Використання інноваційних технологій розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників

Заняття як традиційна форма діяльності в дошкільному за- кладі не вилучається з практики роботи, а просто має, не пре- тендуючи на першість, винятковість, обов’язковість, посісти на- лежне місце. Домінувати має вільна, не регламентована дорослим діяльність, де лише режимні процеси лишаються незмінними.

У спілкуванні з дитиною єдино можливим є партнерський стиль. Зрозуміло, що дорослий – партнер, який більше знає, далекоглядніший, передбачливіший, вправніше діє, помічає важливе, розкриває причинно-наслідкові зв’язки або словами, як штрихами, підводить до них дітей. Але робить це так природно, майстерно й непомітно, що дитині здається, що то вона сама зробила висновок, відкриття, вдало поєднала, установила зв’язок між розрізненими об’єктами, предметами, подіями. Педагогічний такт, майстерність вихователя в тому й полягають, щоб, спираючись на знання індивідуального розвитку дитини, окремими кроками, репліками наближати її до успішного результату.

Не прийнятним у спілкуванні з дитиною є акцентування уваги на недоліках мовлення дитини. Це може стати приводом для критики, глузування з боку інших дітей. Найбільшою педагогічною помилкою дорослих у такому разі є прямолінійне, відкрите виправлення: «Скажи правильно, повтори так, як я». Інколи вихователі вдаються до не менш образливого залучення інших, «грамотніших» однолітків для озвучення правильного варіанту: «Повтори так, як сказала Оля». Обидва прийоми неприємні дитині, образливі, принизливі. Делікатнішим, тактов- нішим, коректнішим буде такий варіант дій дорослого: у розмові з дитиною: промовити проблемну для неї фразу чи слово відповідно до норм української орфоепії, але в іншому контексті, в іншій конструкції, з іншим логічним наголосом, наприклад, у діалозі персонажів літературних творів, персоніфікованих іграшок, предметів тощо. Важливо, щоб дорослий брав на себе роль не контролера чи експерта, а носія інформації.

Орієнтуючись на принцип інтеграційного підходу в реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», доречно використовувати у практиці роботи з мовленнєвого розвитку пальчикові ігри, методи символічної синектики та прийоми моделювання, методи сендплею.

З-поміж відомих методів та прийомів вважаємо за доцільне виокремити пальчикові ігри та вправи, позаяк мовленнєвий розвиток тісно пов’язаний із розвитком дрібної моторики м’язів

пальців рук. Пальчикові ігри вдосконалюють звуковимову, до- помагають розвиткові комунікативної активності, розвивають увагу, терпіння, стриманість, формують упевненість у системі тілесних координат, дають змогу відчувати радість взаємопо- розуміння без слів, невербального спілкування. Ігри можна пропонувати всім дітям і для забави, і для мовленнєвого розвитку. Корисними будуть пальчикові ігри та вправи для дітей, які малоактивні в діалозі, відповідають переважно одним словом, інколи утруднюються при формулюванні запитань, проте демонструють окремим словом інтерес до ігор однолітків. Деякі дошкільники, відчуваючи брак лексичного запасу, часто доповнюють чи замінюють слова жестами, рухами, мімікою. Саме в роботі з ними пропонуємо розпочинати з найпростіших вправ, щоб кожному вони були посильні (вправа «Пальчики вітаються», «Моя сім’я» тощо). Для інших дітей можна використовувати складніші та різноманітніші вправи, до яких цікаво буде долучитися і батькам (вправа «Хто з ким дружить», «Швидкий хлопчик» тощо).

Ефективним засобом рішення проблеми розвитку мовлення дитини є прийом моделювання (заміщення об’єктів, персонажів твору геометричними фігурами, які відрізняються за розміром, кольором, фактурою). Навчання моделюванню доцільно починати в молодшому дошкільному віці, оскільки, за даними А. Богуш, Л. Виготського, Ф. Сохіна, дошкільний вік – це період найінтенсивнішого становлення й розвитку особистості. Розвиваючись, дитина активно засвоює основи рідної мови й мовлення, зростає її мовленнєва активність. Прийоми моделювання можна використовувати для переказу відомого твору, складання нової казки. Методи символічної синектики допомагають при описуванні об’єктів навколишнього середовища, складанні або переказі казок.

Упровадження принципово нових підходів до дитини, заявлених у Базовій програмі «Я у Світі», потребує багато в чому й новітніх технологій. Одна з таких технологій – технологія сендплей. Практика показує, що пісок є чудовим засобом розвитку та саморозвитку дітей. Робота з піском має багатовекторну спрямованість. Дуже цікавий вид роботи для дітей – малювання на піску та малювання піском. Малювання сприяє розвитку дрібної моторики, а як наслідок – розвитку мовлення й розумових здібностей. «Пісочні» ігри та завдання спонукають дитину до промовляння, заучування, переказу- вання, розігрування діалогів, забезпечують збагачення словникового запасу, виховання звукової культури мовлення.

Отже, Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» орієнтує педагогів на особистісний та інтегрований підхід у роботі з дитиною і в мовленнєвому розвиткові зокрема, бо він проходить наскрізно через усю життєдіяльність дошкільника. Висвітлені прийоми й підходи до розвитку мовлення дітей дошкільного віку мають особистісну зорієнтованість та зможуть забезпечити виховання мовної особистості.

 

 

Відповідно до технології розвитку мовленнєвої компетентності А. М. Гончаренко центральною фігурою освітнього процесу є дитина – мовленнєва особистість. У роботі з дошкільниками триває пошук і забезпечення природовідповідних компонентів середовища, які б допомагали повноцінному становленню мовленнєвої особистості. Основою розвивального середовища для становлення такої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, довіру, помилку та доброзичливе ставлення. Першим і найважливішим компонентом успішного