Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив Першої світової війни на дизайн уніформи ХХ-ХХІ століть

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

військової уніформи був встановлений “френч кольору захисного, крою англійського” [1, арк. 11]. Під час правління Директорії Наказом Головної Управи Військ УНР Ч. 276 від 24 квітня 1919 р. за затвердженими ескізами для всього особового складу і всіх родів військ встановлювався новий похідний однобортний мундир (френч) на п’ять ґудзиків “по можливості захисного кольору зі стояче-відкладним коміром і чотирма кишенями з “контр-складками”, двома кишенями на грудях і двома боковими” [3, арк. 48-49] (Рис. 1).

 
Рис. 1. а) Сотник армії УНР Шевчук з дружиною у формі армії УНР зразка червня-липня 1919р. /НМІУ. Фонди. Інв. № ТКВ-11573/262; б) Зразок “френча”. Похідний мундир [2, арк. 66].
 
До війни Галичина входила до складу Австро- Угорської імперії. Ставши незалежною республікою (ЗУНР) в листопаді 1917 р., вона зберегла деякі традиції австро-угорської військової форми. У квітні 1919 р. Галицька Армія в якості військової уніформи затвердила мундир, в якому знайшли відображення елементи британського і австро-угорського військового костюма[7, с. 1-7].
Після Першої світової війни прототипом уніформи бельгійської, датської, грецької, чеської та румунської армій послужив англійський офіцерський френч. В результаті офіцери носили довгополі кітелі з великими накладними кишенями і повсякденний кашкет. Це призвело до того, що в 20-40-і рр. ХХ ст. нерідко було важко визначити приналежність військовослужбовців цих країн до якоїсь певної армії [4, с. 258, 270, 275, 277].
Англійський офіцерський френч і сьогодні служить прообразом при моделюванні повсякденної і парадної форми одягу більшості армій світу, в тому числі США та України.
На початку ХХ ст. військова наука головне місце на полі бою відводила кавалерії, яка була покликана вирішувати результат битви. Найбільш романтичними її представниками по праву вважалися гусари. Вони з’явилися наприкінці XVII ст. в Угорщині і відразу почали свій тріумфальний хід по полях Європи [12, с. 354]. Гусарську уніформу з гордістю носили члени августійших будинків Європи. Наприклад Вікторія Луїза, Герцогиня Брауншвейгська, уроджена Принцеса Прусська протегувала “гусарам смерті” і 1913 р. була героїнею цілої фотосесії в їхній формі [22].
У Першу світову війну легендарні австро-угорські кавалеристи вступили в яскравій формі, що стало трагічним уроком для багатьох країн. Австро-угорські кавалерійські полки були вибиті в лютих, але страшно кривавих кавалерійських атаках вже до зими 1914-1915 рр. кулеметним і гвинтівковим вогнем російської піхоти.
Угорські гусари, що залишилися в живих, були зведені в кілька полків і з весни 1915 р. несли лише службу охорони тилу діючої армії. Тільки після цього для всіх чинів гусарських полків був встановлений новий зразок похідного мундира “фельдграуаттіла” (Ре^гаиегАіШа) з камвольної тканини сірого кольору, розшитий сірими, коричневими або зеленуватими шнурами [14].
Сьогодні плетені шнури, подібні гусарським, присутні на парадній формі Почесних караулів Болгарії, Малайзії, Хорватії, Азербайджану, Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України та деяких інших країн.
Уніформістська реформа континентального рівня була здійснена досить швидко. 1914 року більшість армій Європи вступило в бойові дії в мундирах захисних кольорів: “хакі” (Великобританія), “коричневий тютюн” (Болгарія), “польовий сірий” (Німеччина) тощо. Виняток склали Австро-Угорщина, Франція і Бельгія.
У той час, як англійці переодяглися в уніформу “хакі” нового крою, піхотинці Бельгії були одягнені дуже мальовничо і нагадували “солдат, які ніби втекли з оперети” [8, с. 22]. Франція теж, не дивлячись на свій колоніальний досвід, вирушила на війну 1914 р. в яскравій синьо-червоній уніформі [11, с. 32].
Всупереч поширеній думці, французи не були затятими прихильниками червоних штанів. Рішення про введення їх було чисто комерційним актом. Франція винайшла унікальну червону фарбу і хотіла зламати монополію Англії в цьому товарі. Кращої реклами для цієї нової продукції, ніж рішення одягнути армію в червоні панталони і галіфе, навряд чи можна було придумати. Так простий комерційний інтерес зіграв свою зловісну роль у війніі долі багатьох французьких військовослужбовців.
Тільки 1915 року з’явилася уніформа темно-синього кольору “ЬІеиеЬогщои” (блакитний горизонт). Синій колір протримався двадцять років, перш ніж 1935 року поступився своєю позицією кольору хакі. Однак повсякденна форма одягу французької армії залишалася кольору “блакитний горизонт” навіть і після початку Другої світової війни [10, с. 20, 618].
Чотири монархії згоріли у вогні Першої світової війни, яку самі ж і розпалили. Після війни реформи уніформи знайшли нові тенденції.
Немає сумнівів у тому, що до початку Другої світової війни Німеччина лідирувала в галузі уніформи. Вона була першою країною, що розробила спеціалізовані види обмундирування, які стали зразком копіювання для інших країн [6, с. 18, 19, 24, 79].
Незабаром після початку війни майже всі маленькі армії вийшли з гри, і напрямки розробки уніформи поляризувалися ще більше. У Європі залишилося тільки три напрямки: англійський, радянський і німецький.
Механізація армії призвела до виникнення двох абсолютно різних типів обмундирування: повсякденного і польового. Незабаром з’ явився і спецодяг, необхідний солдатам, які мають справу з механізмами та паливно-мастильними матеріалами (Рис. 2). Не дивно, що країни-учасниці Другої світової війни одягли своїх танкістів в комбінезони та робочі куртки.
 
Рис. 2. Спецодяг військовослужбовців, країн-учасниць Другої світової війни:
 
Як десантники, так і танкісти вважали себе елітними військами і пишалися своєю формою. Наприклад,
Фото Капча