Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання рішень європейського суду з прав людини під час розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ВИКОРИСТАННЯ РІШЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ
 
БІЛА-КИСЕЛЬОВА А. А.
 
Анотація. Статтю присвячено визначенню можливості використання суддями України рішень Європейського суду з прав людини під час розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації фізичних і юридичних осіб.
Ключові слова: міжнародне право, національне законодавство, суд, рішення Європейського суду з права людини.
Постановка проблеми. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ конвенції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права [1]. Під час розгляду справ про захист гідності й честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судді використовують законодавство, що регулює захист немайнових прав фізичних і юридичних осіб, Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27. 02. 2009 р. № 1 [2]. Конвенції та рішення Європейського суду з прав людини під час розгляду справ подібної категорії суддями використовуються нечасто, тому цьому питанню слід приділити належну увагу й дослідити можливості їх використання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Змістовим наповненням дефініцій понять «честь», «гідність» і «ділова репутація» займалися такі вчені, як А. Л. Анасімов, Д. Д. Луспеник, О. В. Кохановська, І. В. Саприкіна, Р. О. Стефанчук, В. М. Підгородинський. На законодавчому рівні задекларовано, що гідність і честь людини є найвищими соціальними цінностями (стаття 3 Конституції України), а також вказано, що кожний має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права й свободи від порушень і протиправних посягань (стаття 55 Конституції України) [3]. Однак конституювання та реальний механізм здійснення суб’єктивних прав передбачає ефективний судовий захист. Питанню розгляду справ про захист гідності й честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи слід приділити більше уваги, адже чітке визначення на законодавчому рівні понять «честь», «гідність», «ділова репутація» майже відсутнє. Судді використовують Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27. 02. 2009 р. № 1, яка частково вирішує певні прогалини в законодавстві з приводу зазначених понять. Питанню використання міжнародних конвенцій і рішень Європейського суду з прав людини під час розгляду справ цієї категорії приділялося недостатньо уваги.
Мета статті полягає в аналізі рішень Європейського суду з прав людини та можливості їх використання під час розгляду справ про захист честі, гідності й ділової репутації фізичних та юридичних осіб.
Виклад основного матеріалу. Честь, гідність і ділова репутація як об’єкти судового захисту. У статтях 94, 297 та 299 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зазначено про важливість та пріоритетність нематеріальних благ [4]. У статті 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) наголошується, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави [5].
Неоднакове застосування законодавства судами, що регулює захист гідності й честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи в судовій діяльності, було частково вирішено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27. 02. 2009 р. № 1 [2]. Отже, поняття честі, гідності громадянина України, а також ділової репутації фізичних і юридичних осіб нерозривно пов’язані з правом. Питання захисту цих прав судом урегульовано на законодавчому рівні матеріальним та процесуальним законом.
Суб’єкти права на порушення цивільних справ із захисту честі, гідності та ділової репутації. Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а стаття 40 Конституції України вказує, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення [3]. Крім того, реалізація гарантованого Конституцією України права на звернення передбачається Законом України «Про звернення громадян» [6]. Ніхто не може обмежуватися в думках і висловлюваннях, зверненнях до компетентних органів. Водночас у статті 68 Конституції України проголошено «Кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції <... > гідність інших людей».
Якщо особа вважає, що її права було порушено шляхом розповсюдження певної інформації, щодо неї вчинено образливі дії, її примушують до вчинення небажаних дій та відбувається посягання на її честь, гідність і ділову репутацію, вона має право звернутися за захистом до суду.
Згідно із частиною 3 статті 297 ЦК України фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності й честі. У свою чергу стаття 21 ЦК України проголошує, що саме людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою [4]. Коло суб’єктів, які можуть ініціювати порушення справи у вказаній категорії, прописано також у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27. 02. 2009 р. № 1 [2].
До суду може звернутися фізична дієздатна особа, чиї немайнові права порушено, а в разі порушення прав малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб – члени їх сімей або родичі. При цьому слід враховувати
Фото Капча