Видовий склад та екологічні особливості ряду Синицевих м. Рівного та його околиць

Улюбленими місцями перебування чубатих синиць є шпилькові і мішані ліси молодого і середнього віку, переважно сосняки. Під час наших зимових спостережень, ми зустрічали на маршруті 1-3 чубаті синиці у зграйках із іншими синицевими в сосновому лісі.

Дуже цікава з точки зору поселення чорна синиця, яка тримається завжди шпилькових лісів. Восени і взимку, в складі мішаних синичих зграй, ведуть кочовий спосіб життя, але завжди тримаються шпилькових дерев. Якщо зграя перелітає у листяний ліс. московки зазвичай покидають її, щоб приєднатись до іншої зграї, що кочує в шпильковому лісі.

Чорна синиця на території Рівненської, Волинської, Житомирської областей нечисельний вид. Поодинокі екземпляри цих синиць ми хоч і рідко, але зустрічали у синичих зграях в сосновому лісі поблизу сіл Тайкури та Олександрія.

3.2.2. Відносна чисельність і щільність поселення

 

Всіх синицевих виявлених у період наших спостережень ми розділили на три групи: домінуючі, звичайні, рідкісні. До домінуючих ми віднесли велику синицю. Щільність поселення якої становить 24 особини на 1км. Індекс її домінування серед синицевих становить 41%. До звичайних ми віднесли блакитну синицю і чорноголову гаїчку, щільність поселення яких відповідно 11 і 7 особин на 1км. Індекс домінування блакитної синиці, а серед інших синицевих 23%. Для чорноголової гаїчки індекс домінування відповідно становить 19%. До рідкісних ми віднесли тих синицевих , у яких щільність поселення менше однієї особини на 1км. Отже до рідкісних ми віднесли гаїчку болотяну, чубату синицю і московку. Індекси їх домінування серед синицевих становить відповідно 7%, 6%, 4%.

Аналіз літературних і зібраних нами даних свідчить про те, що в останні десятиліття чисельність всіх видів синицевих дещо знизилася. Але темпи зниження цього показника неоднакові для різних видів. Так, за даними М.А.Воїственського (1949) у лісостепу і Поліссі України частота зустрічей великої синиці становила 41 особину на 1км маршруту. За нашими спостереженнями на досліджуваній території цей показник становить 24 особини. Частота зустрічей на маршруті лазорівки становить відповідно 27 і 11; чубатої синиці - 2 і <1; московки 2,5 і <1; гаїчки чорноголової 17 і 7; гаїчки болотяної- 6 і <1.

 

 

 За даними ( Воїственського М.А. 1993) у синицевих за сезон буває дві кладки. Це ж саме ми спостерігали і у наших дослідженнях. Для великої синиці початок насиджування першої кладки ми реєстрували з середини квітня (16 квітня), другої кладки з початку червня (3 червня.). Перша кладка складалася в середньому з 8 яєць, друга з 6 яєць. В усіх досліджених нами випадках насиджувала самка 13-14 діб. Пташенята залишали гніздо через 18 діб.

 Початок насиджування першої кладки блакитної синиці відмічався з середини травня (15 травня 2010 року). У кладці цього виду виявляли від 6 до 9 яєць. Другу кладку із 6-10 яєць, лазорівка відкладає в кінці червня. Кладку висиджувала також тільки самка 12 діб. Через 19 діб після вилуплення пташенята залишили гніздо.

Початок і хід розмноження у чорноголової і болотяної гаїчок у основних рисах подібні. За Воїственським М.А. (1993) початок насиджування першої кладки із 7-9 яєць у гаїчок, спостерігав у кінці квітня - на початку травня; другої із 6-9 яєць - на початку червня. Як і всі синицеві кладку насиджують тільки самки протягом 13-15 діб. У гаїчок пташенята залишають гніздо через 17—19  діб.

У чубатої синиці повні кладки з 5-8 яєць можна знайти два рази на рік – у квітні та червні. Насиджує тільки самка 13-15 діб. В гнізді пташенята сидять біля 20 днів.

Як і в усіх синицевих, у чорної синиці також за сезон буває дві кладки: перша (в кінці квітня - на початку травня) складається з 8-11 яєць, друга (в червні) із 7-9 яєць. Кладку висиджує, зазвичай тільки самка протягом 14-16 днів. Через 16-17 днів пташенята залишають гніздо.

Успішність гніздування

Успішність гніздування вивчали для найбільш поширених двох видів синиць: великої синиці і блакитної. Це ті види, гнізда яких нам довелося знайти. Спостереження велися за 7 гніздами великої та 5 гніздами блакитної синиці. За час спостережень руйнування гнізд, або ж знищення хижаком пташенят у синицевих не виявлено. Мабуть тому, що гнізда синицеві роблять у недоступних для хижаків місцях. У гніздах ми знаходили "бовтунів" чи "задохликів", або ж пташенят, які з невідомих нам причин гинули у гнізді. Але отримали досить високі відсотки показника успішності розмноження.

Заселених гнізд великої синиці в межах населених пунктів та у лісовій зоні було виявлено 4. Кількість яєць у першій кладці в одному гнізді 7-10 штук. Кількість пташенят, що залишили гніздо коливалося в різних гніздах 6-8. Успішність гніздування великої синиці за першу кладку становила 88,8%.

У трьох гніздах другої кладки (червень місяць 2010 року) великої синиці кількість відкладених яєць коливалося від 6 до 7 штук. Кількість пташенят, що залишили гніздо коливалась в межах 4-6. Успішність гніздування у другій кладці становила 76,9 %.

В межах населених пунктів і фруктових садах в травні ми спостерігали за трьома гніздами блакитної синиці.