Вплив агроекологічних факторів і сортових особливостей на урожайність, якість зерна та насіння м’якої озимої пшениці в умовах півдня України

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблено схему дослідів, безпосередньо проведено польові та лабораторно-польові дослідження, оброблено експериментальні результати дослідів, проведено обчислення показників економічної та енергетичної ефективності агротехнічних заходів, що вивчалися, зроблено висновки та рекомендації для практичного використання.

Апробація результатів. Основні матеріали дисертаційної роботи викладені й обговорені на ювілейній науково-практичній конференції з нагоди 125-річчя заснування Херсонського державного аграрного університету (1999 р.), на науково-практичній конференції молодих вчених Інституту зрошуваного землеробства УААН (1999 р.), на відкритому засіданні кафедри рослинництва ХДАУ (2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 6 фахових наукових працях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, шість розділів, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг роботи 215 сторінок комп’ютерного тексту. У дисертації 13 рисунків, 36 таблиць, 9 додатків. Список використаних літературних джерел нараховує 267 найменувань. Список використаних джерел, таблиці, ілюстрації та додатки займають 85 сторінок.

 

 

В огляді використаної літератури наведено короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення еколого-біологічних основ вирощування високих урожаїв якісного зерна і насіння озимої м'якої пшениці. Також у першому розділі висвітлено значення сортового складу озимої пшениці та агротехнічних заходів.

Умови та методика досліджень. Польові досліди були виконані на базі Інституту зрошуваного землеробства УААН, а також у виробничих умовах: ЗАТ “Нове життя”, Каховського Державного аграрного технікуму, Каховського району; КСП “Ульянівський” Новоодеського району Миколаївської області; ЗАТ ім. Т. Г. Шевченка Генічеського району Херсонської області.

Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений темно-каштановим середньосуглинковим ґрунтом.

Погодні умови в роки досліджень сильно розрізнялися. Так, у період вегетації 1995-96 рр. склалися несприятливі умови для росту і розвитку озимої пшениці. Кількість опадів за період з вересня по липень склала 338, 7 мм, що на 27, 7 мм більше, ніж середня багаторічна за даний період. Але основна кількість опадів (72, 8%) припадала на осінньо-зимовий період, а в період проходження основних фаз розвитку рослин вологи не вистачало. За березень-червень їх випало на 45 мм менше середньої багаторічної норми. В період вегетації 1996-97 рр. випало 441, 7 мм опадів, а за березень-червень – 208, 1 мм, що набагато більше середньої багаторічної норми. В 1997-98 рр., загальна кількість опадів після відновлення вегетації більш ніж у два рази перевищила багаторічні показники.

До схеми дослідів були включені слідуючи фактори: сорти (С) -Херсонська 86, Находка 4, Находка 7, Херсонська остиста, Альбатрос одеський, Одеська 162, Ювілейна 75, Донецька 46, Донецька 48, Юна; строки сівби (В) -15 вересня, 25 вересня, 5 жовтня. Ці фактори досліджувалися в богарних і зрошуваних умовах. Загальний обсяг варіантів 60. Повторність 4-х кратна, загальне число ділянок 240. Загальна площа ділянки 30 м2, а облікова 25 м2.

Технологія вирощування озимої пшениці в дослідах звичайна для півдня України.

У розділі описуються методики, за якими проводили дослідження. Фенологічні спостереження проводили відповідно до методики державного сортовипробування (1973). Якість зерна визначалася загальноприйнятими методами у лабораторії аналітичних досліджень ІЗЗ УААН.

Збирання й облік урожаю зерна озимої пшениці проводили з усієї площі облікової ділянки кожного варіанта досліду. Отримані експериментальні дані опрацьовували відомими методами статистичного аналізу, для розрахунків використовували Authentic AMD-k-6Щ 3D processor.

Економічну ефективність оцінювали за витратами засобів виробництва на 1га, сумарним прибутком, собівартістю 1ц продукції і рівнем рентабельності. Економічні розрахунки проводили за цінами, станом на 01. 01. 2001р.

Вплив абіотичних факторів на проходження міжфазних періодів у сортів озимої пшениці. Збільшення тривалості формування і наливу зерна в сприятливий за умовами 1997 р. на 9 днів забезпечило значне (на 11, 0 ц/га) збільшення урожайності озимої пшениці в середньому по всіх сортах в порівнянні з екстремальним 1996 роком з найменш коротким періодом формування. Самі сорти за тривалістю вегетаційного періоду розрізнялись неістотно (1-2 дні), більш висока різниця спостерігалася за тривалістю періоду “колосіння – повна стиглість” – до 4-х днів. Установлено, що строки сівби в найбільшій мірі впливають на період “сходи – вихід в трубку”, на інші міжфазні періоди їх вплив незначний.

Умови вирощування (зрошення, богара) теж впливають на проходження основних фаз розвитку озимої пшениці. Так при зрошенні скорочується тривалість періодів “сівба – сходи”, “сходи – кущення” від одного до трьох днів, і збільшуються періоди формування та наливу зерна, що також зумовлює збільшення маси зерен.

Адаптивні властивості. Зимостійкість. За період зими в 1995/96 і 1996/97 роках істотних пошкоджень морозами та іншими факторами в процесі зимівлі рослин не виявлено. Більш прийнятним варіантом для визначення рівня зимостійкості сортів був несприятливий осінньо-зимовий період 1997/98 року. Найбільш уразливими виявилися сорти Ювілейна 75, Одеська 162, Юна. Всі інші сорти досить добре перенесли умови екстремальної зимівлі.

Аналіз даних, які отримані у