Вплив психотравми на творчу активність особистості

Метою нашого емпіричного дослідження було з’ясувати деякі психологічні особливості впливу психотравми та творчу активність українських військовослужбовців, що перебувають у зоні АТО. У дослідженні взяло участь 50 осіб військовослужбовців – морських піхотинців, учасників АТО. Це були офіцери, сержанти, матроси. Віковий склад досліджуваних коливався в діапазоні від 20 до 32 років. На час збору емпіричного матеріалу досліджувані знаходились у зоні АТО третій місяць.

Основними методами дослідження були анкетування, тестування, інтерв’ю, якісна та статистична обробка даних. Як методики використовувались: тест «Який ваш творчий потенціал?», тест креативності П. Торренса, САН, міссісіпська шкала для оцінки посттравматичних реакцій, шкала оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності, а також підготовлені нами опитувальник та інтерв’ю щодо впливу психотравми на творчу активність досліджуваних.

Для визначення середніх показників ми застосували описову статистику та порівняння (подаємо узагальнені результати). Згідно з отриманими даними, загальний показник (середнє значення для всіх військовослужбовців) творчого потенціалу – 40, 58. Це цілком нормальний (з тенденцією до високого) творчий потенціал. Тобто досліджувані наділені тими якостями, які дозволяють їм творити, їхній потенціал дозволяє їм творчо виявити себе. У них є певні проблеми, які стримують процес творчості (на деякі із них вкажемо). В офіцерів спостерігається дещо вищий рівень розвитку творчих здібностей, порівняно із матросами (див. рис. 1).

 

 

За допомогою творчого потенціалу реалізується наявна і ймовірна діяльність у різних формах. Новизна в діяльності фіксує, з одного боку, реальність творчого потенціалу, а з іншого, – продукт індивідуально-особистісної творчості. В інтерв’ю з офіцером батальйону морської піхоти (проведеного після виходу його підрозділу із зони АТО) з’ясували, що творчі здібності його бійців проявлялись в основному написанням віршів і пісень на різну тематику. «Коли ми опинились в АТО основною темою для написання став патріотизм, воля, відданість Україні, хоча й попри все позитивне налаштування присутніми темами були й війна, ворог, смерть друга», – сказав офіцер. Він також відзначив, що «... армія – це творчість. А перебуваючи там, потрібно було відволікатись від негативних емоцій, заряджатись позитивом та впевненістю. Особливе місце посідала музика, українська музика. Вона передавала нам дух патріотизму, який підтримував нас навіть у важкі хвилини».

В опитуванні військовослужбовців з’ясувалось, що більшість із них (37 із 50-ти) вважає, що під час військових дій може проявлятись творчість. 14 осіб зазначили, що у них проявились нахили до творчості за час перебування в зоні АТО, і назвали такі види творчості, як спортивна, музична, поетична, образотворча (подаємо в порядку зниження частоти проявів). Деякі відеоматеріали [8; 9; 10] ілюструють прояви окремих видів творчої активності українських бійців. Тішить, що спортивна творчість як своєрідна рухова терапія – що у стресі вкрай важливо – домінує. Водночас з’ясувалося, що 15 досліджуваних повністю або частково втратили цікавість до творчої діяльності, якою раніше захоплювались.

Щодо визначення основних характеристик творчого потенціалу, то отримано такі (порівняно) результати (див. рис. 2) :

 

Під час дослідження самопочуття, активності та настрою отримано такі дані (див. рис. 3) :

 

 

За отриманими результатами спостерігається домінування показників самопочуття, активності та настрою в офіцерів над матросами. Результат абсолютно виправданий, оскільки офіцери – це лідери, які професійно зобов’язані задавати позитивний настрій підлеглим, підбадьорювати їх, відповідати за їхні дії.

Наступний рисунок (рис. 4) дозволяє чітко побачити, що ситуативна та особистісна тривожність у матросів значно перевищує рівень показників у офіцерів. Очевидно, рівень психологічної готовності офіцерів до виконання військової служби (фактично, професійної діяльності) вищий. Попри це, хочемо звернути увагу на те, що у профвідборі у військові навчальні заклади слід, окрім іншого, діагностувати рівень особистісної тривожності абітурієнтів і високі показники розцінювати як протипоказання до військової професії.

 

 

Проведений нами кореляційний аналіз (лінійна кореляція Пірсона) отриманих результатів дозволив виділити найбільш значущі взаємозв’язки між шкалами методик. Подаємо їх у вигляді кореляційних плеяд.

 

 

Розглянемо спершу взаємозв’язок творчого потенціалу і низки інших показників (рис. 5). Установлені статистично значущі прямі кореляційні взаємозв’язки між шкалою творчого потенціалу та шкалою міри допитливості (г = 0, 684) ; між шкалою творчого потенціалу та шкалою віри в себе (г = 0, 722) ; між шкалою творчого потенціалу та шкалою твердості (г = 0, 668). Встановлено: чим вищий рівень допитливості людини, тим більше вона отримує нової інформації, експериментує, формує нові вміння і навички, а отже, розширює свій творчий потенціал. І навпаки, зростання творчого потенціалу сприяє зростанню допитливості. Виявлено також прямий зв’язок між творчим потенціалом та вірою в себе – переконаністю людини в тому, що їй все вдасться,