спортивних секціях чи в дитячо-юнацьких спортивних школах. Однак із 89% школярів з основної медичної групи в спортивних секціях шкіл займається в межах України не більше 40% дітей чотирнадцятирічного віку і не більше 25% шістнадцяти і сімнадцятирічних підлітків, причому з них майже половина займається фізкультурою нерегулярно.
Пошук
Виховання молодого покоління українців через спортивну та творчу діяльність
Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
84
Мова:
Українська
Діти, які не займаються систематично фізичними вправами, відстають в рості і розвитку. Брак руху (гіпокінезія), якщо він незначний, призводить лише до призупинення або зниження зросту і дієздатності організму, а якщо більший – навіть до поступової атрофії м’язів, ожиріння та інших серйозних наслідків. Фізичні вправи є засобом профілактики можливих порушень нормального фізичного розвитку.
Послаблення рухової активності не лише призводить до порушення нормального перебігу метаболічних процесів, тобто процесів росту і розвитку, але і є причиною невротичного стану школярів, що виявляється в легкій збуджуваності, дратівливості, розсіяності, неуважності, неадекватній реакції тощо.
Однак відомо і те, що рухова активність школярів та студентів не повинна бути надмірною. Треба уникати надто великого обсягу фізичного навантаження, тому що енергетичні ресурси в значній мірі втрачаються на пластичні процеси, а інтенсивна й тривала робота м’язів вимагає також величезних енергетичних затрат.
Для з’ясування ступеня поширення занять фізкультурою і спортом серед учнів-старшокласників в позанавчальний час передусім слід з’ясувати, як учні витрачають свій час, для чого ми проводили анкетування в школах Рівного та області.
Перш за все нас цікавила, зрозуміло, категорія вільного, або так званого позаробочого, часу. У ході анкетування, з’ясувалося, що, загалом, проведенням свого вільного часу задоволені лише 36,7% опитаних. Причому тут виразно простежується тенденція до зростання незадоволеності із віком опитуваних як серед міських та сільських школярів. Зокрема, це можна відобразити в таблиці, яка відображає міру задоволення проведенням вільного часу.
Таблиця 2.1
Рівень задоволення проведенням вільного часу
Вік (роки) Жителі міста Жителі села
хлопці дівчата хлопці дівчата
14 30,7% 36,7 % 34,3 % 40,2 %
15 31,8 % 37,2 % 37,1 % 41,6 %
16 35,9 % 38,3 % 37,9 % 42,8 %
17 38,3 % 39,7 % 39,7 % 43,9 %
Отже, якщо серед чотирнадцятирічних юнаків задоволені проведенням свого вільного часу лише 30,7% (дівчата – 36,7%), то їхніх сільських ровесників на 4,4% більше тих, які вважають, що вільний час використовують непродуктивно чи непродумано; це ж стосується і дівчат. Однак, уже 38,3% сімнадцятирічних міських школярів-хлопців і 39,7% сільських школярів-хлопців незадоволені проведенням свого вільного часу (дівчата відповідно 39,7% і 43,9%) [28, 198].
З одного боку, ця тенденція закономірна, оскільки потреби школярів в організації свого вільного часу зростають по мірі накопичення знань в процесі навчання, з оцінкою та переоцінкою життєвих цінностей. З іншого боку, така тенденція не може не викликати тривоги. Зрозуміло, що в організації вільного часу школярів є чимало недоліків, і ця організація вільного часу не відповідає запитам і побажанням школярів.
Звичайно, для об’єктивного з’ясування ситуації методом опитування і анкетувань необхідно було з’ясувати, яким чином використовують вільний час школярі. Результати цього можна відобразити в такій діаграмі:
Отже, як бачимо, резервів часу для активного відпочинку, тобто занять фізичною культурою і спортом, серед школярів старших класів є багато. Водночас ми намагалися з’ясувати й причини, які спонукають школярів до занять спортом і фізкультурою в позанавчальний час, тобто з’ясувати причини «прийняття» і «неприйняття» фізкультури і спорту. Результати виявилися такими: (див. табл. 2.1)
Таблиця 2.2
Мотивація до спортивно-оздоровчих занять в післянавчальний час
Вік
Основний
мотив
Другий за
важливістю мотив Третій за
важливістю
мотив Мотиви, названі
додатково
Міські школярі
(хлопці) 14 Фіз. підгот.
Зовнішність Визнання Боротьба
15 Фіз. підгот. Спорт. Активність Здоров’я Природа
16 Фіз. форма Спілкування Контакти Результат
17 Зовнішність Подруга Здоров’я Товариство
Міські школярі
(дівчата) 14 Фіз. форма
Зовнішність Партнер
15 Зовнішність Врівноваж. Здоров’я
16 Зовнішність Товариство Контакти
17 Фіз. форма Спілкування Здоров’ я Задоволення
Сільські школярі (хлопці) 14 Фіз. підгот. Зовнішність Визнання
15 Фігура Фіз. Підгот. Соц. Конт.
16 Здоров’я Фігура Здоров’я
17 Фіз. форма Спілкування Подруга
Сільські школярі
(дівчата) 14 Зовнішність Самоутв. Спілкування
15 Фіз. форма Спілкування Партнер
16 Зовнішність Задоволення Соц. конт
17 Зовнішність Задоволення Здоров’я Товариство
Із таблиці бачимо, що найчастіше хлопці хочуть займатися фізкультурою через бажання отримати фізичну підготовленість і мати спортивну статуру, а дівчата – бажанням мати гарну фігуру і бути в добрій спортивній формі. На наш погляд те, що фізична підготовленість (основа здоров’я) – першопричина занять фізкультурою і спортом – зрозуміло і пояснимо, однак те, що зовнішність відіграє важливішу роль для більшості підлітків, ніж, скажімо, здоров’я, дещо несподівано й парадоксально, й це, очевидно, треба мати на увазі при розробці відповідних програм і регулюванні доз фізичного навантаження школярів як під час уроків фізкультури, так й в заняттях в після урочний час.
Отже, як випливає з результатів анкети, більшість школярів займається фізкультурою і спортом найчастіше два рази на тиждень.