Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив психотравми на творчу активність особистості

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ВПЛИВ ПСИХОТРАВМИ НА ТВОРЧУ АКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
 
Н. А. Карпенко, Л. І. Семків
 
Розкрито поняття творчої активності особистості, психотравми та зв ’язку між ними. Опубліковано результати емпіричного дослідження впливу психотравми на творчу активність українських військовослужбовців – учасників АТО. Виявлено окремі прояви динаміки творчої активності особистості під впливом психотравми. На основі здійсненого кореляційного аналізу встановлено наявність статистично значущих прямих кореляційних взаємозв ’язків між шкалами творчого потенціалу та самопочуття; творчого потенціалу та активності; творчого потенціалу та настрою.
Ключові слова: особистість, активність, творча активність, творча діяльність, творчість, психотравма, посттравматичний стресовий розлад.
Постановка проблеми. Між людиною і умовами її життя існує нерозривний зв’язок, який проявляється в її активності. Творча активність як діяльність людини, що може створювати нові матеріальні і духовні цінності, котрі володіють індивідуальною або суспільною значущістю, охоплює динаміку, детерміновану різними чинниками. Одне із актуальних завдань, яке потребує психологічного дослідження, полягає у вивченні творчої поведінки людини в екстремальних ситуаціях і впливу психотравми на творчу активність особистості.
Стан дослідження. Проблему творчої активності особистості, її природи та динаміки вивчали в контексті різних підходів (психогенетичного, соціального, чуттєво-емоційного, аксіологічного, діяльнісного, мотиваційного) такі науковці, як В. Енгельгард, В. Віль- чек, В. Чудновський, В. Дружинін, О. Галін, В. Романець, Л. Виготсь- кий, О. Лук, О. Леонтьєв, З. Фрейд, А. Адлер, К. Юнг та інші. Низка вітчизняних учених – В. Моляко, Д. Богоявленська, Я Пономарьов та інші – творчу активність розглядають як одиницю творчості. Чимало дослідників – Р. Кадиров, Н. Тарабріна, О. Лазебна, М. Зеленова, Н. Короткова, М. Магомед-Емінов, О. Мазур, В. Гельфанд, П. Качалов, О. Соколова, С. Ільїна та інші – працюють над вивченням психо- травми та внутрішніх механізмів протистояння її деструктивному впливові на людину. Водночас відсутні ґрунтовні дослідження, предметом яких була би динаміка творчої активності особистості під впливом психотравми.
Мета статті – висвітлення результатів теоретико-емпіричного дослідження специфіки впливу психотравмувальної ситуації на творчу активність особистості (на матеріалі обстежень учасників АТО).
Виклад основних положень. Особистість – активний діяч у навколишньому середовищі. Активність, на думку О. Лазурського, виступає важливою характеристикою якості особистості і її діяльності, яка стає однією із основних передумов досягнення цілей навчання і виховання, загального і професійного розвитку особистості людини [4].
Творча активність особистості найчастіше розглядається у двох аспектах: як стихійний процес творення нового і як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її залучення у цей процес. Зокрема, творчу активність визначають: як якість особистості (Ш. Генелін, Кузін, В. Максакова) ; як специфічну потребу особистості (Л. Божович) ; як здатність не лише самостійно визначати предмет діяльності, але й вирішувати, яка саме діяльність здійснюватиметься (О. Леонтьєв, Рубінштейн, В. Давидов, С. Смирнов) ; як творчу діяльність (М. Данилов, М. Махмутов) ; як найвищий рівень пізнавальної активності (Д. Богоявленська, І. Редковець, Г. Щукіна) тощо.
Отож, творча активність – це інтегративна якість, одночасно притаманна і особистості, і її діяльності, яка виражається в цілеспрямованій єдності потреб, мотивів, інтересів, дій і характеризується пошуком творчих ситуацій. Творча активність не завжди є продуктивною. Продуктивну творчу активність називають творчою діяльністю, тобто таким творчим процесом, унаслідок якого виникає нове досягнення, яке може мати як об’єктивну, так і суб’єктивну новизну та оригінальність. Відтак творчою можна вважати особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. Однак «... наявність креативності не обов’язково припускає високий рівень творчої активності, але утрудненою і навіть неможливою стає ефективна творча активність з нетворчою спрямованістю особистості» [3, с. 215].
Як зазначає академік В. Моляко, «творчість ще тим складна, що кожного разу проявляється по-іншому» [7, с. 36]. Творчість не є суцільним і рівномірним рухом. У ній чергуються підйоми, застої, спади. На це, безперечно, є причини. Тому нас зацікавило, як впливає психотравма на творчу активність особистості.
Психічною травмою вважається «життєва подія, що зачіпає значущі сторони існування людини і призводить до глибоких психологічних переживань» [6, с. 112]. Психічна травма також розглядається як один із наслідків психотравмувального стресу – «особливої форми загальної стресової реакції, зумовленої екстремальною ситуацією, в якій екстремальні фактори діють в часі і просторі, мають певне значення для особистості і суб’єктивно оцінюються нею як незвичні, такі, що виходять за межі «нормального людського досвіду». Це стрес підвищеної інтенсивності» [2, с. 100].
Прояв психотравмувальної ситуації має два полюси: один із них – прояв руйнівної сили, яка забирає здатність людини жити і радіти життю, інший – це її здатність зцілювати і трансформувати людину [1]. В результаті психотравми може спотворюватися картина світу, втрачатися довіра до нього, деформуватися система відносин людини з довкіллям. Попри це, «психічна травма може сприяти продуктивним змінам, виступаючи початковим моментом особистісного й духовного розвитку. Однак позитивні варіанти можливі лише при використанні людиною таких стратегій подолання травми, що не тільки допомагають їй розпочати відбудовну роботу і зберегти психічне та соматичне здоров’я, але й актуалізують внутрішні ресурси, що сприяють особистісному і духовному зростанню» [5, с. 35].
Події в зоні антитерористичної операції (далі – АТО) мають екстремально стресовий,
Фото Капча