Вплив психотравми на творчу активність особистості

Окрім цього, встановлені статистично значущі прямі кореляційні взаємозв’язки між шкалою творчого потенціалу та шкалою самопочуття (г = 0, 605) ; між шкалою творчого потенціалу та шкалою активності (r = 0, 424) ; між шкалою творчого потенціалу та школою настрою (r = 0, 681).

Виявлено, що за наявності в особистості хорошого самопочуття творчий потенціал зростає. Оскільки цей зв’язок є прямим, то за зниження показників самопочуття понизиться і творчий потенціал. Між шкалою творчого потенціалу та шкалою активності існує прямий зв’язок. Активність – прояв зацікавленого ставлення до навколишнього світу, енергійні вчинки та дії. Вона відкриває нові можливості, дозволяє побачити звичні речі з іншого боку. Активність дає змогуь творити. Настрій також стосується творчого потенціалу. Стан спокою (заспокоєності) і врівноваженості (небайдужості) дає оптимально продуманий і цілісний результат творчості.

Розглянемо також зв’язок між творчим потенціалом та ситуативною і особистісною тривожністю. Встановлено статистично значущі обернені зв’язки між шкалою творчого потенціалу та шкалою ситуативної тривожності (r = – 0, 668) ; між шкалою творчого потенціалу та шкалою особистісної тривожності (r = – 0, 510). Обернені кореляційні зв’язки означають, що за підвищення рівня розвитку одного явища інше знижується та навпаки. Під час дослідження встановлено, що за наявності в особистості високого рівня ситуативної чи осо- бистісної тривожності показники творчого потенціалу зменшуються, та навпаки: якщо тривожність має низький рівень, то в такому разі творчий потенціал зростає.

Звісно, для ситуативної тривожності були підстави. Участь у реальних, дуже складних, неоднозначних військових діях задля захисту державності і територіальної цілісності Батьківщини – неабияке випробування. До слова, офіцер, про інтерв’ю з яким ми зазначали, додав, що найбільше, чого боялися бійці в зоні АТО, – це «бездіяльності та байдужості з боку генерального штабу та командування АТО щодо особового складу, яке дуже сильно виражалося зрадою у виконанні завдання в зоні АТО, не в нашу користь».

В інтерв’ю психолог, яка працювала з нашими досліджуваними після їхнього виходу з АТО, на запитання, чи всім військовослужбовцям, які повернулись з АТО, потрібна психологічна допомога, відповіла: «Так, оскільки всі хлопці могли мати стрес. Вони пройшли через велику кількість стресових ситуацій: контактний бій, обстріл градами, втрата близького друга, втрата командира, втрата зв’язку з рідними, нерозуміння чи відсутність підтримки з боку сім’ї. Були різні ситуації.

Наприклад, один матрос, якого вивезли з Криму під час окупації, відправився в зону АТО. Його батьки залишились на острові.

Коли солдати відправились у ротацію, то сім’я його не прийняла, аргументувавши це його зрадою. Для наших солдатів, які були в АТО, є шоком те, в яких умовах проживають люди на Сході України». Є всі підставити говорити не лише про психотравму, але й про поліпсихо- травму, яка з більшою ймовірністю може призводити до посттравматичного стресового розладу.

Для дослідження показників ПТСР ми застосували міссісіпську шкалу для оцінки посттравматичних реакцій. Отримані результати засвідчують високий рівень ПТСР в одинадцяти досліджуваних осіб, середній – у вісімнадцяти і низький рівень у двадцять однієї особи. У осіб, які мають високий рівень ПТСР, проявляється група таких характерних симптомів, як часте, повторне згадування і переживання травматичних стресових ситуацій, уникнення спогадів або втрата пам’яті (часткова або повна) про травмуючі події, порушений сон, страх, високий рівень тривожності, який зберігається тривалий час після психологічної травми, тощо.

Зауважимо, що, відповідно до типів розладів, за гострого розладу симптоми зберігаються менше трьох місяців, за хронічного – три місяці і більше, за відтермінованого – симптоми виникають через шість місяців після завершення впливу стресора [2, с. 111].

Згідно з отриманими результатами, у матросів спостерігається значно вищий показник ПТСР, ніж в офіцерів (див. рис. 6).

 

 

Очевидно, офіцери є більш стійкими до впливу психотравми.

Ми виявили певні зв’язки між ПТСР і іншими досліджуваними якостями. Подаємо їх у вигляді кореляційних плеяд (див. рис. 7).

Як бачимо, встановлено статистично значущі обернені кореляційні взаємозв’яки між шкалою ПТСР та шкалою самопочуття (г = – 0, 662) ; між шкалою ПТСР та шкалою активності (г = – 0, 655) ; між шкалою ПТСР та шкалою настрою (г = – 0, 605). З уваги на отримані дані, можна стверджувати, що, коли в особистості є високі показники ПТСР, самопочуття знижується. Між шкалою ПТСР та шкалою активності існує обернений зв’язок.

Активність – прояв зацікавленого ставлення до довкілля, енергійні вчинки та дії. Вона відкриває нові можливості, дозволяє побачити звичні речі з іншого боку. Активність дає можливість творити. Коли ПТСР особистості має високий рівень, вона не здатна як до активності, так і до творчості. Настрій також наявний в структурі ПТСР. Він своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини. Але якщо показники ПТСР є високими, то настрій буде негативним, пасивним. Така особистість не здатна до прояву творчості. Зв’язок, який наявний між ПТСР та настроєм, є оберненим.

Ще одними значущими чинниками є ситуативна та особистісна тривожність. Установлено статистично значущі прямі зв’язки між шкалою ПТСР та шкалою ситуативної тривожності (г = 0, 647) ; між шкалою ПТСР та шкалою особистісної тривожності (г = 0, 834). Ситуативна тривожність характеризується суб’єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і можебути різною за інтенсивністю. Тому, коли показники ситуативної тривожності зростають, підвищується й рівень ПТСР або навпаки. Особистісна тривожність – це стійка індивідуальна характеристика, яка відображає схильність суб’єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати широкий спектр ситуацій як загрозливих, відповідаючи на кожну з низ певною реакцією. Отож, ПТСР та осо- бистісна тривожність взаємопов’язані.

Висновки. Творча активність – об’єднані в групу особистісні якості індивіда, які зумовлюють внутрішню потребу, тенденцію до ефективного творчого процесу, до самовираження щодо зовнішнього світу, а також процес створення нового – безсумнівно, зазнає впливу психотравми.

На основі здійсненого кореляційного аналізу встановлено наявність статистично значущих прямих кореляційних взаємозв’язків між шкалою творчого потенціалу та шкалою самопочуття; між шкалою творчого потенціалу та шкалою активності; між шкалою творчого потенціалу та школою настрою; статистично значущі обернені зв’язки між шкалою творчого потенціалу та шкалою ситуативної тривожності; між шкалою творчого потенціалу та шкалою особис- тісної тривожності.

Також установлено статистично значущі обернені кореляційні взаємозв’язки між шкалою ПТСР та шкалою самопочуття; між шкалою ПТСР і шкалою активності; між шкалою ПТСР і шкалою настрою. Особливу увагу хочемо звернути на прямий кореляційний взаємозв’язок активності і творчого потенціалу та на обернений кореляційний взаємозв’язок між активністю та ПТСР. Активність дає змогу творити, а творчість спонукає до активності, яка знижується під впливом психотравми. Водночас творча активність допомагає попереджати і усувати посттравматичні стресові розлади.

Усвідомлюємо, що це узагальнені результати, тому потребують диференціації матеріали – і це перспектива досліджень – за критерієм виду психотравми, типів розладів, рівнів ПТСР, домінуючих видів творчої активності, механізмів психологічного захисту та іншими. Кожен випадок заслуговує уваги.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Бодров В. А. Психологический стресс: развитие и преодоление / В. А. Бодров. – М. : ПЕР СЭ, 2006. – 528 с.
2. Кадыров Р. В. Посттравматическое стрессовое расстройство (PTSD) : стояние проблемы, психодиагностика и психологическая помощь: учебное пособие / Р. В. Кадыров. – СПб. : Речь, 2012. – 448 с.
3. Крукеницька О. Я. Вияв творчої активності особистості у професійній діяльності / О. Я. Крукеницька // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Т. ХІІ. Психологія творчості. – Випуск 15. – Частина 1. – К. : Фенікс, 2012. – С. 210-216.
4. Лазурский А. Ф. Избранные психологические труды по общей психологи / А. Ф. Лазурский. – М. : Наука, 1997. – 446 с.
5. Луппо С. Стратегії подолання психічної травми / С. Луппо // Соціальна психологія. – 2004. – № 5 (7). – C. 25-35.
6. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство / В. Д. Менделевич. – М. : МЕДпресс, 1998. – 592 с.
7. Стратегії творчої діяльності: школа В. О. Моляко / за заг. ред. В. О. Моляко. – К. : Освіта України, 2008. – 702 с.
8. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http: //ru. tsn. ua/ukrayma/ukramskie-zvezdy-sygraH-s-feodosiyskimi-moipehami-v-futbol-358778.  html 
9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http: //video. vesti-ukr. com/ donbass/3178-bojcy-ato-sygrali-v-futbol-pod-debalcevo
10. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https: //www. youtube. com/watch? v=cN6Rumzqzqo