Види економічного аналізу і практикум їх застосування на підприємстві

- наукове вивчення і глибока оцінка процесів розвитку економіки на всіх рівнях, її ефективності, раціональності використання ресурсів, виявлення факторів і резервів її зросту.

Філософська категорія змісту – це впорядкована сукупність частин (елементів) цілого предмета або явища. Зміст пов’язується з формою, яка є способом існування, вираження внутрішньої організації змісту.

Зміст економічного аналізу як науки складається із специфічних і відповідних частин (елементів), які дають змогу розкрити його суть, а саме:

- формулювання конкретного завдання аналізу певного об’єкту;

- об’єктивна оцінка результатів діяльності підприємства, його конкурентноздатності;

- дослідження причинно-наслідкових зв’язків об’єкта і моделювання його факторної системи;

- вивчення характеру існуючих причинно-наслідкових зв’язків і підбір прийомів їх кількісного виразу;

- обґрунтування напряму і обчислення величин впливу факторів на результативний показник;

- вияснення умов, що породжують і сприяють або ж стримують дію факторів;

- розробка варіантів поширення дії позитивних і нейтралізації негативних факторів;

- конкретизація висновків, пропозицій, рекомендацій.

Безперечно, що серед цих складових частин головна роль належить першій – формулюванню завдання аналізу.

Важливою складовою частиною економічного аналізу є установлення причинно-наслідкових зв’язків, відбір факторів. Це пов’язано з певними труднощами, оскільки об’єкти характеризуються складними і численними зв’язками. Відповідно є велика кількість факторів, з яких треба чітко виділити об’єктивні і суб’єктивні, залежні і незалежні від діяльності колективу.

Важливим елементом змісту економічного аналізу є з’ясування умов, що породжують і сприяють впливу факторів.

В принципі регульовані умови, що позитивно впливають на розвиток факторів, мають бути закріплені, а ті, що впливають негативно – усунені або нейтралізовані. Відповідно посилиться або послабиться чи зовсім зникне вплив факторів на результативний показник.

Уточнивши зміст економічного аналізу, можна дати його визначення як конкретної функціональної науки.

Таким чином, змістом економічного аналізу є глибоке і комплексне дослідження всіх сторін діяльності підприємств з використанням відповідних джерел інформації, визначення, вивчення і вимір факторів, причин та резервів, оцінка роботи, узагальнення результатів аналізу.

Суттєвість і зміст економічного аналізу визначають його завдання:

- підвищення науково-економічного обґрунтування бізнес-планів і нормативів;

- об’єктивна оцінка роботи підприємства, підрозділів, окремих виконавців з точки зору контролю за виконанням ними планів, договірних зобов’язань;

- виявлення впливу факторів і різних причин на відхилення проти завдань, зобов’язань і даних за попередні роки.

- виявлення і організація використання резервів підвищення ефективності виробництва, підготовка відповідних управлінських рішень для їх реалізації;

- вивчення новацій і сприяння їх поширенню, аналіз ефективності новацій за конкретних умов даного підрозділу чи регіону;

- обґрунтування та іспит оптимальності управлінських рішень;

- оцінка реальності та напруженості планових завдань, договірних зобов’язань, квот і розробка на цій основі прогнозів, які як правило, не виходять на можливість обґрунтувати планові завдання, оцінити майбутні доходи, потреби;

- дослідження конкурентноздатності підприємства і кон’юнктури ринку.

Завдання економічного аналізу, безумовно не вичерпуються приведеним вище переліком. Багатогранність і багатоваріантність господарських ситуацій ставлять перед ним інші нові завдання автономного характеру. Їх можна вирішити з використанням загальних та приватних аналітичних методик.

Аналіз – термін грецького походження і означає розчленування (розкладання) предмета чи явища на складові частини, що дозволяє проникнути в глибинну сутність досліджуваного процесу, зрозуміти взаємозв’язок між окремими частинами та явищами в цілому, залежність їх від різних факторів.

Водночас потрібно пам’ятати, що численні явища і процеси навколишнього середовища не можуть бути осмисленні тільки зо допомогою аналізу. аналіз виступає у динамічній єдності з поняттям “синтез” – з’єднання раніше розмежованих елементів досліджуваного об’єкту в єдине ціле. аналіз і синтез виступає як діалектичний тандем і розуміється як синонім усякого наукового дослідження. тільки аналіз і синтез в єдності забезпечують всебічне наукове вивчення явищ у діалектичному зв’язку.

Таким чином, під аналізом в широкому плані розуміється спосіб пізнання предметів і явищ навколишньої середи, заснований на розчленуванні цілого на складові частини і вивченні їх в усьому різноманітті зв’язків і залежностей.

Активною складовою у процесі пізнання виступає людське мислення, що являє собою найвищу синтетичну спроможність людського мозку.

Процес аналітико-синтетичної діяльності людського мозку проходить через три взаємозалежні стадії: живе споглядання, абстрактне мислення, практична діяльність. на цих стадіях відбувається сприйняття господарських процесів через систему економічної інформації, логічне і машинне опрацювання інформаційних даних, розкривається глибинний зміст досліджуваних явищ, виявляються закономірності в їх розвитку. все це дозволяє прийти до узагальнених висновків, до конструювання практичних пропозицій, спрямованих на подальше удосконалення економіки.

Звідси аналіз економіки набуває великий і практичний інтерес, а аналіз називається економічним, тобто вивчаючий економіку підприємства.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків господарської діяльності всіх організаційних структур у взаємозв’язку і розвитку, впливу факторів на їх відхилення для виявлення недоліків та резервів, активний вплив на хід виробництва, його ефективність і якість роботи та продукції.

Актуальним питанням теорії та практики економічного аналізу, вдосконалення його методики є визначення видів та напрямів економічного аналізу.

Перш за все призначення і застосування економічного аналізу не однакове і як раз у цьому проявляється відмінність його видів і напрямів. наприклад, оперативний, ретроспективний, перспективний – це види аналізу, а щоденний, щодекадний (щотижневий), щомісячний, щоквартальний – це напрями економічного аналізу.

По друге, визначення розбіжностей між видами економічного аналізу має базуватися на корінних особливостях його ведення. наприклад, оперативний і перспективний, порівняльний і функціонально-вартісний, ретроспективний і техніко-економічний і т. ін. поряд з цим конкретизація різноманітного змісту економічного аналізу за різними ознаками, які не мають корінних відмінностей, вимагає групування їх за напрямами, які відносяться до всіх видів.

Таким чином, види економічного аналізу можна класифікувати за такими ознаками:

- за галузевою ознакою – галузевий (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і т. ін.) ; міжгалузевий (теоретична і методологічна основа аналізу) ;

- за ознакою часу (характером рішень) – попередній, оперативний (ситуаційний), ретроспективний, перспективний (прогнозний), підсумковий;

- за просторовою ознакою – внутрігосподарський, міжгосподарський (регіональний), галузевий, народногосподарський;

- за об’єктами управління – техніко-економічний, фінансово-економічний, управлінський, соціально-економічний, економіко-статистичний, економіко-екологічний, маркетинговий;

- за методикою вивчення об’єктів – порівняльний, факторний, діагностичний, маржинальний, детермінований, стохастичний, функціонально-вартісний, економіко-математичний.

Припускається групування економічного аналізу від конкретного змісту за наступними напрямами:

- за обсягом дослідження (питань що вивчаються) – повний (комплексний), тематичний (локальний) ;

- за рівнем досліджуваної ланки – робоче місце, цех, підприємство, об’єднання, галузь;

- за періодичністю проведення – щоденний, щодекадний (щотижневий), щомісячний, щоквартальний, щорічний;

- за суб’єктами (користувачами) аналізу – внутрішній, зовнішній.

Треба знати характеристику окремих видів і напрямів аналізу.

Економічний аналіз як наукова дисципліна сформувався на стику багатьох наук шляхом інтеграції окремих їх елементів.

Насамперед слід підкреслити безпосередній зв’язок аналізу з економічною теорією. Саме економічна теорія, сформульовані у ній закони економічного розвитку виступають теоретичною базою економічного аналізу. Аналітична оцінка діяльності будь-якого підприємства ґрунтується на них.

Загальні закони економічного розвитку по різному проявляються в окремих галузях господарства, тому економічний аналіз не може не спиратися на відповідні галузеві економіки, і звідси зрозумілий зв’язок аналізу з такими науковими дисциплінами, як економіка промисловості (сільського господарства, будівництва, торгівлі тощо). Причому зв’язок цей – не однобічний: використання аналітичного дослідження цими науками сприяє їх власному розвитку.

Найтіснішим чином економічний аналіз пов’язаний з бухгалтерським обліком із статистикою. Матеріали бухгалтерського, статистичного обліку, звітності є інформаційною базою для аналізу економічних явищ і процесів, які відбуваються на підприємстві. Крім того широко використовуються в аналізі статистичні прийоми і методи обробки економічної інформації: середні величини, індекси, баланси, графіки, групування даних і інші. Тому аналітик може бути висококваліфікованим фахівцем, лише володіючи знаннями у галузі цих наукових дисциплін.

Певний зв’язок з економічним аналізом мають фінансово-кредитні дисципліни (гроші і кредит, фінанси, податки і др.), маркетинг і управління, ревізія і контроль, аудит, математичні науки і т. ін.

Важливим моментом цього питання є те, що економічний аналіз як самостійна функціональна наука обслуговує інші функціональні науки. Діяльність підприємств регулюється безпосередньо через планування: економічний аналіз виробничих показників за попередній період створює базу для подальшого обґрунтування та удосконалення планування в конкретних умовах господарювання. Планові показники є критерієм для оцінки кожної ланки виробництва, а планування – одним із головних постачальників інформації.

Не вдаючись у характеристику тісного взаємозв’язку економічного аналізу з рештою наукових дисциплін економічного, математичного та технічного циклів, необхідно відмітити, що в процесі його здійснення використовуються прийнятті методологічні основи та методики дослідження, технічні прийоми для обробки інформації, з одного боку, а з іншого – економічний аналіз активно впливає на вдосконалення цих наук.

Закінчується розгляд матеріалу теми визначенням ролі економічного аналізу в системі управління виробництвом. Будь-яке управління починається з оцінки стану і динаміки розвитку того чи іншого процесу. Практично треба вибрати з різних джерел відповідну інформацію, аналітично її опрацювати визначеним способом. На підставі такого аналізу можна обґрунтувати, а від так, і прийняти певне управлінське рішення. Потрібно знати, що без уміння науково обґрунтовувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі даних аналізу, управління підприємством не може бути достатньо ефективним, понижується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку.

Таким чином, економічний аналіз виступає попереду управлінських рішень та дій, обґрунтовує та підготовлює їх, в цьому є основа наукового управління, його об’єктивності та ефективності.

Необхідно акцентувати значення економічного аналізу в здійсненні інших функцій управління, насамперед планування. В планах та в процесі керівництва їх виконанням органи планування та управління враховують економічні потреби, виробничі можливості, користь, інші вимоги економічних законів та задовольняють їх.

На підставі даних економічного аналізу досліджується процес виконання планів, та якість самого планування. В процесі аналізу встановлюються та кількісно вимірюються фактори, які спричиняють відхилення у виконанні планів, розкриваються причини їх виникнення, позитивні та негативні сторони в роботі. За результатами аналізу об’єктивно оцінюються досягнуті економічні результати, виявляються невикористані внутрівиробничі резерви, розробляються організаційно-техничні заходи щодо їх максимального використання, вносяться корективи в планові завдання, тобто контролюються, чи дотримуються і яким чином вимоги об’єктивних економічних законів, що забезпечують досягнення мети виробництва. Дані аналізу виконання планів за попередні періоди є базою для складання обґрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє. Отже, планування починається та завершується економічним аналізом результатів господарської діяльності.

В умовах здійснення ринкових реформ економічний аналіз забезпечує можливість об’єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їх місця в галузі, регіоні, а також частку кожного робітника в загальних економічних результатах діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює основу для розробки обґрунтованої системи матеріального заохочення працюючих на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.

Таким чином, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дійовим засобом виявлення внутрігосподарських резервів, основою розробки науково – обґрунтованих планів і управлінських рішень.