Використання рішень європейського суду з прав людини під час розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації

Слід звернути увагу, що в рішеннях Європейського суду з прав людини з приводу заявників та обрання засобів захисту зазначається, що «заявником мають бути <. > засоби захисту, які є ефективними <. >« (пункт 29 справи «Перетяка та Шереметьєв проти України») [15].

Відкриття провадження в справі та підготовка справи до судового розгляду. Так, розгляд справ про захист честі, гідності й ділової репутації особи відповідно до цивільного процесу може відбуватися в порядку позовного або окремого провадження. Питання про відкриття провадження в справі або про відмову у відкритті провадження в справі суддя вирішує не пізніше трьох днів із дня надходження заяви до суду, не пізніше наступного дня після отримання судом інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи [5].

Слід зазначити, що суддя не має права розглядати справу за наявності обставин, що виключають розгляд ним справи.

Так, з рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що «наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання й поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі» (пункт 49 справи «Білуха проти України» [16], пункти 27, 28, 30 справи «Фей проти Австрії» [17]).

Питання про необхідність проведення попереднього засідання вирішується судом у кожному конкретному випадку (пункт 4 частини 5 статті 122 ЦПК України). Проведення попереднього судового засідання в цій категорії справ є доцільним, має на меті як можливе врегулювання спору до судового розгляду, так і забезпечення правильного й швидкого вирішення. Перша зустріч (у суді) після виникнення конфлікту може закінчитися укладенням мирової угоди. Таким прикладом є ухвала Черво- ноградського міського суду Львівської області від 15. 03. 2012 р. в справі № 1327/352/2012 [18]. Судовий розгляд може завершитися навіть відмовою від позову, що видно з витягу ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 25. 03. 2011 р. в справі № 2-1619/11: «У суд надійшла заява від позивачки про відмову від позовних вимог до ОСОБА_8 <... >« [19].

Якщо спір не буде врегульовано, проведення попереднього судового засідання дозволить максимально швидко підготувати справу до розгляду. Вирішення питання про виклик свідків, витребування доказів, проведення експертизи – ці питання обговорюються на попередньому судовому засіданні. Судово-лінгвістична експертиза може дати відповідь на питання, чи дозволяє мовна форма викладу матеріалу вважати, що автор матеріалу (редакція) безпосередньо стверджує про певні факти, дії чи події, які, за думкою позивача, порочать його честь, гідність або ділову репутацію. Може бути призначено судово-психологічну експертизу для встановлення факту моральної шкоди, а також причинного зв’язку цієї шкоди з діями відповідача.

Доречно згадати, що рішення Європейського суду з прав людини в справі «Нова газета та Бородянський (Росія) « може бути використано судом у справах типу «політик – ЗМІ» [20].

Особливості змісту рішення суду за наслідками розгляду справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації осіб. Судове рішення за наслідками розгляду справ щодо захисту честі, гідності й ділової репутації осіб покликане внести юридичну визначеність у спірні правовідносини, зокрема, надати захист прав сторін під час їх порушення.

Р. О. Куйбіда та О. О. Сироїд зазначають: «Судове рішення має бути орієнтованим на задоволення потреби в правосудді, утвердженні прав людини, а не реагування на швидкоплинні очікування конкретного результату» [21]. Безумовно, кожне судове рішення має утверджувати авторитет правосуддя в «очах» суспільства, засвідчувати реалізацію конституційних принципів і справедливість суду.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18. 12. 2009 р. № 14 зазначено: «Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв’язку із цим суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність і обґрунтованість рішення в цивільній справі» [22].

Щодо питання мотивування рішення суду Європейський суд із прав людини зазначає: «Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, проте це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними залежно від характеру рішення» (пункт 23 в справі «Проніна проти України» [23], пункт 29 в справі «Руїз Торія проти Іспанії») [17].

Висновки. Україна як правова держава забезпечила необхідну систему гарантій здійснення немайнових прав і їх захист відповідно до міжнародного рівня. Посягання на нематеріальні блага або їх втрата особами спричиняють втрату нормальних громадських зв’язків, а отже, втрату певного статусу в правовідносинах з іншими суб’єктами. Тому остаточні рішення суддів у категорії справ про захист честі, гідності й ділової репутації фізичних та юридичних осіб дозволяють підвищувати роль моральних і соціальних норм у суспільстві, а застосування практики Європейського суду з прав людини, міжнародних конвенцій утверджує загальнодемократичні принципи захисту прав людини.

 

ЛІТЕРАТУРА: