Видовий склад та екологічні особливості ряду Синицевих м. Рівного та його околиць

В області проводять значні меліоративні (осушувально-зволожувальні, ґрунтозахисні, хімічні, водорегулюючі) та лісовідновлювальні роботи. Створено 39,8 тис. га яружно-балкових насаджень (1989), 2 тис. га лісонасаджень вздовж річок, ставків, водойм, рекультивовано відпрацьованих земель 9,6 тис. га, діє 90 комплексів очисних споруд потужністю 118,4 млн. м3/рік; відрегульовано і розчищено 1450 км русел річок.

В Рівненській області - 227 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальною площею 107,4 тис. га), у тому числі республіканське значення 17 заказників (ландшафтні - Білоозерський заказник і Почаївський заказник, ботанічні - Бущанський заказник. Вичивський заказник, Вишнева Гора, Золотинський заказник, Озерський заказник, Сварицевицький заказник, Сира Погоня, Суський заказник і Хиноцький заказник, зоологічні - Прище, Перебродівський заказник, гідрологічні - Дібрівський заказник, Острівський заказник, Сомине, лісовий Висоцький заказник) і 8 пам'яток природи (комплексна - Теремне, ботанічні - Не треба, Острожчин, Хвороща і Юзефинська дача, зоологічна - Велике Почаївське озеро та Стрільське озеро), пам'ятки садово-паркового мистецтва - Гощанський парк (заснований у середині 19 ст.) та Рівненський парк культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка (заснований у кінці 18 ст.).

Вологолюбні Рослини 

Гадючник шестипелюстковий (Filipendula vulgaris Moench.') (F. hexapetala Gilib.). Місцеві назви - лабазник, таволга тощо. Шавлія Лучна багаторічна опушена рослина 25—80 см заввишки, з міцним, у суцвітті розгалуженим стеблом. Шавлія лікарська (S. officinalis L.). Буквиця лікарська (Betonica officinalis L.; Stachys betonica Benth.). Місцеві назви - буквиця чорна, диман, сорокозуб тощо. Хвощ польовий (Equisetum arvense L.), місцеві назви - сосонка польова, хвойка, тінички. 

 Деревна рослиність 

 Граб звичайний (Carpinus betulus L.) – дерево родини березових (Betulaceae) (7-20 м заввишки). Сосна (Pinus L.) — рід шпилькових дерев, родини соснових. Береза (Betula) — рід дерев родини березових (Betulaceae) Дуб звичайний або черешчатий (QuercusroburL.) могутнє дерево родини букових (Fagaceae) (20-40 м заввишки). Клен звичайний, або гостролистий — (Acer platanoides L.) — високе родини кленових (25-30 м заввишки). 

Кущиста рослинність 

Вишня степова (Cerasus fruticosa). Шипшина собача (Rosa canina L.) — високий кущ родини розових (1,5—2,5 м заввишки) з дугоподібно звисаючими гілками, вкритими міцними гачкуватими шипиками. Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) місцева назва - кислиця. З родини барбарисових – Berberidacea  гіллястий кущ (1,2-2,5 м заввишки). Зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus) — напівкущ родини бобових (60-180 см заввишки) з прямостоячими, прутоподібними, малооблистненими пагонами. Ліщина звичайна або європейська (Corylus avellana L.; місцеві назви — горішник, орішина, горіх) — рослина родини березових (Betulaceae). Ліщина звичайна — деревовидний кущ 2-4 м заввишки. Бруслина бородавчата (Euonymus verrucosa Scop.) невисокий кущ родини бруслинових (1-3 м заввишки). Крушина ламка (Frangula alnus Mill.; Rhamnus frangula L.) місцеві назви - крушинник, вовчі ягоди, собача черешня. Розгалужений кущ родини жостерових (1,3 м заввишки). Темрен (Prunus spinosa L.) місцеві назви — слива колюча, тернина, тернослив, тощо. З родини розових — Rosaceae гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною. Глід український (Crataegus ucrainica Pojark.) — кущ або невелике деревце родини розових (Rosaceae) 2-4 м заввишки, лопаті листкових пластинок рівномірно зазублені, зубці по нижньому краю бокових лопатей листка доходять майже до черешка. Стовпчиків два, плоди майже кулясті (8-12 мм завдовжки), темно-червоні, більш-менш опушені, звичайно з двома кісточками. Поширений у лісових і північних лісостепових районах. Росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях, тіньовитривала рослина. Глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.) (місцеві назви — гльод, глод, глід тощо) — кущ або невелике деревце родини розових (Rosaceae) 3-7 м заввишки з колючими червонувато-коричневими гілками. 

Степова трав'яниста рослинність 

Сон-травам лучна (лат. Pulsatilla pratensis), ця пухнаста і рідкісна квітка росте у соснових лісах, узліссях, лучно-степових трав'янистих місцинах, на вапнякових та гранітних схилах. Ковила волосиста, тирса (лат. Stipa joannis) єдина в Україні ковила, костюк у якої не пірчастий, а волосовидний. Різуха звичайна (лат. Falcaria vulgaris) багаторічна рослина рідше двохрічна рослина  родини Зонтичні (Apiaceae). Гвоздика різнобарвна, гвоздика степова - Dianthus versicolor Fischer ex Link. Анемона дібровна (Anemone nemorosa) — рослина висотою 10—25 см, з довгими підземними кореневищами. Первоцвіт весняний (Primula veris L.; Primula officinalis Hill.) міцеві назви — баранці, жовтуха, миколайчики тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітних (5-30 см заввишки) з косим кореневищем, розеткою прикореневих листків і квітконосними стрілками. Перстач білий (Potentilla alba L.) — невелика рослина (8—25 см заввишки) з косим повзучим кореневищем, з прикореневими п'ятипальчастими сріблясто-волосистими листками. Маренка запашна (Galium odoratum L.; Asperula odorata L.) місцева назва - смілка запашна з родини маренових - Rubiaceae. Багаторічна трав'яниста рослина (10-30 см заввишки). Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) Місцеві назви - орегано, душинка, лебідка, зіновка тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих з коротким кореневищем. Стебло (30-60 см заввишки). Суниці лісові (Fragaria vesca) - багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae). Кореневище коротке з тонкими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхідне, до 30 см заввишки. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) місцеві назваи— стокровиця, калмицький чай, заяча крівця тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних (30-60 см заввишки). 

Раритетні види рослин 

Осока Мікелі (Carex michelii) Багаторічна рослина. Кореневище повзуче з довгими пагонами. Стебла у основи покриті коричневими, часто розщепленими на волокна