Вплив Першої світової війни на дизайн уніформи ХХ-ХХІ століть

Слід, однак, підкреслити, що спецодяг з’явилася ще в період Першої світової війни у льотчиків і автомобілістів. Вона включала шоломи, шкіряні куртки, шаровари і рукавички з крагами, а також м’які шапки – пілотки. Популярність шкіри була обумовлена її естетичними і функціональними якостями, тому що дерев’яні літаки дуже легко спалахували під час бою, навіть від кулі. А у одягненого в “шкіру” льотчика була можливість вціліти.

У той час не обійшлося без казусів. Льотна шкіряна куртка виявилася настільки функціональною і стильною, що її запозичили в якості своєрідної уніформи червоні комісари.

Як пояснює військовий дослідник Ігор Зонов: “Шкіряні куртки у комісарів з’явилися відразу після революції. Звідки? Просто революційні матроси під Пітером розграбували великі авіаційні склади” [5, с. 6].

Практика бойових дій показала, що явище мімікрії (наслідування, маскування), введене у ХІХ ст. в науковий обіг англійським натуралістом Генрі УолтеромБейтсом, стосовно для тваринного світу, як ніколи ефектно може бути використане на полі бою. Трансформація кольору “хакі” періоду Першої світової війни, в маскувальні халати та комбінезони Другої світової війни, завершилася створенням камуфляжного однострою. Якщо в німецькому вермахті камуфльовані комбінезони передбачалися лише для десантників і диверсійних спецпідрозділів, які виконують особливі завдання, то нині практично усі армії світу затвердили камуфляж в якості основної польовий (бойової) уніформи.

Ініціатором реформ, каталізатором яких стала війна у В’єтнамі (1965-1975 рр.), виступили США. Вже у 1968 р. обмундирування традиційного зеленого кольору ‘^геешаіеегї’ було замінено на камуфляж забарвлення “^еенщ^іе”. І тільки через 10 років ця уніформа почала впроваджуватись в армійських частинах і підрозділах континенту. Продовженням її вдосконалення стало затвердження в якості основного та універсального, забарвлення типу ‘^ооШапйсатоиі^е”. В остаточному варіанті, прийнятому сьогодні, “бойова уніформа армії США” (иЗАгтуВаШеБгеззитЮгтБ – ВБИ), випускається у відповідності зі спеціально розробленою шкалою забарвлень. Вона узгоджується з місцевістю і ландшафтом, де особовий склад виконує службові обов’язки.

До недавнього часу основною польовою формою Збройних сил України був триколірний камуфляжний костюм “Бутан”, іменований в армійському середовищі “Дубок”, створений ще за СРСР у 1984. 2012 року для українських прикордонників, з відставанням від США на 7 років, була введена камуфляжна уніформа з натуральної тканини з піксельною текстурою (на армійському сленгу “діджитал” або “цифра”). Вона відрізняється міцністю, зносостійкістю, збереженням кольору [15].

Новим напрямком у вдосконаленні українського камуфляжу стало створення спеціального костюма для ведення бойових дій в важкопрохідних болотистих районах. У серпні 2013 р. камуфляж “Жаба” (уніформа “МабутаМк-2”) пройшов успішні випробування в підрозділах Спецназу з подолання водних перешкод і болотистій місцевості [20] (Рис. 3).

 

З початком бойових дій в зоні АТО, українські промисловці спроектували і виготовили кілька варіантів камуфляжу. Наприклад, національна компанія “Текстиль-контакт” розробила і запустила в масове виробництво утеплені камуфляжні костюми “Гірка” і “Волонтер” з бавовняної наметової тканини з водовідштовхувальним просоченням, зимові маскувальні костюми з плащової тканини з водовідштовхувальним просоченням, літній польовий костюм рип-стоп “НАТО”, що складається в рівних частках з бавовни та поліестеру [18].

Обов’язковим елементом польового (бойового) однострою військовослужбовців усіх сучасних армій, що беруть участь в бойових діях, є бронежилет і шолом. Їх прообразами в роки Першої світової війни були захисні кіраси і каски.

Українських солдатів, які захищали Донецький аеропорт, нарекли “кіборгами”. Зовні їх відрізняє сучасна екіпіровка: бронежилет, захисний шолом, рукавички, камуфляж, берци, тепловізор [17] (Рис. 4).

 

 

В Україні бронежилети проектують і випускають: Українське науково-виробниче підприємство “ТЕМП- 3000” (бронежилет “Корсар М3”, 4-го класу захисту), Київська фірма “Матеріалознавство” (бронежилет

“Модуль 4”, 4-го класу захисту), Харківський завод засобів індивідуального захисту (бронежилет “Патріот”, 3-го класу захисту). Деякі з виробів, наприклад, “Корсар М3”, був призначений для миротворчих сил України і пройшов успішну апробацію під час локальних конфліктів на Балканах, в Іраку, Лівані, Сьєрра-Леоне [19].

Використовуючи цей досвід, інженери ПП “ТЕМП- 3000” спроектували оригінальний полегшений бронежилет “Бронекорсар” на модульній основі, який має підвищену кулестійкість. Він виготовляється з надміцної тканини СВМПЕ “Дайніма”, регулюється по росту і комплекції, має принципово новий метод кріплення балістичних пакетів, які надійно захищають груди, плечі, спину, талію, не зменшуючи амплітуди рухів людини [16].

З ініціативи волонтерів в першому кварталі 2015 на Білоцерківському механічному заводі організовано виробництво нових балістичних масок “Кіборг”, що захищають бійця від осколків і пістолетних куль. Маска успішно витримала бойове випробування в 74 ОРБ у зоні АТО і отримала високу оцінку особового складу [21].

В ході Першої світової війни відбулося певне інтернаціональне нівелювання крою і кольору, яке, тим не менш, не змогло повністю знищити національні особливості у фасоні і обробці мундира. Саме Перша світова війна розділила військову форму на польову, повсякденну і парадну представницьку.

Головний внесок англійців у розвиток військової форми – колір хакі, френч і похідне обмундирування. Після війни похідну форму за англійським зразком затвердили в багатьох арміях, і вона досі ще широко використовується по всій земній кулі.

Поява на полі бою танків або літаків призвела до створення нових типів спеціального обмундирування, таких, як комбінезон. Це надалі послужило поштовхом до розробки абсолютно нових видів військової спецодягу, що забезпечує виконання бойових завдань в агресивному середовищі, при будь-якій погоді і в найскладніших бойових умовах.

Прагнення досягнути максимальної функціональності та маскуючих здатностей військового костюма, що вперше проявилися під час Першої світової війни, а також необхідність уніфікації та надійних захисних якостей одностроїв привели до затвердження камуфляжу в якості основної польової (бойової) уніформи більшості армій світу обов’язковим елементом якої стали бронежилет і шолом.