Вплив Першої світової війни на дизайн уніформи ХХ-ХХІ століть

 

Юрова Т. М.

 

Перша світова війна кардинально змінила дизайнерський підхід до створення однострою, який підвищував шанси на виживання військовослужбовців, що актуально і сьогодні. Мета дослідження – проаналізувати, як базові принципи побудови військового костюма, закладені в той період (уніфікація, функціональність і маскуюча здатність), проявилися в дизайні сучасного обмундирування різних країн. Використання номотетичного та історико-порівняльного методів, аналізу, синтезу, узагальнення, дозволили розглянути проблему в динаміці та історичному контексті подій. Війна 1914- 1918 рр. поклала початок розділенню військової форми на польову, повсякденну і парадну, створенню спеціального обмундирування, призвела до інтернаціонального нівелювання крою і кольору.

Ключові слова: Перша світова війна, армія, обмундирування, однострій, уніформа, військова форма, мундир, френч, крій, колір, дизайн, традиції.

З 2014 по 2018 рр. весь світ відзначає ювілей події глобального значення в історії планети Земля – сторіччя Першої світової війни – найбільшої війни і трагедії людства, адже залученими в неї виявилися уся Європа і майже половина світу.

Бойові дії 1914 року відзначені першим масштабним застосуванням танків, авіації і хімічної зброї. Це кардинальним чином змінило всю концепцію війни, в якій наука, принципово нові технології були зведені на небувалий рівень. Перша світова війна призвела не тільки до політичних і соціальних потрясінь у безпрецедентному масштабі, а й заклала три абсолютно нові базові традиції в створенні військової форми одягу. Це уніфікація, функціональність і маскувальна здатність, які визначили підходи її творців до моделювання, конструювання і колірного рішення уніформи на весь подальший період, аж до наших днів.

Військово-політична ситуація, яка склалася в Україні в 2014 р., році 100-річчя початку Першої світової війни, привела до масштабної антитерористичної операції. Але на відміну від минулих війн, основні втрати особового складу Збройних сил і Національної гвардії України, відбуваються не від впливу стрілецької зброї, а в результаті масованого використання систем реактивного залпового вогню. Це вимагає серйозних реформ збройних сил в області системи управління військами, створення ефективних засобів масового та індивідуального захисту, в тому числі і щодо обмундирування військовослужбовців.

Перед необхідністю подібних заходів рівно століття тому стояло більшість європейських держав. Ціннісні орієнтири, закладені в той час, були використані багатьма арміями в роки Другої світової війни і під часподальших численних локальних конфліктів ХХ ст. Опису уніформи українських військових формувань цього періоду присвячені дослідження вітчизняних науковців К. Анісімова, А. Боляновського, В. В’ятровича, Р. Забілого, І. Дерев’яного, П. Содоля, К. Гломозди, Ю. Довгана, В. Карпова, В. Манзуренка, І. Марчука, І. Монолатія, С. Музичука, О. Пагірі, Є. Пінака, Я. Тинченка, А. Харука, І. Хоми, М. Чмира та ін. Трансформацію обмундирування армій європейських держав вивчала зарубіжна уніформологія, яка представлена спільною працею Р. Еббота, Е. Пінака, О. Руденка, Д. Адаменка “Армії України 1914-1955” із серії “Мап-аІ-Агшє 412”, “Енциклопедією світового військового костюма ХХ ст. ” у 18 томах польських науковців А. Галацки, П. Гловаки і Б. Врублевського, “Енциклопедією озброєння і військового костюма” в 17 томах Ліліан и ФредаФункен, багаточисленними виданнями французького дослідника ЛоранаМироуза, та англійського уніформологаЄндрюМолло та ін. Але конкретній аналіз зміни дизайнерських напрямків у розробці одностроїв під впливом Першої світової війни не здійснювався, хоча історичний досвід може бути дуже корисним при проведенні сучасних реформ обмундирування.

Завданнями даної публікації є:

• відстежити та проаналізувати тенденції формування військового костюма під впливом Першої світової війни;
• проаналізувати уніфікацію одностроїв у різних європейських країнах;
• виявити національні особливості кольорових рішень с метою надання уніформі маскувальних якостей;
• висвітлити тенденції та напрямки створення спеціального обмундирування військовослужбовців.

Фантастичне збільшення скорострільності і точності ураження противника, в тому числі і завдяки яскравій уніформі, що робила з людини живу мішень, вже в другій половині XIX ст. призвело до кривавої патової ситуації, яка наочно проявилася в Першу світову війну. Величні і горді європейські держави, які ще недавно були в захваті від барвистих військових парадів, змушені були в найкоротші терміни змінити концептуальну точку зору щодо місця і ролі військової уніформи в забезпеченні перемоги над ворогом. На неї тепер покладалися функції збільшення терміну життя і бойової активності солдата та офіцера на полі бою як однієї з найважливіших гарантій виконання бойових завдань.

В авангарді фундаментальних змін в уніформі виступила Великобританія: англійці одні з перших затвердилися в думці, що військова форма, яскраво забарвлена і така, що щільно облягає тіло, далеко не кращим чином підходить для сучасної війни. Цьому, безумовно, сприяла напружена, ризикована служба в колоніях, яка буквально змусила прийняти новий, функціональний стиль і колір одягу та спорядження, одягнутися в уніформу в тьмяних тонах – “хакі”.

Одним з найважливіших вкладів англійців у розвиток військового костюма ХХ ст. є також винахід куртки – “френча”, названого на ім’я фельдмаршала Джона ДентонаПінкстона Френча (28 серпня 1852 р. – 22 травня 1925 р.).

Френч англійського офіцера був скроєний за принципом піджака і припускав носіння з сорочкою і краваткою [9, с. 17], а солдатський, навпаки, був закритий до горловини.

Аналогічний крій користувався популярністю і багато років поспіль. Так в Україні, буквально через півроку після проголошення незалежності, наказом Військового міністерства УНР Ч. 142 від 1 квітня 1918 р. в якості