Використання проектних технологій у процесі здійснення корекційно-реабілітаційного навчання дітей з особливими потребами (практикум)

7. Екологічні проекти спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення чинників забруднення навколишнього середовища, формування в учнів дбайливого ставлення до природи.

8. Економічні проекти покликані підвищити економічну культуру учнів, розширити їх уявлення про структуру функціонування економіки, основні ринкові механізми.

9. Проекти милосердя пов’язані з практичними діями щодо надання допомоги соціально незахищеним верствам населення.

10. Практично зорієнтовані проекти – проекти, які передбачають вироблення конкретних проектних продуктів або матеріальних об’єктів, які характеризують ступінь сформованості функціональної грамотності учня.

11. Проекти самоосвіти, самовиховання зорієнтовані на самостійне оволодіння учнями певними темами, самостійне формування певних навичок.

12. Соціальні проекти пов’язані із соціальною практикою формуванням та конструктивним проявом соціальної активності учнів.

13. Профільні проекти – проекти старшої школи, які спрямовані на вивчення та осмислення специфіки майбутньої професії, її моделюванням, виконанням її елементів у проектній діяльності.

14. Інтегровані проекти пов’язані з реалізацією проектних цілей в кількох вищеназваних сферах проектної діяльності учнів.

15. Життєвий проект, який характеризує ступінь оволодіння учнем мистецтвом визначення та свідомого і творчого здійснення власного життя, є інтегрованим показником розвитку життєтворчої компетенції.

Найголовнішим умінням, яким оволодіває учень у проектній діяльності, є вміння постійно вчитися, вчитися в процесі реалізації відповідної діяльності.

Використовуючи технологію, вчитель допомагає учням зрозуміти, навіщо їм потрібні знання, де і як їх застосовувати, аяк наслідок – у майбутньому діти розвинуть здатність долати життєві труднощі, самостійно приймати рішення, тобто накопичать певний життєвий досвід.

Метод проектів застосовують у роботі з дітьми від дошкільного до старшого шкільного віку [9].

Першим кроком має стати включення дітей у дану систему діяльності. Це може бути розповідь учителя, відвідування заходів, де захищають свої проекти старші учні. Діти повинні зрозуміти, що мета проекту – пошук проблеми, створення якісно нового продукту, отримання певного результату.

Допоки школярі не зіткнулися з проектною діяльністю, все, про що говорить учитель, – знайома, але абстрактна для них інформація, котра досі не перетворилася в знання. Тому для учнів з особливими освітніми потребами необхідно створити опору для планування своєї діяльності.

Стосовно вибору проблеми – це найбільш складний і важливий момент, адже не варто подавати проблему в готовому вигляді. Почувши із вуст дитини цікаве запитання, зупиніться, зробіть паузу, порадійте за неї, зверніть увагу інших, покажіть його особливість, уточніть, похваліть творця запитання. У старших класах «народження» проблеми вчитель може стимулювати через обговорення на «круглому столі», «мозковому штурмі» тощо. Надзвичайно важливим є момент розробки та формулювання гіпотези. Формулюючи гіпотезу, ми допомагаємо учням вибудовувати припущення досягнення поставленої мети.

Збір та аналіз інформації – особливий етап, що передбачає зустрічі, інтерв'ю з компетентними спеціалістами, а також аналіз матеріалів з літератури, мережі Інтернет, які вимагають класифікації. Ця робота, безперечно, повинна супроводжуватися допомогою дорослих, але у дуже делікатній формі.

Розробка власного варіанту вирішення проблеми на основі систематизації матеріалів також повинна відбуватися під керівництвом учителя.

Завершення роботи над проектом – складання портфоліо, захист- обговорення.

Рефлексія – емоційний момент, підведення підсумків проведеної роботи.

За рахунок якого часу слід проводити дану роботу? Позитивною рисою технології проектування є її універсальність: ця діяльність може бути реалізована як у рамках уроку, так і в позаурочній діяльності.

Особливості проектної діяльності в навчанні дітей з особливими освітніми потребами:

‒постійний супровід дорослим;

‒практична спрямованість;

‒співпраця педагогів та дітей.

І. Приклади проектів для дошкільників та учнів початкових класів. При вивченні теми «Тварини» діти під керівництвом учителя можуть розробити індивідуальні, групові або колективні проекти «Тварини нашої Землі».

Основні питання:

Ключове питання: Тварини – помічники чи вороги?

Тематичні питання: Що об’єднує різні групи тварин? ; Які характерні ознаки тварин? ; Що потрібно врахувати, щоб відрізнити одну тварину від іншої?

Змістові запитання: Де живуть тварини? Що їдять тварини і як захищаються? Які характерні ознаки свійських та диких тварин?

Пошук відповідей: Що їсть ведмідь (білка, їжак, вовк, кінь)? ; Чому бджоли можуть вжалити ведмедя? ; Для чого їжаку голки? ; Як себе захищає заєць?

Результат: складання розповідей «Хто як себе захищає?»; «Для чого тваринам хвости?».

Пошук відповідей: Чому в різних тварин різні хвости? ; Для чого тваринам хвости? ; Яке призначення хвоста? (хвіст-опора → у кенгуру; хвіст-рушій → у риби; хвіст-ковдра → у кота; хвіст-зброя → у змії, хвіст-рука → у мавпи; хвіст-парашут → у білок; хвіст-легені → у водяного скорпіона).

Результат: складання розповідей, казок, пригодницьких історій тощо.

Міжпредметні зв’язки: рідна мова, довкілля, біологія, географія, математика.

ІІ. Приклади проектів для учнів середньої ланки

«Світ моїх захоплень» – співи, танці.

Результат: складання історій свого життя, організація концерту (самопрезентації).

Технологія роботи через спілкування з природою.

Розробка програми реабілітації дітей через різні форми спілкування з природою:

Перший блок - міжпредметні зв'язки (міні-проекти, виготовлення саморобок з природного матеріалу, створення книжечки «Практична екологія для малят»).

Другий блок - зльоти, акції, туристичні походи (для учнів старших класів).

В основі компетентнісно зорієнтованої освіти лежить людина як проект світу. Основне завдання – навчити людину підходити до знань як до інструменту розв'язання практичних проблем.

Сенсом виховання є: створення умов для саморозвитку і самопрезентації; рання професійна орієнтація; створення мотивації для ведення професійної діяльності і побудова її на основі індивідуального розвитку.

Отже, основна ідея проектної технології – «все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба, де і як я зможу ці знання застосувати». Застосування різноманітних форм і методів роботи, а також апробація на практиці з учнями дають можливість стверджувати, що проектна технологія може ефективно застосовуватися в навчальному процесі з «особливими дітьми». Що дає право так стверджувати?

По-перше, завдяки методу проектів для учнів створюються умови, що сприяють активізації освітньої діяльності.

По-друге, вивчення та пошук шляхів вирішення певних завдань чи проблем шляхом об'єднання інформації з різних галузей знань розширюють кругозір дитини.

По-третє, проектна діяльність допомагає учневі вчитися, знаходити особистісний смисл, ставити цілі, планувати й організовувати свої дії, здобувати нові знання та життєво важливі компетенції.

По-четверте, за допомогою проектів учні вчаться формувати в собі комунікативні та адаптивні якості, вміння працювати в групі, протистояти труднощам, самоорганізовуватися.

По-п'яте, під час проектної діяльності учні роблять для себе певні відкриття, чого б вони ніколи не зробили на традиційних уроках, тобто перебувають у ситуації успіху.

По-шосте, освітній процес перестає бути постійним сидінням за партами, сприяє руховій активності, самовираженню та формуванню характеру.

Висновок. Якщо застосування методу проектів стане спланованою, цілеспрямованою і постійною складовою освітнього процесу, то будуть створені умови для розвитку в учнів широкого кола компетенцій щодо засвоєння різних видів пізнавальної діяльності, комунікативних, організаційних та діяльнісних умінь і навичок, посиливши, таким чином, особистісно зорієнтовану спрямованість освітнього процесу.

Критеріями оцінки результатів учнів слугують рівні розвитку тих чи інших компетенцій: оволодіння способами пізнавальної діяльності; вміння використовувати різні джерела інформації, методи дослідження та обробки інформації, комунікативні та адаптивні якості; вміння співпрацювати і протистояти труднощам; самоорганізація, вміння ставити мету, складати план, проводити рефлексію, співставляти мету і дію.

 

 

1. Амонашвілі Ш. Школа життя / Ш. Амонашвілі; пер. з рос. – Хмельницький: Подільський культурно-просвітительський центр ім. М. Реріха, 2002. – С. 128 – 130.
2. Єременко І. Проблеми формування концепції уроку у спеціальній школі / І. Єременко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботиу спеціальній школі: наук. -метод. зб. – К. : Інститут дефектології НАПН України, 2000. – №1. – С. 51.
3. Єрещенко В. Дослідження мотиваційного компоненту учіння розумово відсталих школярів /В. Єрещенко// Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботиу спеціальній школі: наук. -метод. зб. – К. : Інститут дефектології НАПН України, 2000. – №1. – С. 54.
4. Єрмаков І. Г, Пузіков Д. О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи / І. Г. Єрмаков, Д. О. Пузіков. – Запоріжжя, 2005. -С. 59-60.
5. Єрмаков І. Г. Феномен компетентнісно спрямованої освіти / І. Г. Єрмаков // Крок за кроком до компетентності та інтеграції в суспільство. – К. : Контекст, 2000. – С. 37-40.
6. Кожарина Л. О. Становление произвольного поведения в дошкольном возрасте: автореф. диссертации на соискание уч. степени канд. психолог. наук: спец. 13. 00. 07 «Педагогика и возрастная психология». – К., 1992. – 18с.
7. Компанець Н. Формування довільної поведінки у дітей із ЗПР / Н. Компанець // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук. -метод. зб. – К. : Інститут дефектології НАПН України, 2000. – №1. – С. 62.
8. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. – 2002. – №1 – С. 4-6.
9. Наволокова Н. П., Андрєєва В. М. Практична педагогіка для вчителя /Н. П. Наволокова, В. М. Андрєєва. – Харків, 2008. – С. 83.
10. Проектна педагогіка в інноваційному колі освіти: практично зорієнтований посібник / гол. редактор, кер. авт. кол. В. І. Сафіулін; наук. ред. В. Паламарчук. – К. : Освіта України, 2008. – 254с.
11. Романовська М. Б. Метод проектів у навчальному процесі: методичний посібник / М. Б. Романовська. – Х. : Ранок, 2007. – 160с.
12. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание / С. Л. Рубинштейн. – М. : АН СССР, 1957. – 289с.
13. Ульенкова У. В. Об особенностях саморегуляции в интеллектуальной деятельности шестилетних детей с задержанием психического развития / У. В. Ульенкова // Дефектология. – 1982 – №4. – С. 46-50.
14. Хохліна О. До проблеми формування учбової діяльності в учнів з вадами інтелектуального розвитку /О. Хохліна // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук. -метод. зб. – К. : Інститут дефектології НАПН України, 2000. – №1. – С. 86.
15. Шишов С. Е., Кальней В. А. Мониторинг качества образования в школе / С. Е. Шишов, В. А. Кальней. – М., 1998.