Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

«Впровадження технології вирощування нуту в умовах «ПСП «Зоря»Снігурівського району Миколаївської областi

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і підвищує вміст білка у насінні на 1,3-3,5 абсолютних відсотків [11].

Балансові методи ґрунтуються на порівнянні валового виносу елементів живлення запрограмованою врожайністю з можливим виносом їх за рахунок запасів елементів живлення в ґрунті. Схема розрахунку норм добрив представлена в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Схема розрахунку норм добрив на запрограмовану урожайність
 
Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га (В-М)д30,15-17,8520,18
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добривКм0,80,450,8
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га (д : Км)Д37,6-39,625,2
Отже, аналізуючи дані таблиці 4.2 можна зробите висновок, що для одержання врожаю нуту у нормі 19,7 ц/га необхідно внести азотні добрива у нормі 37,6 кг/га, калійні 25,2 ц/га і фосфорні добрива не потрібно вносити.
Розподіл добрив між основним внесенням, припосівним та підживленням представлений в таблиці 4.3
 
Таблиця 4.3
Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив
 
Отже, з таблиці 4.3 видно, що для формування врожаю нуту у розмірі 19,7 ц/га добрива у нормі 110,5 кг/га азоту. Азотні добрива вносимо весною під передпосівну культивацію у нормі 37,6 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри. Крім того треба внести калійні добрива у рядки при сівбі у кількості 25,2 кг/га д. р. у вигляді калімагнезії. 
 
4.4. Система обробітку ґрунту
Обробка ґрунту під нут звичайна для ранніх ярових культур: одне-два дискування попередника, глибока оранка, осіннє вирівнювання зябу і ранньовесняне закриття вологи.
Дуже важливо відразу ж після збирання попередника провести дискування стерні. Цей захід сприяє збереженню вологи, знищенню вегетуючих бур'янів і створює сприятливі провокаційні умови для проростання насіння бур'янів. Проводиться перше лущення лущильниками ЛДГ-10, глибина обробки 7-9 см. Через 10-15 днів проводимо друге лущення лущильниками ЛДГ-10, глибина обробки 10-15 см. Далі проводимо планування П-2,8 для вирівнювання поля після лущильних машин. Через два-три тижні після останнього дискування орють на зяб. Оранку проводимо плугами ПЛН-5-35.
Експериментально доведено, що збільшення глибини оранки ґрунту з 13,5 до 27 см підвищувало врожай зерна нуту на 36,2%. Глибока оранка розпушує ґрунт, при цьому створюються сприятливі умови для накопичення вологи і хорошою аерації. А за таких умов добре розвиваються бульбочкові бактерії, від яких істотно залежить врожайність культури.
Надалі проводиться осінній полу паровий обробіток, який включає в себе три культивації на глибину 10-12 см з інтервалом 10-12 днів культиваторами КРН-4,2 та КОР-4,2.
Оскільки нут висівають рано навесні і часу для вирівнювання зябу мало цей захід слід провести восени, що сприяє збереженню ґрунтової вологи. При цьому навесні достатньо провести одне боронування і передпосівну культивацію. Отже, вирівнювання проводимо у кінці жовтня машинами П-2,8 
Передпосівний обробіток починають, коли мине загроза заморозків. У Степовій зоні зазвичай перші польові роботи припадають на третю декаду березня, коли можна вийти в поле.
Спочатку поле боронують у два сліди під кутом до напрямку оранки для закриття вологи. Проводять бороною БЗТС-1. Одразу після цього проводять вирівнювання поля планувальником П-2,8. Наступним кроком буде передпосівна культивація разом з боронуванням та вирівнюванням . Її проводять за 2-3 дні до висіву насіння культиватором КПС-4 на глибину загортання насіння – 6-8 см [7].
Таблиця 4.4
Система обробітку ґрунту
 
4.5. Районовані сорти нуту та їх характеристика
У комплексі заходів, які спрямовані на збільшення урожайності сільськогосподарських культур, важливе місце належить використанню високоякісного насіння, а також зареєстрованих у Реєстрі сортів рослин України і пристосованих до місцевих умов сортів. Вони служать засобами не тільки збільшення урожайності, але й покращення якості продукції, що є метою вирощування культури. У кожному господарстві необхідно сіяти два-три сорти з різною характеристикою.
Розанна пройшов державне сортовипробування і занесений до Реєстру сортів рослин України з 2000 року. Сорт рекомендовано для вирощування у степу. Він відноситься до євро-азійського підвиду (subsp. eurasiaticumG. Pop.), тип kabuli, різновид bogemico-allutaceumG. Pop (богеміко- аллютацеум). Високорослий, з високим прикріпленням нижніх бобів, висота рослин 55-60 см, прикріплення нижніх бобів – 22-24 см. Сорт має штамбовий тип куща, стійкий до вилягання. Опушення всіх генеративних органів рослини густе, солом'яного кольору. Антоціанова пігментація відсутня. Квітки середнього розміру, білі. Боби ромбічної форми, середнього розміру, при дозріванні жовтого кольору. Насіння округле, світло-жовте, поверхня гладка. Маса 1000 насінин 290-310 г.
За тривалістю вегетаційного періоду відноситься до середньостиглої групи (95-100 діб). Середньостійкий до фузаріозу та аскохітозу.
Високопродуктивний, у конкурсному випробуванні інституту в середньому за 1993-2005 pp. його урожай склав 17,9 ц/га, що на 5,6 ц/га більше національного стандарту. У 1997, 1999 і 2005 роках отримали урожай насіння більше 22 ц/га. У посушливих 1996 і 2002 роках зібрали по 14-15 ц/га. У 1993 році на ділянках розмноження отримали по 27,4 ц/га, при цьому збір протеїну досяг 6,9 ц/га. У насінні міститься 25-26 % білка і 5-7 % олії.
Пам'ять пройшов державне сортовипробування і занесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 року, рекомендований для вирощування у Степу. Відноситься до євро-азійського підвиду (subsp. eurasiaticumG. Pop.), тип kabuli, різновид bogemico-allutaceumG. Pop. (богеміко- аллютацеум). Середньостиглий сорт, тривалість вегетаційного періоду 90-95 діб. Висота рослин 50-55 см, висота прикріплення нижніх
Фото Капча