«Впровадження технології вирощування нуту в умовах «ПСП «Зоря»Снігурівського району Миколаївської областi

1.1.Походження, поширення і сільськогосподарське значення нуту

1.2.Морфо-біологічні особливості нуту

1.3.Технологія вирощування

2.1.Місце розташування

2.2.Ґрунтово-кліматичні умови

2.3.Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

3.1.Стан сівозмін господарства

3.2.Структура посівних площ і врожайність сільськогоспо-дарських культур

 

4.1.Розрахунок дійсно можливого врожаю

4.2.Місце в сівозміні

4.3.Система удобрення

4.4.Система обробітку ґрунту

4.5.Районовані сорти цукрового сорго та їх характеристика

4.6.Підготовка насіння до сівби, сівба

4.7.Догляд за посівами

4.8.Збирання врожаю

4.9.Економічна оцінка запроектованих заходів

 

 

Зернобобові культури – найважливіше джерело рослинного білка для годування тварин і харчування людей. Вони є основою високобілкових кормів, які необхідні для усіх життєвих процесів у тварин і формування їх високої продуктивності. У структурі рослинних білкових ресурсів України однорічні зернобобові займають важливе місце.

У південних регіонах України основними зернобобовими культурами є горох і соя. Однак ця територія характеризується частими посухами в літній період, що призводить до значного зниження врожаю усіх сільськогосподарських культур. Тому тут особливої цінності набуває жаро- та посухостійка культура –  нут. Вона нарівні з чиною перевершує за посухостійкістю усі інші зернобобові культури.

Нут є однією з найстародавніших культур світового землеробства. Його насіння було знайдено у пальових спорудах та єгипетських пірамідах. Найбільш ранні знахідки насіння нуту в Туреччині датуються 5450 р. до н.е., а в Індії його культивували 2000 років до н.е.

У насінні нуту міститься 28-32 % білка і до 7% олії. Білок нуту за амінокислотним складом дуже близький до ідеального білка ФАО, за поживною цінністю він не поступається іншим зернобобовим, включаючи сою. За багатством та якістю природного комплексу вітамінів та інших біологічно активних сполук він є одним з найбільш цінних серед багатьох продуктів рослинного і тваринного походження. Біологічна цінність білка складає 52-78%, коефіцієнт перетравлення 80-83%. Насіння є доброю добавкою до продуктів дитячого харчування. Борошно використовується при виготовленні печива і солодощів. У насінні нуту не міститься антипоживних сполук і тому немає необхідності у термічній обробці при годуванні тварин.

У теперішній час нут займає третє місце у світі серед зернобобових культур за посівними площами, поступаючись лише сої і квасолі. В Індії кожен рік сіють біля 10 млн. га цієї культури, що складає приблизно 83% світових площ. Його також вирощують у Туреччині, Ізраїлі, Пакистані, Ірані, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, а також у країнах Африки, Південної і Північної Америки та Південної Європи. В Україні посівні площі нуту і гороху до Другої світової війни були однаковими, а на півдні посіви нуту були у декілька раз більшими. Після війни, у зв'язку зі збільшенням посівних площ під горохом, а також відсутністю добре адаптованих до місцевих умов високоврожайних технологічних сортів нут практично зник з виробничих посівів. У наш час створено ряд нових високопродуктивних і стійких до хвороб сортів, тому посівні площі під нутом постійно ростуть.

Велике агротехнічне значення нуту. Після збирання цієї культури на кожному гектарі з поживними рештками залишається стільки ж поживних речовин, скільки з 15-20 т перегною. Нуту симбіозі з азотфіксуючими бактеріями засвоює значну кількість атмосферного азоту, використовує малодоступні для зернових культур важкорозчинні мінеральні сполуки, як з орного горизонту, так і з більш глибоких шарів ґрунту.

Метою курсового проекту є обґрунтування технології вирощування нуту в умовах ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області.

Згідно завдання курсового проекту необхідно зробити огляд літературних джерел стосовно морфологічних і біологічних особливостей нуту, розрахувати дійсно можливу урожайність за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту, визначити норму висіву культури, систему удобрення та економічну ефективність вирощування  нуту в умовах   ПСП «Зоря».

 

 

Зернобобові культури відіграють вирішальну роль у світовому виробництві рослинного білка для потреб харчової промисловості та комбікормів [1]. 

Крім вирішення проблеми кормового білка, зернобобові культури ві- діграють важливу роль у сталому розвитку агроекосистем у всіх ґрунтово- кліматичних зонах України [2, 3]. 

Різноманіття зернобобових культур характеризується різними біоло- гічними особливостями росту і розвитку та вимогами для формування оптимальної насіннєвої продуктивності. Проте, сучасна тенденція зміни клімату в бік потепління потребує перегляду не тільки технологічних прийомів вирощування зернових і зернобобових культур (строків та способів сівби, норм висіву, догляду за посівами тощо), але й пошуку більш адаптованих культур до змін клімату, що суттєво впливатиме в цілому на зернове господарство України [4]. 

Суттєве потепління клімату та подовження тривалості посушливих періодів вегетації потребує також пошуку нетрадиційних для Степу зернобобових культур, взамін вологолюбним культурам – гороху, вики, бобам кормовим. Однією із перспективних зернобобових культур в умовах Степу в найближчі роки може стати нут звичайний, який за агробіологічною та господарською характеристиками, в змінених агрокліматичних умовах може забезпечити стале виробництво харчового і кормового білка. Нут посівний Cicer arietinum L, вид з 2н = 16; 32 відноситься