Використання сучасних інформаційних технологій в агроконсалтинговій діяльності

На початку 90-х років минулого століття було створено один із перших центрів інформаційного забезпечення фермерів у Тернопільській області. Нині аграрні дорадчі служби різних організаційно-правових форм господарювання функціонують у 22 областях, в основному, за підтримки проектів технічної допомоги. В Автономній Республіці Крим з 1997 року функціонує Кримський державний аграрний навчально-консультаційний центр, який забезпечує надання інформаційних та консультаційних послуг сільськогосподарським товаровиробникам.

Дорадчі служби поступово стають конкурентами мережі закладів сільськогосподарської післядипломної освіти, яка традиційно опікувалася підвищенням кваліфікації спеціалістів і керівників агропромислових формувань. Ця мережа нині включає близько 34-х навчальних закладів: інститутів післядипломної освіти, факультетів підвищення кваліфікації аграрних університетів, навчальних центрів, шкіл управління тощо. Вона зазнає труднощів у формуванні контингенту слухачів навчальних курсів і семінарів з підвищення кваліфікації сільгоспвиробників та у фінансуванні своєї роботи з бюджету Міністерства аграрної політики. Для виживання в нових умовах цим установам необхідно змінювати як технологію роботи (організовувати освітні заходи безпосередньо в місцях діяльності сільгоспвиробників), так і навчитися залучати позабюджетні джерела фінансування.

 

Діяльність сільськогосподарських інформаційно-консультаційних формувань спрямована насамперед на розвиток людських ресурсів і передачу досягнень НТП товаровиробникам. Одна з найважливіших функцій консалтингового формування – навчити сільських товаровиробників формувати свою думку з приводу проблем, що виникають або існують і приймати оптимальні рішення щодо їхнього подолання.

Комунікація – це процес передачі інформації від однієї людини до іншої або до інших людей. Однією із найпростіших форм цього процесу можна вважати розмову двох людей, що знаходяться поруч.

Сільські товаровиробники за ступенем прийняття освоєння і впровадження інновацій розподіляються на 5 категорій Новатори (2, 5% населення) Ранні впроваджувані (13, 5% населення).

Рання більшість (34% населення). Пізня більшість (34% населення). Відстаючі (16% населення).

Процес передачі інформації від джерела до приймача складається з шести стадій комунікацій:

- створення повідомлення;

- кодування;

- передача;

- прийом;

- розшифровка;

- сприйняття [2, 67].

Методи консультаційної (дорадчої) діяльності за способами роботи з клієнтами зазвичай поділяють на масові, групові і індивідуальні. Їх, у свою чергу, можна поділити на письмові, усні і візуальні Основні принципи викладання письмових повідомлень полягають у наступному:

- повідомлення повинні бути достатньо простими і короткими;

- інформація, що подається в повідомленні, повинна бути повною і зрозумілою;

- повідомлення повинні закінчуватись проханням про відповідь;

- копії всіх повідомлень потрібно зберігати в офісі дорадчої служби.

Інформаційний листок можна визначити як публікації для окремої групи клієнтів. У листку може розглядатися проблема та подаватися відповідна інформація чи широкий спектр інформації, ідей, рішень або рекомендацій, об’єднаних разом. У цьому разі корисно застосовувати чотириступеневий підхід:

1. Підготовка матеріалів;

2. Їх систематизація;

3. Написання чорнового варіанта листка;

4. Перегляд листка.

Масові методи це різні види інформування і консультування товаровиробників за допомогою засобів масової інформації.

Головна перевага групових методів полягає в тому, що при їх використанні встановлюються ділові робочі контакти консультанта із колективами товаровиробників, розвиваються різні форми взаємодії між членами консультаційних груп.

Особисті контакти з клієнтами (керівниками і головними фахівцями підприємств, керівниками селянських господарств, дачниками і т. і.) винятково важливі в роботі співробітника консультаційної служби і незамінні для налагодження і підтримки добрих стосунків між ними. Особистий вплив консультанта може стати вирішальним у момент прийняття клієнтом принципового рішення. Такі методи взаємодії консультанта з клієнтом належать до індивідуальних.

 

 

Особисті контакти з клієнтами агроконсалтингових формувань (керівниками і головними фахівцями підприємств, керівниками селянських господарств, дачниками і т. і.) винятково важливі в роботі співробітника консультаційної служби і незамінні для налагодження і підтримки добрих стосунків між ними. Особистий вплив консультанта може стати вирішальним в момент прийняття клієнтом принципового рішення.

Індивідуальні методи діяльності агроконсалтингових формувань подані різними формами: консультування в господарстві (на виробничому об'єкті) ; в офісі служби; за телефоном; за допомогою листування (поштою, факсом, електронною поштою і т. і.) ; консультування при неформальних зустрічах.

Консультування при неформальних контактах, що виникають, як правило, при відвідуваннях всіляких виставок, ярмарків, семінарів і т. і. дозволяє консультанту адаптуватися до проблем товаровиробників у своєму районі.

Відвідування господарств (консультування в господарстві) – найбільш поширена форма контактів між консультантом і товаровиробником. Оскільки такі відвідування, в цілому, вимагають дуже багато часу, важливо заздалегідь знати мету візиту і чітко його планувати [5, 168].

Відвідування сільськогосподарським товаровиробником офісу дорадчої служби являється важливим елементом розвитку ділових стосунків між дорадчою службою та потенційним користувачем дорадчих послуг. Візит може бути визнанням авторитету дорадника або викликаний інтересом керівників чи спеціалістів сільськогосподарських формувань до нових знань. І якщо навіть це випадковий візит, консультант має так провести зустріч, щоб відвідувач запам’ятав її ключові моменти, і в нього залишилось бажання найближчим часом ще раз відвідати дорадчу