Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання сучасних інформаційних технологій в агроконсалтинговій діяльності

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Історія становлення та розвитку аграрного консалтингу в світі та в Україні
2. Комунікації і методи агроконсалтингової діяльності
3. Індивідуальні методи роботи з сільгоспвиробником
4. Використання сучасних інформаційних технологій в агроконсалтинговій діяльності
5. Психологічні та етичні аспекти в агроконсалтинговій діяльності
Висновок
Список використаних джерел
 
Вступ
 
З переходом до ринкових відносин, розвитком приватних форм господарювання на землі, необхідністю підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції особливого значення набуває консультаційна робота як метод демократичного управління та об’єкт підприємницької діяльності.
Світовий досвід свідчить, що у вирішенні цих проблем активну роль відіграє ринкова система розповсюдження сільськогосподарських знань та інформації, яка формується на зміну існуючим, але малоефективним у нових умовах системам підвищення кваліфікації спеціалістів і впровадження досягнень науково-технічного прогресу в агропромислове виробництво.
В умовах ринкової економіки успішно функціонують лише ті підприємства, які грамотно і компетентно визначають вимоги ринку, впроваджують інновації і, відповідно, створюють та організовують виробництво конкурентоспроможної продукції.
Матеріал навчальної дисципліни “Основи аграрного консалтингу” спрямований на вивчення методів освоєння, широкого розповсюдження і впровадження інновацій.
Основна мета дисципліни “Основи аграрного консалтингу” – сформувати у студента систему знань і навичок з сільськогосподарського дорадництва, підкреслити роль спеціалістів аграрного профілю як консультантів.
При вивченні курсу подається характеристика систем та моделей дорадчої служби в світі та Україні, їх характеристика та місце у аграрній економіці держави, розглянуто завдання, методи дорадчої діяльності, її психологічні та етичні аспекти, особливості застосування, сучасні інформаційні технології та організацію консультування з урахуванням міжнародного досвіду.
 
1. Історія становлення та розвитку аграрного консалтингу в світі та в Україні
 
Консалтинг у світі зародився в ХІХ столітті в Англії – у ході промислової революції, коли почали з’являтися перші фабрики, а конкуренція змусила підприємця вдосконалювати свої справи та методи управління. Так у 1867 – 1868 роках у Кембріджському університеті були зроблені перші практичні спроби поширення знань, що отримали назву extension (екстеншн).
Термін “сільськогосподарська служба екстеншн” вперше застосували в США. Федеральний закон – Закон Смітта про створення сільськогосподарської служби екстеншн на базі державних університетів штатів був прийнятий у 1914 році. Протягом багатьох років публічні університетські лекції проводилися сільськогосподарськими коледжами черех своїх “агентів”, які працювали у counties (округах) штатів.
Нині у світі налічується понад 200 країн, що розвивають екстеншн системи за різними моделями:
- державна університетська модель (США) ;
- державна міністерська модель (Канада, Литва, Росія, – державна міністерська модель (Канада, Литва, Росія, Польща) ;
- приватна модель (Німеччина, Голландія, Великобританія, Франція) ;
- громадська модель (Перу, Зімбабве) ;
- змішана (Угорщина, Чехія, Україна).
Інформаційно-консультаційна служба Нідерландів складається з двох рівнів: перший – впроваджувальні організації, що безпосередньо працюють з товаровиробниками (DLV) ; другий – національні консультаційні центри (IKC) [5, 207].
Міністерства сільського і рибного господарства і навколишнього середовища, фахівці яких здійснюють інформаційну допомогу працівникам освіти і радникам впроваджувальних організацій першого рівня.
Основна частина канадської дорадчої служби підпорядкована провінційним міністерствам сільського господарства. Організаційна структура дорадчої служби Канади на прикладі провінції Манітоба така: дорадча служба є складовою департаменту регіональних аграрних послуг та об’єднує чотири регіональні і тридцять дев’ять районних відділень.
Прикладом організації формування як структурного підрозділу галузевих органів управління може бути державна консультаційна служба Німеччини при Міністерстві сільського господарства землі Baden-Wurttemberg.
Аналогічно організовані консультаційні служби Румунії, Болгарії, Польської Республіки. Характерними для цих служб є ієрархічна побудова, де головною керівною ланкою є органи державної влади.
В Польській Республіці консультаційна служба є єдиною системою Національного центру зо інформаційно-консультаційного обслуговування сільського господарства і сільських територій і складається з 16 центрів сільськогосподарського консультування воєводств (ЦСКВ) і польових офісів, яких нараховується від 4 до 7 у кожному з 49 воєводств.
Інформаційно-консультаційні формування створені на базі об'єднань товаровиробників і фермерських організацій. Найбільший розвиток дана модель організації служб набула у Данії, де консультаційні центри створювалися в інтересах фермерів, з їх ініціативи і за особистою участю фермерських організацій – Датських фермерських спілок і Датської асоціації сімейних господарств.
У Франції агроконсалтингову діяльність забезпечують сільськогосподарські палати. В структурах 94 сільськогосподарських палат працюють понад 11000 експертів у галузі сільського господарства і спеціалістів-техніків, а також сотні консультантів із торгівельних сільськогосподарських підприємств.
Держава фінансує від 30 до 40 відсотків експлуатаційних витрат сільськогосподарських палат, а також окремі заходи і програми.
Нині інформаційно-консультаційні служби створені в багатьох регіонах Російської Федерації. При цьому в країні вже склався загальноприйнятий підхід до формування консультаційної служби і виділені основні форми її організації.
Візьмемо за основу існуючу класифікацію, в рамках якої виділяють такі організаційно-правові форми:
- формування, створені як структурні підрозділи галузевих органів управління АПК – регіональних міністерств, комітетів, управлінь і департаментів сільського господарства;
- формування у формі державних унітарних підприємств;
- формування у формі автономних некомерційних організацій;
- формування на базі ВУЗів, сільськогосподарських коледжів;
- формування на базі інститутів перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;
- формування на базі науково-дослідних інститутів;
Комерційні консультаційні формування.
Фото Капча