Види економічного аналізу і практикум їх застосування на підприємстві

 

Перехід до ринкових основ організації економічної системи України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить і ефективність самого управління. Забезпечення максимальної ефективності використання аналізу вимагає чіткого розуміння завдань окремих його видів, їх змісту та особливостей. Класифікувати аналіз на окремі види можна за багатьма ознаками. Основними з них є:

- види систем управління господарською діяльністю та виробництвом;

- об’єкти управління, що є і об’єктами аналізу;

- рівні та масштаби управління господарською діяльністю;

- методика вивчення об’єктів;

- суб’єкти;

- охоплення об’єктів вивчення;

- зміст програми аналізу.

За ознакою видів систем управління господарською діяльністю та виробництвом, у змісті якої переважають цикли управління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, розрізняють оперативний, поточний та перспективний аналіз.

Оперативний аналіз здійснюється в оперативній або короткостроковій системі управління (за декаду, тиждень, добу, зміну). Він спрямований на вивчення первинних короткострокових причинно-наслідкових зв’язків в об’єкті управління, результати яких відображаються в основному оперативним обліком. Цей вид аналізу покликаний давати об’єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються, своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення від програми розвитку, викривати причини, що їх обумовлюють, та резерви з метою прийняття оптимальних оперативних управлінських рішень щодо виконання програми розвитку.

Оперативний аналіз базується на широкому використанні натуральних показників, які характеризують первинні чинники технічного характеру, що впливають на економічні показники. При оперативному аналізі виявляються та вимірюються не всі, а лише вирішальні чинники формування показників. Це пов’язано з необхідністю своєчасності отримання аналітичної інформації, а також частково з неможливістю або недоцільністю дослідження окремих чинників у даній системі управління.

Своєчасність отримання результатів є характерною рисою оперативного аналізу. Під нею розуміють відрізок часу, протягом якого прийняте за результатами аналізу рішення може впливати на короткострокові причини, які викликають відхилення від заданої програми. Для оперативного аналізу також характерне широке використання меж допустимих відхилень щодо чинників, перевищення яких сигналізує про необхідність повного включення функції аналізу.

Необхідною умовою своєчасного й успішно-го аналізу є застосування швидкодіючої обчис-лювальної та організаційної техніки. Найбільш сприятливі умови реалізації особливостей аналізу створюються в автоматизованих системах управління.

Поточний аналіз застосовується в поточній або середньостроковій системі управління. Основним його завданням є детальне вивчення ходу виконання планових та програмних завдань поточних періодів (місяців і кварталів з наростаючим підсумком). Метою цього аналізу є виявлення та усунення негативних причин, характерних для даної системи, використання поточних резервів, які сприяють досягненню поставленої мети.

У поточному аналізі, порівняно з оперативним, більш широко використовується комплексний підхід. При його проведенні вивчається вплив не тільки технічних та організаційних факторів на економічні результати, а й соціальних, психологічних, організаційних, правових, екологічних та ін. Такий підхід дає можливість приймати ефективні рішення з реалізації резервів підвищення економічної ефективності виробництва в даній системі управління та давати більш точну оцінку результатам діяльності.

Головним джерелом інформації при поточному аналізі є періодична та річна звітність (бухгалтерська, податкова, статистична), у якій використовуються переважно вартісні показники.

Поточний аналіз порівняно з оперативним має й суттєвий недолік. Він пов’язаний з минулими господарськими процесами за відносно довгий період часу (місяць, квартал, рік). Виявлені резерви означають для даного періоду вже втрачені можливості покращання результатів діяльності. Однак для майбутніх періодів усунення викритих, але ще діючих негативних причин, дозволить уникнути їх негативного впливу на виконання програм.

На практиці частіше застосовується поточний аналіз підсумків господарської діяльності за рік і квартал, рідше – за місяць.

Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління. Він покликаний забезпечити обгрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені в довгострокових планах і програмах на 5, 10, 15 та більше років, давати оцінку очікуваного і фактичного виконання цих програм.

За допомогою перспективного аналізу визначаються можливі у перспективі економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки, розробляються науково обгрунтовані програми соціального, економічного і технічного розвитку галузей народного господарства, оптимальні управлінські рішення, які забезпечують досягнення стратегічних цілей.

На рівні підприємств такий аналіз являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, їх взаємозв’язку та впливу на результативні показники в динаміці за довгий період часу.

У перспективному аналізі головна увага приділяється з’ясуванню можливих причинно-наслідкових зв’язків, які у майбутньому будуть обумовлювати формування результативних показників, тобто аналіз проводиться до здійснення господарських процесів, попередньо. Ця особливість тісно пов’язує його з прогнозуванням довгострокової перспективи. При такому аналізі вивчається стійкість чинників, зміна показників у минулому з метою з’ясування тих факторів, які будуть відігравати суттєву роль у майбутніх періодах.

Аналіз фактичних результатів діяльності за довготерміновий звітний період свідчить про наявність у ньому елементів ретроспективного аналізу, тобто аналізу здійснених процесів та їх результатів.

Оцінка очікуваного виконання перспективних планів та програм – важливе завдання перспективного аналізу. Вона грунтується на результатах вивчення фактичних чинників формування показників на минулу частину планового періоду і прогнозування їх прояву на частину періоду, що залишилася. У ході аналізу встановлюються напрями дії чинників