«Впровадження технології вирощування нуту в умовах «ПСП «Зоря»Снігурівського району Миколаївської областi

 

 

У польових умовах урожай формується під впливом багатьох природних чинників, що змінюються незалежно від нашої волі. Управління більшістю таких чинників є неможливим, саме тому важливе значення набуває їх передчасне прогнозування. 

Одним із вирішальних факторів одержання високих врожаїв є волога, яка виступає одним із найбільш лімітуючи факторів одержання високих врожаїв. Тому за її ресурсами насамперед і потрібно оцінювати можливості одержання запланованої кількості врожаю. 

Кількість продуктивної вологи для рослин розраховують за формулою:

W= WПР+( РОП* Кз) - Wз

де, WПР– ґрунтові запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби ярих культур;

РОП– беруть або на метеостанціях або користуються багаторічними даними;

Кз – коефіцієнт корисності опадів, для Миколаївської області 0,5-0,7;

Wз – волога, що залишається при збиранні врожаю в умовах Степу  в метровому шарі ґрунту, залишається на рівні 0 – 30 мм.

Роп = 33+46+62+52+45=238 мм

W = 100+(238×0,6) – 10 =232,8  мм

Розрахунок дійсно можливого урожаю за вологозабезпеченістю посіву проводимо за формулою :

 

де, ДМУ – дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси, ц/га;

w – кількість фактичної для рослин вологи, мм;

КВ – коефіцієнт водовикористання, мм га/ц.

ДМУ= 100*w/Кв

ДМУ= 100*238/350=68 ц/га

При переведенні абсолютно сухої маси на стандартну вологість користуємось такою формулою:

 

де, w – стандартна вологість основної продукції (14%);

а – сума частин основної і побічної продукції (1:3);

ДМУГОС – дійсно можливий урожай при стандартній вологості, ц/га.

(100*68)/(100-68)*4= 19,7 ц/га

Розрахунок дійсно можливого урожаю (ДМУ) за родючістю ґрунту проводять за формулою:

ДМУ = Б × ЦБ

де, Б – бонітет ґрунту, бал (56);

ЦБ – урожайна ціна балу ґрунту, ц/бал (3).

ДМУ =56×0,25=14 ц/га

Таким чином рівень урожайності в господарстві коливається від ДМУ за родючістю ґрунту - 14 ц/га, і ДМУ за волого забезпеченням – 19,7 ц/га.

 

Нут невибагливий до попередника, але найбільшу урожайність отримують після зернових культур. Головна умова при розміщенні нуту на полі – слабка засміченість і відсутність багаторічних кореневищних бур'янів.

У свою чергу нут є відмінним попередником для більшості сільськогосподарських культур. Урожайність озимої пшениці після нуту така сама, як після чорного пару, а у деяких випадках навіть перевищує її. Головний критерій, який зумовлює урожайність наступної після нуту культури, це рівень розвитку бульбочок. Коли достатня кількість бактерій у ґрунті й відмінні умови для їх розвитку (оптимальна вологість, аерація), урожайність наступної культури більша. Нут рано звільняє поле й тому створює сприятливі умови для підготовки ґрунту і накопичення вологи. Таким чином, нут найкраще всього розміщати у ланцюгу сівозміни «озима пшениця (ячмінь) – нут – озима пшениця», який відзначається високим економічним ефектом.

При наявності збудників аскохітозу і фузаріозу культуру слід висівати на одному й тому ж полі не частіше ніж раз у чотири роки[11].

Нут в господарстві ПСП «Зоря» не вирощують. Але я пропоную розмістити його в такій сівозміні таблиця 4.1.

Таблиця 4.1

Польова сівозміна № 1

 

Отже, я розмістив нут у 4 полі. У четвертому полі сівозміни попередником для нуту є озима пшениця, яка є оптимальним  попередником для його вирощування. Таким чином я ввів в сівозміну ПСП «Зоря»  поле нуту, так як дана культура є більш адаптивною до існуючих посушливих умов клімату Південного Степу України.

 

Нут при урожайності 20 ц/га виносить з ґрунту 106 кг азоту, 36 кг фосфору, 150 кг калію і 23 кг магнію. Однак його біологічні особливості дозволяють добре використовувати післядію мінеральних та органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря у симбіозі з азотфіксуючими бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфору за рахунок мікоризоформуючих грибів. Рослини нуту вступають у симбіоз з бактеріями виду Rhizobium сісегі і шляхом біологічної азотфіксації засвоюють з атмосфери за вегетацію до 150 кг/га азоту, забезпечуючи без використання азотних добрив урожай насіння 20-25 ц/га. Після збирання до 30% біологічно фіксованого азоту залишається у пожнивних і кореневих рештках і використовується наступними культурами. Органічні добрива у кількості 30-50 т/га слід вносити тільки під попередню культуру.

Потреба в азоті за сприятливих умов задовольняється за рахунок дії бульбочкових бактерій. Внесення стартових доз азоту затримує або пригнічує розвиток бульбочкових бактерій і знижує їх нітрогеназну активність. Внесення фосфорно-калійних добрив під основний обробіток ґрунту значно збільшує урожайність цієї культури. Експериментально доведено, що економічно вигідна доза Р30-60і К45-60 кг/га д.р. у залежності від родючості ґрунту.

Для збільшення продуктивності рослин і родючості ґрунту за рахунок біологічної азотфіксації насіння нуту перед сівбою слід обробити біопрепаратами селекційних високоефективних штамів. Нітрагінізація нуту збільшує урожай насіння на 1,7-6,5 ц/га (15-39%)