье и практика их разрешения волостными судами // Крестьянство и власть в России (ІХ – начало ХХ в.) : к 150-летию отмены крепостного права: Мат. науч. конф. – Липецк, 2011.
  22. Безгин В. Б. Волостной суд сельской России // Современные исследования социальных проблем. – 2012. – № 12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. si. sp.
  23. nkras. ru.
  24. Історія українського селянства: Нариси в 2 т. – Т. 1. – К., 2006.
  25. Михайлюк О. В. Селянство Наддніпрянської України в перші десятиліття ХХ ст. (1900-1922 рр.) : Соціокуль- турні трансформації: Дис... д-ра іст. наук. – Дніпропетровськ, 2009.
  26. Соцький Ю. Ф. Волосний суд у системі судових установ Російської імперії другої половини ХІХ ст. : структура та судові практики // Ученые записки Таврического национального университета им. В. Вернадского. Серия: Юридические науки. – Т. 25. – 2012. – № 1.
  27. Верховцева І. Г. Волосне правосуддя та проблеми селянського самоврядування другої половини ХІХ – початку ХХ ст. // Гілея: науковий вісник. – К., 2013. – Вип. 72.
  28. Верховцева І. Г. Становлення селянського самоврядування в Росії (за матеріалами ревізії волосних правлінь у 1863 р. В. Мещерським) //Інтелігенція і влада: Зб. наук. пр. – Вип. 29. – Одеса, 2013.
  29. Верховцева І. Г. Деспотизм поміщика замінений деспотизмом общини: П. О. Валуєв про селянське самоврядування першого десятиріччя функціонування // Гілея: науковий вісник. – К., 2013. – Вип. 76.
  30. Верховцева І. Г. Двадцять років селянського самоврядування в Україні: експедиція 1880 р. О. Половцова Київщиною // Матеріали ХУІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД»: Зб. наук. пр. – Переяслав-Хмель- ницький, 2013. – Ч. 1.
  31. Шанин Т. Обычное право в крестьянском сообществе // Общественные науки и современность. – 2003. – № 1.
  32. Бурбанк Д. Правовая реформа и правовая культура: непризнанный успех волостных судов в имперской России // Правоведение. – 2003. – № 2.
  33. Пушкарев С. Г. Очерки истории крестьянского самоуправления в России. – Прага, 1924.
  34. Дружинин М. Н. Государственные крестьяне и реформа П. Д. Киселева. – Т. 1. – М. ; Л., 1946.
  35. Російський державний історичний архів (м. С. -Петербург) (далі – РДІА). – Ф. 1180. – Оп. XV – Спр. 144.
  36. Христофоров И. А. «Аристократическая» оппозиция Великим реформам (конец 1850 – середина 70-х гг.). – М., 2002.
  37. Національний архів Республіки Беларусь. – Ф. 68 – Оп. 1. – Спр. 2.
  38. РДІА. – Ф. 908. – Оп. 1. – Спр. 298.
  39. Держархів Одеської обл. (далі – ДАОО). – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 560.
  40. РДІА. – Спр. 1317. – Оп. 1. – Спр. 97.
  41. ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 462.
  42. Реформы или революция? : Россия в 1861-1917: Мат. Межд. коллоквиума историков. – СПб., 1992.
  43. Чернуха В. Г Крестьянский вопрос в правительственной политике России (60-70-е гг. ХІХ в.). – Л., 1972.
  44. РиттихА. А. Зависимость крестьян от общины и мира.
  45. СПб., 1903.
  46. Труды комиссии по преобразованию волостных судов: в 9 т. – СПб., 1873-1874.
  47. Обычное право крестьян Харьковской губернии. – Вып. 1-2. – Х., 1896.
  48. Центральний державний історичний архів м. Київ (далі
  49. ЦДІАК). – Ф. 442. – Оп. 705. – Спр. 318.
  50. РДІА. – Ф. 1217. – Оп. 1. – Спр. 97.
  51. Христофоров И. А. Судьба реформы: Русское крестьянство в правительственной политике до и после отмены крепостного права (1830-90-е гг.). – М., 2011.
  52. ЦДІАК. – Ф. 442. – Оп. 707. – Спр. 42.
 
Фото Капча