Вплив засобів масової інформації на формування свідомості учнів

 

Життя сучасної людини не можна уявити без телебачення. Більшість дітей нині починають регулярно дивитися телевізор у віці до 3 років, а до 15 років просиджують за телеекраном більшу частину вільного часу.

Зацікавившись даним питанням я провела тест «Чи телеман я?» (додаток 1) з метою дослідження впливу переглянутого на свідомість і формування стереотипів.

Результати тестування показали (Діаграма 3), що діти не ставляться до телебачення настільки критично, як дорослі. І якщо доросла людина зазнає змін під впливом того, що вона переглядає, то яким чином дитина може уникнути таких впливів? Звісно, і дитяча особистість зазнає змін. От тільки постає питання: чи кращі ці зміни для неї? Тому, можна сказати, що поряд з впливом сім’ї та школи на свідомість дитини слід поставити і вплив ЗМІ.

Уже в 3-5 років діти найбільше люблять «переглядати мультфільми» або «грати на комп’ютері». Для батьків добре: дитина зайнята «своєю» справою, а що відбувається з дитиною, коли вона годинами дивиться телевізор?

Дитина, сидячи перед екраном, не має змоги діяти активно-тому після такого сидіння відбувається агресивний та неупорядкований вибух накопиченої, невитраченої активності.

Надмірне захоплення телевізором породжує ряд проблем, серед яких: нерозвинута мова, не може читати, не може самостійно писати; не може сконцентрувати увагу – дитина пасивна, байдужа та бездіяльна.

Необхідно зауважити, що потік як зорової, так і звукової телевізійної інформації формує в дитини «базу даних», підсвідомі настановлення, які впливатимуть на все її подальше життя. Агресивність, негативне ставлення до оточуючого світу, розчарування в житті – безпосередні наслідки отриманих у дитинстві настановлень.

Широко розповсюджена телевізійна реклама алкогольних напоїв, впливає на формування моделі поведінки підлітків. З одного боку, широко розповсюдженими стають різноманітні залежності – від алкоголю, наркотиків, Інтернету, ігрових автоматів, а з іншого – моделі насильницької поведінки щодо своїх близьких. Як результат – підвищена агресивність підлітків, розповсюдженість вживання алкоголю, наркотиків, ризикованої сексуальної поведінки дітей та підлітків.

Підсумовуючи, виокремлюємо певні правила «відносин» дитина-телебачення:

до 4 років – повна заборона телебачення;

після 6 років « спілкування» з телевізором не повинно бути більше години на тиждень;

після 10 років-2-3 години на тиждень;

після 16 років обмеження можна знімати-дитина стала дорослою.

Психологам та педагогам необхідно вчасно привернути увагу батьків до проблеми впливу ЗМІ на формування особистості дитини, адже завжди легше боротися з причинами, ніж з їх наслідками.

Необхідно відзначити той факт, що повністю уникнути впливу телебачення не може навіть доросла людина, тому що для багатьох воно є не тільки джерелом інформації, а й засобом проведення вільного часу.

Не варто забувати і про те, що нерідко дитина просиджує перед телевізором довгі години тільки тому, що йому важко знайти собі інше заняття: батьки на роботі, бабуся і дідусь зайняті на дачі або десь ще. «Блакитний екран» – це єдина розвага, яке залишається малюку.

З метою уникнення проблем такого типу я розробила поради батькам (Додаток 3) щодо планування спільного часу «батьки-діти-телебачення». Таким чином, пам'ятаючи про значну роль ЗМІ у житті кожної людини, ми повинні пам'ятати про ту відповідальність, що покладена на дорослих: зробити все можливе, щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.

 

 

Медіаосвіта (від лат. тесііа – засобу) – вивчення вихованцями закономірностей масової комунікації.

Масова комунікація – це процес розповсюдження масової соціальної інформації за допомогою технічних засобів (друк, радіо, телебачення, кіно, відеотехніка), це особливий вид соціального спілкування, що здійснюється в масштабах суспільства і є важливою передмовою суспільного розвитку та організації.

Людина ХХI століття існує у специфічномупросторі – просторі радіо, телебачення, комп’ютерів, мобільного зв’язку, за допомогою яких вона пізнає світ, спілкується з іншими людьми. Медіа стійко увійшли у повсякденність, стали невід’ємною частиною усіх сфер нашого буття та задають йому нові життєві умови та стандарти.

Проте сучасні ЗМІ – це сила, яка потужно й суперечливо впливає на думки, почуття та свідомість людини, перетворившись на головне джерело неформальної освіти громадян, провідний чинник соціалізації молодого покоління, його стихійного соціального навчання. Дедалі стає все більш зрозумілим, що ЗМІ – це не лише прогрес у комунікативній сфері, а й небезпека, що полягає у надмірному психологічному тиску, вираженій тенденції до маніпуляцій. До того ж, медіапростір сьогодення перенасичено найрізноманітнішою «брудною» інформацією, так званими месиджами з елементами жорстокості та агресії, насильства та цинізму. Тому існування людини в подібному медіа середовищі, яке є потенційно деструктивним, стає шкідливим, і в першу чергу для тих, чий індивідуальний розвиток лише починається або ще триває, тих, хто через свої природні вікові особливості дуже легко засвоює цінності пропоновані медіа, у тому числі й хибні, стереотипи мислення й поведінки, із задоволенням і довірою занурюється у віртуальний світ «дорослих» проблем і розваг. Саме діти опиняються, під загрозою негативних впливів медіа соціалізації, яка сьогодні дуже часто стає вимушеною та відбувається без належної участі та підтримки дорослих, поза їхньою увагою та контролем.

Тож осмислення проблеми деструктивного впливу ЗМІ на формування особистості є необхідним, а ще