Види банків і порядок їх створення в Україні

 

Лекція 1.

Банківська система: сутність, процес становлення, функції.

Становлення та розвиток банківської системи України.

Лекція 2.

1. Види комерційних банків.

Операції комерційних банків.

Лекція 3.

1. Порядок реєстрації банку.

2. Ліцензування банківської діяльності.

Нормативні документи:

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу» від 14. 09. 2006р.

Закон України “Про національний банк України” від20 травня 1999 р.

Інструкція “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. Затв. постановою Правл. НБУ від 28. 08. 2001 р.

Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків, їх філій, представництв, відділень. Затв. постановою Правління НБУ від 31. 01. 2001.

Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Затв. постановою Правління НБУ від 17. 07. 2001 р.

Лекція 1.

1. Банківська система: сутність, процес становлення, функції.

Становлення та розвиток банківської системи України.

1. Банківська система: сутність, процес становлення, функції.

Банківництво виникло одночасно з виникненням грошей та видозмінювало свої форми залежно від рівня розвитку цивілізації. Виникнення банківської справи історично пов’язано з потребою ринку у посередницькій діяльності з розміну та обміну цінностей, що виконували функцію грошей при обмінних та торгівельних операціях.

Відомо, що ще у ІІІ ст.. до н. е. у стародавньому Єгипті та Греції банківськими операціями (збереження, обмін грошей, прийом вкладів, надання позик) займалися храми, вони були своєрідними банківськими установами.

Потреба в розвитку банківських послуг посилювалася одночасно з розвитком і розширенням торгівлі. Поява грошей як універсального товару перетворила примітивний механізм бартерного обміну в обіг товарів через операції купівлі-продажу.

Процес формування і розвитку банківської діяльності визначається двома об’єктивними економічними передумовами:

• на певному етапі суспільного розвитку з’являється потреба у специфічній формі підприємницької діяльності, яка пов’язана із нагромадженням та розподілом тимчасово вільних коштів суб’єктів ринку;
• розвиток товарного виробництва і розширення торгівлі обумовили зростання обсягів грошових потоків, що спричинило необхідність їх організації і технічного обслуговування.

Перший банк, у сучасному розумінні, був створений в Італії у 1407 році. Сама назва «банк» походить від італійського «banco» – стіл, на якому розкладали монети для обміну.

Міняйли були представниками грошово-торгового капіталу, вони приймали грошові вклади від купців і обмінювали гроші різних міст і країн. З часом міняйли стали використовувати ці вклади та свої кошти для надання позики і отримували за це відсотки, що означало перетворення міняйл на банкірів.

Банківська справа і банки, як особливий вид підприємницької діяльності, виникли на певній стадії товарно-грошових відносин, коли з»явилася потреба в спеціальних закладах, які б регулювали грошовий обіг і здійснювали кредитні операції. При цьому, треба мати на увазі, що банки надавали в позику не свої кошти, а кошти інших власників. Саме з цього моменту і веде свій початок банківська справа.

Банки – це установи, які здійснюють особливий вид підприємницької діяльності, пов’язаної з рухом позикових коштів, їх мобілізацією та розподілом.

Банк – це фінансовий посередник, який виконує комплекс базових операцій грошового ринку: мобілізацію коштів, надання їх в кредит; здійснення розрахунково-касового обслуговування.

В Законі України «Про банки і банківську діяльність» банк визначається як юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати такі операції: залучення у вигляді вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.

Сучасна банківська система – один з найважливіших секторів ринкової фінансової інфраструктури, вона відіграє важливу роль у функціонуванні і розвитку ринкової економіки. Одним з першочергових завдань держави, яка здійснює ринкові перетворення, являється створення цивілізованої банківської системи.

Банківська система є основною складовою частиною кредитної системи.

Кредитна система за своєю суттю може бути визначена, як сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту та кредитних установ. Частіше, коли говорять про кредитну систему, мають на увазі сукупність кредитних установ країни.

Кредитна система ринкової економіки поділяється на банківську систему та парабанківську систему (спеціалізовані кредитно-фінансові інститути, СКФУ). Такий поділ кредитних установ зумовлений різними методами діяльності на фінансовому ринку, різними способами участі в процесі перерозподілу капіталів та забезпечення руху коштів між різними суб’єктами ринкових відносин.

СКФУ зосереджують свою діяльність на окремих сегментах фінансового ринку, обслуговують обмежене коло клієнтури або виконують вузький спектр операцій:

• страхові товариства;
• кредитні спілки;
• пенсійні фонди;
• інвестиційні фонди;
• фінансові компанії;
• ломбарди;
• лізингові-факторингові компанії і т. п.

Та основним провідником кредитних відносин є банківська система, вона відіграє ключову роль у кредитно-фінансовому обслуговуванні економіки:

– через банківську систему проходять грошові рахунки і платежі господарюючих суб’єктів та населення в цілому:

– банківська система виконує важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх в реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки і додаткових ресурсах.

Сукупність