Видовий склад та екологічні особливості ряду Синицевих м. Рівного та його околиць

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

сходу межі області до лінії смт. Томашгород - смт. Соснове - м. Корець простежуються близьке залягання і виходи на поверхню кристалічних порід Українського щита. Крайня північно-західна частина лежить у межах Ратнівського горсту, виповненого відкладами крейдового віку. Переважна частина області пов'язана із Волино-Подільською монакліналлю. Вона характеризується зануренням поверхні фундаменту і збільшенням потужності нижнього структурного поверху осадочного чохла із Сходу на Захід в міру нарощування молодших за віком палеозойських помірно дислокованих порід: венду (пісковики, алевроліти, базальти, туфи), рифею (базальти, пісковики, сланці), ордовіку (пісковики, вапняки), силуру (мергелі, доломіти). Верхній структурний поверх представлений моноклінальною карбонатною товщею крейдового віку. У південно-східній частині області і на територіях, прилеглих до виходів кристалічного фундаменту, залягають неогенові вапняки, пісковики, піски. Для антропогенового покриву характерні алювіальні моренні відклади у долині Прип'яті, водно-льодовикові поля у центральної частині і лесоподібні породи на Півдні області. Область відзначається рівнинною поверхнею, пересічна висота якої 184 м (найвища точка 372 м на крайньому Півдні, найнижча - 134 м у долині р. Горині на крайній Півночі). В орографічному відношенні Рівненської області поділяють на дві частини. Більша північна її частина, лежить у межах Поліської низовини. Її поверхня - низовинні, плоско хвилясті акумулятивні рівнини з широкими терасованими долинами річок, розділеними невиразними, іноді заболоченими вододілами з еоловими, гляціальними або денудаційними формами. Південна частина області розташована в межах Волинської височини, являє собою підвищену, хвилясту лісову рівнину, розчленовану густою мережею річок на окремі плато (Мізоцький кряж, Повчанське плато, Рівненське плато, Гощанське плато), а також балками та ярами. На крайньому Південному Заході - рівнина Малого Полісся. Корисні копалини - торф (за запасами посідає 1-е місце в Україні; розвідано більше 300 родовищ, у тому числі 135 родовищ - площею понад 1 тис. га - Кремінне, Коза-Березина, Морочне) та мінеральне будівельні матеріали. Численні родовища гранітів, гранодіоритів пов'язані з Українським щитом. Особливо відомі ясно-рожеві та сірі граніти (Рокитнівський, Березнівський, Корецький та інші райони). В області є значні запаси базальту (Костопільский, Володимирецький райони), а також каолінів (Рокитнівський, Корецький райони). У західній частині Рівненської області, де кристалічні породи занурюються на велику глибину, переважають ліс, глини, крейда, пісковики тощо. У південній частині - поклади лісоподібних суглинків, гончарних глин, крейди, вапняків, пісковиків. Піски поширені повсюдно, особливо на Півночі. З корисних копалин, які не мають промислового значення, - мідь, болотні залізні руди, вугілля, бурштин. Джерела мінеральних вод типу миргородської та трускавецької.

1.2.2. Кліматична характеристика м. Рівного та Рівненської області

Клімат. Помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою зимою з частими відлигами. Рівненська область лежить в Атлантично-континентальній кліматичній області.

Температура. Перехід середніх добових температур через 00С спостерігається, як правило, у середині березня. Власне і середня місячна температура березня становить близько 00С. У квітні, із збільшенням інтенсивності сонячної радіації та повним звільненням поверхні від снігового покриву, середня температура зростає до 6,5-70С. Травень здебільшого має середні температури і характеризується наближенням до температурного режиму літнього сезону, хоча в окремі дні (особливо у першій декаді) спостерігаються відчутні зниження температур, а вранці навіть можливі приморозки.

Середні багаторічні температури літніх місяців типові для територій з помірно континентальним кліматом: у червні 170С липні 18,50С, у серпні 17-17,50С. З вересня починається відчутній спад температур-середні місячні температури знижуються на 3-40С, а у жовтні-ще на 5-60С. З другої декади жовтня в окремі роки середні добові температури повітря бувають від’ємними, хоча стійкий перехід через 0 0С відбувається дещо пізніше, в листопаді-грудні.

Вже у грудні спостерігається 20-23 дні з середньодобовими температурами нижче 0 0С. Пересічна температура січня -4,8, -5,6°, липня +18,1, 18,6°. Період з температурою понад +10° становить більше 160 днів. Сума активних температур 2350 - 2950°.

Рівненська область розташована у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. В області діють Рівненський обласний центр по гідрометеорології та метеостанції у Дубно, Сарнах, Здолбунові, Острозі.

Опади. Середня багаторічна кількість опадів у області досягає 600-700 мм. Середня тривалість бездощових періодів становить 4 дні. З листопада до кінця січня відносна вологість повітря змінюється мало і досягає періодично 80% о 13 годині. В інші години доби, збільшується до 88-91%. З другої половини зими до травня спостерігається спочатку повільніше, а потім інтенсивніше зменшення відносної вологості повітря.

Хмарність. Однією з характерних рис погоди в досліджуваній ділянці є переважання хмарних днів, особливо у холодну пору року, коли небо в тій чи іншій мірі вкрите хмарами протягом 76-88% тривалості світлової частини доби. Навесні, особливо влітку, цей показник відчутно зменшується, не перевищуючи 44-60%.

Таблиця 1.

Середня місячна і річна хмарність, бали

Типи хмарностіР III1III11 1VV VVV1VV1ІVV111І 1XX ХХ X1XХ11РРік

м. Рівне і Рівненський район (досліджувана територія)

Загальна77,477,366,566,155,555,355,255,055,266,388,088,066.3

Нижня55,855,744,644,133,433,433,333,233,544,766,866,744,6

Повітряні потоки. Вітровий режим м. Рівне та прилеглих територій зумовлюється головним чином атмосферною циркуляцією і характером підстилаючої поверхні. У холодну пору року, коли описувана територія знаходиться під впливом антициклонів та атлантичних циклонів, переважають південно-східні, південні, південно-західні та західні вітри. Навесні, коли зменшується циклонічна діяльність і зростає вплив місцевих факторів, здебільшого панують вітри південно-східного та північно-західного напрямків.

В літню пору, у зв’язку з посиленням фронтальної діяльності