Видовий склад та екологічні особливості ряду Синицевих м. Рівного та його околиць

Видовий склад тварин 

Флора є доволі звичною для даного регіону і представлена наступними видами: 

Хрущ (лат. Melolontha Fabricius, 1775). Оси — кілька родин крилатих жалких комах ряду Hymenoptera, що характеризуються наявністю тонкого жала між грудною кліткою і черевцем. Жук-плавунець. Ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Faldermann). Ковалик посівний (Agriotes sputator L). Ставковик звичайний або великий (Lymnaea stagnalis) — прісноводний равлик, черевоногий молюск родини Lymnaeidae. Велика зелена жаба (Lithobates catesbeianus, раніше Rana catesbeiana, англ.bullfrog — «жаба-бик») — водна жаба, член родини Ranidae. Ропуха (Bufo), безхвоста земноводна тварина. Прудка ящiрка (Lacerta agilis) — вид ящірок родини справжніх ящірок (Lacertidae). Хатній горобець (Passer domesticus, 1758; застаріла назва — Fringilla domestica, 1758) Дятел малий строкатий (Picoides minor) — вид птахів родини дятлових. Сіра ворона (Corvus cornix L.) — вид або підвид птахів роду ворон. Грак (лат. Corvus frugilegus) — широко поширений у Євразії птах роду Крук. Довжина 45—47 см. Сільська або звичайна ластівка (Hirundo rustica) — невеликий птах ряду горобцеподібних, найпоширеніший вид ластівок у світі. Заєць (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (або зайців, Leporidae). 

Таким чином, на досліджуваній території є сприятливі умови для існування птахів синицевих.

 

 

Матеріал для написання дипломної роботи збирався на території м. Рівного та його околиць протягом  2009-2011 p. Стаціонарні точки дослідження були визначені в лісових масивах в околицях сіл Колоденка, Порозов, Тайкури, Городок, Олександрія, смт. Квасилів та м. Здолбунів, і також околиці самого м.Рівне. Облік чисельності проводили маршрутним методом за методикою Боголюбова А.С. (1990) описаною в нашій роботі. 

З питаннями, що пов'язані із процесом розмноження різних видів знайомилися за літературними джерелами. Крім того, відмічали терміни початку і кінця насиджування кладок; появу пташенят. За особливостями живлення вели візуальні спостереження за синицями. Відмічали також годування пташенят батьками.

Для визначення видів користувалася “Визначником птахів УРСР”.(Воїнственський,1962) 

В даний час в більшості країн світу застосовуються наступні три основні групи методик кількісного обліку птахів:

- методики картографування територій (майданчикові обліки)

- методики лінійних трансектів (маршрутні обліки)

- методики точкових обліків (точкові обліки). Ці три групи методик схвалені Міжнародним комітетом по обліку птахів і для них вироблені міжнародні стандарти.

Метод картографування застосовується при необхідності отримати точні (близькі до абсолютних) дані про чисельність різних видів на даній конкретній ділянці території, маршрутний метод - для отримання силами обмеженої кількості спостерігачів даних про відносну щільність населення птахів в різних біотопах при їх невеликій мозаїчності, метод точкових обліків - для стеження за зміною чисельності різних видів, зокрема силами орнітологів-любителів, а також для досліджень в дуже мозаїчному ландшафті.

Ми проводили облік чисельності різних видів синиць за методикою, запропонованою А.С. Боголюбовим (1990), яку описуємо нище.

 

 

Обліки проводяться окремо в основних типах місцеперебування птахів. Перед тим, як проводити облік потрібно намітити біотопи, які характерні для даної території. При проведенні обліку його результати слід записувати в польовий щоденник. А по закінченні робіт всі дані можна перенести у "відомість обліку".(Боголюбов,1990)

Визначення біотопів

Основним критерієм для визначення типів лісових біотопів є склад деревних порід. До типу хвойних лісів відносяться ліси, в яких переважає ялина (темнохвойні); сосни, модрини, кедри (світло хвойні). До типу листяних лісів належать ліси із переважанням берези, осики (дрібнолистяні); дуба, липи, бука, клена, каштана і т.п. (широколистяні). В окрему категорію виділяють ліси з перевагою вільхи (вільхові). Ліси, в яких є представники хвойних і листяних порід можна віднести, як до першої, так і до другої категорії, в залежності від переважаючих порід, вказуючи, із яких деревних порід і в якому їх відношенні складається ліс.

До типу відкритих просторів належать сільськогосподарські поля, луки, сінокоси, випаси, свіжі вирубки і т.п. В цю ж категорію слід віднести безлісові простори із розрідженими лісосмугами або вузькими листяними перелісками шириною 10-15м.

Населені пункти діляться на малі села (хутори, села до 10 дворів), великі села, села міського типу (з кам'яними багатоповерховими і дерев'яними будинками) і міста.

Вибір маршрутів

У випадку, коли місцевість добре знайома досліднику, або наявна карта рослинності, планувати дослідницькі маршрути краще по великих однорідних місцевостях. При неможливості проводити облік без перерви на одній площині (наприклад, при великій мозаїці лісових масивів), облік, при переході з одного місця в інше, слід закінчити (вказати час припинення обліку