Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вибір електродвигуна та розрахунок основних параметрів привода

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

розрахунку на втомленність. Він проходить через точку К, тому що тут маємо найбільшу кількість концентраторів напружень: шпонковий паз та посадка маточини колеса на вал

 
 ,
 
де n, n, n - запас міцності загальний, нормальний, дотичний.
4.14. Визначаємо запас міцності за нормальними напруженнями (симетричний цикл):
 
 
 
 ,
 
де -1 = 270 МПа – границя втомленності матеріалу при симетричному циклі;
К - коефіцієнт концентрації напружень;
К = 1,7 – від шпонкового паза (табл. 15.1 [2]);
К = 2,4 – від посадки з натягом (табл. 15.1 [2]).
Приймаємо: К = 2,4.
Кd = 0,7 – коефіцієнт, що враховує абсолютні розміри перерізу (рис. 15.5 [2]);
КF = 1 – коефіцієнт, що враховує стан поверхні (рис. 15.6 [2]).
а =  МПа – амплітуда нормальних напружень
мм3 – осьовий момент опору переріза.
.
4.15. Визначаємо запас міцності за дотичними напруженнями (асиметричний цикл – откольовий)
 
 
 
 ,
 
де -1 = 150 МПа – границя втомленності матеріалу при асиметричному циклі;
К – коефіцієнт концентрації напружень;
К = 1,75 – від шпонкового пазу (табл. 15.1 [2]);
К = 1,8 – посадка з натягом (табл. 15.1 [2]).
Приймаємо:К = 1,8.
 
а = m =  МПа – амплітудні та середні значення дотичних напружень;
 мм3 – полярний момент опору перерізу;
 = 0,05 – коефіцієнт чутливості матеріалу до асиметрії циклу;
 
 .
 
4.16. Визначаємо загальний запас міцності від втомленності у перерізі:
 
  [n] = 1,8;
[n] = 1,5 ... 1,8 (стор. 185 [1]).
 
4.17. Перевіряємо статичну міцність при перевантаженні (МПа):
 
еквIV =  
3Г =  ;
кр =  ;
[]p = 0,8т = 0,8  360 = 288 , (стор. 302 [2]);
еквIV =     = 288.
 
5. ПЕРЕВІРНИЙ РОЗРАХУНОК ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ ВЕДЕНОГО ВАЛА
 
Вихідні дані:  d = 55 мм; n = 184 об/хв.; t = 5000 год.; Kп = 1,8.
5.1. Спочатку вибираємо радіальний підшипник середньої серії 310, у якого (табл. 15 [1]):
С = 34000 н – динамічна вантажність;
С0 = 25600 н – статична вантажність.
5.2. Визначаємо реакції в опорах вала (н):
 
 ;
 .
 
Розрахунок ведемо для опори В; Fr = RB = 2778 н.
5.3. Визначаємо розрахункове еквівалентне навантаження (н):
 
Р = ХV FrKбKt = 11  2778  1,5  1 = 4167,
 
де Х = 1; V = 1 – коефіцієнт обертання;
Kб = 1,3 ... 1,5 – коефіцієнт безпеки (табл. 6.3 [1]);
Kt = 1 – температурний коефіцієнт (табл. 6.4 [1]).
 
5.4 Розрахункова довговічність
 
 млн.об.
 
5.5. Розрахункова довговічність до появи ознак втомленності (год):
   t = 5000.
 
5.6. Габаритні розміри підшипника 211 (табл. 15 [1]), мм:
 
d = 55;
D = 100;
В = 21.
 
5.7. Перевіряємо підшипник на статичну вантажність (н):
 
Р0 = КпFr = 1,8  2778 = 5000;
Р0 = 5000 н  С0 = 36300.
 
6. ПЕРЕВІРНИЙ РОЗРАХУНОК ШПОНКОВИХ З’ЄДНАНЬ ВЕДЕНОГО ВАЛА
 
6.1. Основним розрахунком є перевірка за умови обмеження напружень змикання:
 
зм =    зм
зм = 80 ... 150 МПа (стор. 191 [1]).
 
6.2. Виконуємо перевірку шпонкових з’єднань (табл. 5.19 [1]).
Параметр Позначення Розмір Колесо Муфта
Діаметр вала D мм 60 42
Розмір шпонки Bxhxl мм 18х11х92 12х8х59
Робоча довжина lp = l – b мм 74 47
Крутний момент Т нм 440
Напруження змикання зм МПа 36 109
 
7. ЗМАЩУВАННЯ РЕДУКТОРА
 
7.1. Змащування редуктора здійснюємо зануренням зубчастого колеса у масло, що знаходиться у нижній частині корпусу.
7.2. Визначаємо кількість мастила (л)
 
V = (0,35 ... 0,7) N = (0,35 ... 0,7) 8,48 = 3,5.
 
7.3. Глибина занурення зубчастого колеса (мм):
 
h = (3 ... 5) m = (3 ... 5)  3 = (9 ... 15).
 
7.4. Відстань від зубчатого колеса до днища корпусу (мм):
 
b0 = (5 … 10) m = (5 … 10)  3 = 25.
 
7.5. Визначаємо в’язкість мастила (табл. 3.61 [1]):
 
V50 = 85 сСт.
 
7.6. Приймаємо мастило індустріальне 50 (табл. 6.10 [1]), яке може бути використане для змащування підшипників.
 
ВИСНОВКИ:
 
1. Достоїнством зубчасто-пасового привода є його простота конструкції; високий ступінь надійності та тривалість роботи.
2. Виконано розрахунок пасової та зубчастої передачі, а також виконано перевірний розрахунок вала, підшипників, шпонкових з’єднань та муфт.
3. Визначення профілю паса та їх кількість, зроблено з урахуванням допустимої потужності на один клиновий пас.
4. Розрахунок зубчастої передачі виконано з урахуванням контактних напружень для зубців колеса для запобігання втомного руйнування матеріалу.
5. Перевірка вала виконувалась на статичну та втомну міцність матеріалу, а також при перевантаженні.
6. Перевірний розрахунок підшипників кочення виконано по динамічній та статичній вантажності.
7. Перевірка шпонок підтвердила конструктивну слушність використаних рішень. 
 
СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ:
 
1. Киркач М.Ф., Баласанян Р.А. Расчет и проектирование деталей машин:[учебн. пособие для техн. вузов].- 3-е перераб. и дополн.- Харьков: Основа, 1991 – 276 с.
2. Иванов М.Н. Детали машин. Учебник для ВУЗов. -М.: Высш. шк.”, 1984 – 336 с. 
Фото Капча