Види економічного аналізу і практикум їх застосування на підприємстві

Залежно від об’єктів управління, що є і об’єктами аналізу, розрізняють техніко-економічний, фінансово-економічний, соціально-економічний, економіко-статистичний, економіко-екологічний та маркетинговий види аналізу.

Техніко-економічний аналіз – це вивчення взаємодії технічних і економічних процесів, що встановлюється в процесі виробництва, та з’ясування їхнього впливу на економічні результати діяльності підприємства.

Фінансово-економічний аналіз – це дослідження фінансових результатів діяльності підприємства, тобто прибутку, рентабельності, ефективності використання капіталу, фінансового стану та платоспроможності.

Соціально-економічний аналіз – це вивчення взаємопов’язаних соціальних та економічних процесів, які справляють вплив на економічні результати діяльності.

Економіко-статистичний аналіз – це вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління.

Економіко-екологічний аналіз – це дослідження взаємодії екологічних та економічних процесів, пов’язаних зі збереженням довкілля та затратами на екологію.

Маркетинговий аналіз – це вивчення ринків сировини та готової продукції, попиту та пропозиції, формування цін, конкурентного середовища і т. ін.

Залежно від рівня та масштабів управління існують наступні види аналізу: внутрішньогос-подарський, галузевий, міжгалузевий (регіональний, територіальний), народногос-подарський.

Внутрішньогосподарський включає аналіз роботи об’єднання, підприємства, цеху, дільниці, бригади. Галузевий вивчає діяльність галузей і підгалузей. Регіональний досліджує функціону-вання комплексу галузей, зосереджених в одному регіоні. Народногосподарський вивчає господарську діяльність у країні в цілому.

За методикою вивчення об’єктів розрізняють аналіз порівняльний, факторний, маржинальний, економіко-математичний, стохастичний, функціонально-вартісний.

Порівняльний аналіз – це просте порівняння звітних показників з показниками плану поточного року або звітними даними минулих періодів.

Факторний аналіз спрямований на розрахунок величини впливу окремих чинників на величину результативних показників.

Маржинальний аналіз – це метод обгрунтування управлінських рішень та їх оцінки на підставі визначення граничних значень величин, що характеризують причинно-наслідкові взаємозв’язки обсягу продаж, прибутку, постійних та змінних витрат.

Економіко-математичний аналіз призначений для обрання розрахунковим шляхом варіанта рішення економічної задачі, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

Стохастичний аналіз (кореляційний) використовується для вивчення стохастичних залежностей між явищами і процесами господарської діяльності.

Функціонально-вартісний аналіз призначений для виявлення та попередження надлишкових затрат. З його допомогою знаходять кращі варіанти створення конкретних продуктів праці за формою, структурою, простотою, надійністю та іншими технічними ознаками.

Залежно від суб’єктів (користувачів аналітичної інформації) розрізняють аналіз внутрішній та зовнішній. Внутрішній проводиться силами самого підприємства або аудиторськими організаціями на замовлення підприємства для задоволення власних потреб управління економічною діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на основі всіх видів звітності державними органами господарського управління та регулювання економіки, банківськими установами, акціонерами, інвесторами.

За ступенем охоплення об’єктів вивчення аналіз поділяється на суцільний (щодо всіх без виключення об’єктів) та вибірковий (щодо частини об’єктів). Залежно від змісту програми аналіз може бути комплексним (тобто повністю охоплювати діяльність підприємства) і тематичним (тобто охоплювати лише окремі сторони діяльності підприємства).

Всі названі види економічного аналізу різняться між собою за змістом, організацією та методикою проведення. Але у сукупності вони спрямовані на досягнення однієї мети.

Кожна наука має свій предмет вивчення, тобто коло питань, що вивчаються тією чи іншою наукою. нема предмета дослідження – нема і науки. тому визначення предмета має принципове значення для обґрунтування самостійності і відокремленості тієї чи іншої галузі знань.

Один і той же об’єкт може розглядатися різними науками. Так, господарська діяльність являється об’єктом дослідження багатьох наук: економічної теорії, макро- і мікроекономіки, управління, організації і планування, статистики, бухгалтерського обліку, економічного аналізу і т. ін. Однак кожна з них находить в ній специфічні сторони чи відносини. Тому предметом тієї чи іншої науки слід вважати те специфічне, що дозволяє відрізняти її серед кількості других наук.

Що являється предметом економічного аналізу? Слід замітити, що в сучасній економічній літературі нема єдиного трактування предмета економічного аналізу, можна зустріти десятки самих різних його формулювань.

З відомою умовністю усі визначення предмета можна згрупувати в слідуючи групи:

- господарська діяльність;

- господарські процеси і явища;

- економіка підприємств і господарських об’єднань;

- інформаційні потоки;

- причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів.

Критично оцінюючи ці групи чи ознаки, слід відразу ж відкинути інформаційні потоки, бо їх аналіз є розрахунком цифр для одержання нових цифр без конкретної мети пошуку, без виділення суттєвого, щоб розкривало предмет науки. Крім того, інформаційні потоки є об’єктом вивчення економічної кібернетики, інформатики, статистики.

Термін “економіка” у перекладі з грецької означає “управління господарством”. Зміст цього поняття трактується досить широко, і як сукупність виробничих відносин, що є базисом суспільства, і як народне господарство країни або його частина, що включає відповідні галузі та види виробництва, і як галузь науки, що вивчає виробничі відносини або їх специфічні аспекти і т. ін.

Розпливчатою є ознака “господарські процеси і явища”. Тому найбільш повним і об’єктивним є визначення, де предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств. У господарській діяльності підприємства відбувається багато різноякісних процесів суспільного