Витрати і ціни на продукцію

- включення їх до складу виробничої собівартості рівномірно;

- віднесення їх на сукупність витрат, пов'язаних з реалізацією продукції в конкретний період, подібно до збутових і адміністративних витрат.

Іншими словами, ключовим питанням оцінки собівартості продукції є вибір періоду для віднесення постійних виробничих витрат: періоду їх фактичної появи чи періоду реалізації продукції.

Існує два методи калькуляції собівартості:

1) метод поглинених витрат, при якому усі виробничі витрати (змінні і постійні) відносяться на собівартість виробленої продукції і пропорційно розподіляються між реалізованою продукцією і продукцією, що залишилась на складі;

2) метод прямих витрат, при якому змінні витрати відносяться на вироблену продукцію, а постійні витрати відносяться на реалізовану продукцію.

Для того щоб зрозуміти принципове розходження між цими підходами, варто пам'ятати, що із загального обсягу виробленої продукції тільки частина реалізується (приносить дохід), а інша частина залишається на складі. Це є тиловою ситуацією сьогодення. Адже стовідсоткове спрогнозувати і спланувати виробничо-господарську діяльність конкретного підприємства в часі неможливо.

При застосуванні методу прямих витрат постійні виробничі витрати – це витрати, пов'язані зі сприянням виробництву, а не з випуском конкретних одиниць продукції. Тому їх варто враховувати як витрати конкретного періоду і відразу списувати на реалізовану в даному періоді продукцію. При застосуванні методу поглинених витрат для оцінки запасів на складі необхідно враховувати постійні; виробничі витрати, необхідні для виробництва продукції.

ПРИКЛАД 2. Підприємство-виготовляє один вид продукції. Його діяльність характеризується такими показниками: ціна за одиницю продукції (без ПДВ) – 11 тис грн; змінні витрати на одиницю продукції – В тис грн; постійні виробничі витрати за місяць – 240 тис грн; нормальний рівень виробництва – 150 виробів; адміністративні і збутові витрати на місяці – 100 тис грн. Обсяг виробництва продукції по місяцях: 1, 2, 3, 4 місяці 150 виробів; 5 місяць-170 виробів; в місяць -130 виробів. Обсяг реалізації готової продукції по місяцях: 1 місяць – 140 виробів; 2 місяць – 130 виробів; 3 місяць – 160 виробів; 4 місяць – 150 виробів; 5, 6 місяці – 160 виробів. При цьому до початку оціночних операцій склад був порожній.

РІШЕННЯ. Здійснимо порівняльний аналіз розрахунку собівартості і прибутку в кожному місяці за допомогою методів прямих та поглинених витрат.

У табл. 7 представлені результати розрахунку відповідно до методу прямих витрат.

У табл. 8 аналогічні розрахунки здійснені за допомогою методу поглинених витрат.

 

Таблиця 7

Розрахунок прибутку за методом прямих витрат

Номер місяця 1 2 3 4 5 6

Запаси на початок 0 80 240 160 160 240

Змінні витрати 1 200 1200 1200 1200 1360 1040

Запаси на кінець 80 240 160 160 240 0

Сумарні змінні витрати 1 120 1040 1280 1 200 1280 1 280

Постійні виробничі витрати 240 240 240 240 240 240

Собівартість 1 360 1 280 1 520 1440 1520 1 520

Виручка від реалізації 1 540 1430 1760 1650 1760 1 760

Валовий прибуток 180 150 240 210 240 240

Загальновиробничі витрати 100 100 100 100 100 100

Чистий прибуток 80 50 140 110 140 140

 

 

Таблиця 8

Розрахунок прибутку за методом поглинених витрат

Номер місяця 1 2 3 4 5 6

Запаси на початок 0 96 288 192 192 282, 35

Змінні витрати 1. 440 1440 1440 1 440 1600 1 280

Запаси на кінець 96 288 192 192 282, 35 0

Собівартість 1 344 1 248 1536 1440 1509, 65 1562, 35

Виручка від реалізації 1 540 1430 1760 1650 1760 1 760

Валовий прибуток 196 182 224 210 250, 35 197, 65

Загальновиробничі витрати 100 100 100 100 100 100

Чистий прибуток 96 82 124 110 150, 35 97, 65

 

Принципове розходження між розрахунковими схемами досить очевидне з наведених у таблицях 7-8 даних. Разом з тим слід зазначити, що відповідно до обох схем сумарна величина прибутку за півріччя однакова і складає 660 тис грн. Отже, у загальному підсумку підприємство нічого не втрачає і нічого не виграє.

Особливості застосування методу поглинених витрат:

- найчастіше застосовується на українських підприємствах;

- використовується для оформлення зовнішньої звітності;

- ґрунтується на розподілі усіх складових собівартості за видами продукції, тобто передбачає розрахунок повної собівартості продукції;

- передбачає розподіл витрат на прямі і непрямі;

- передбачає оцінку запасів готової продукції на складі за повною собівартістю.

Разом з тим, при використанні цього методу існує можливість спотворення реальної собівартості окремих видів продукції, тому що непрямі витрати розподіляються за видами продукції відповідно до визначеної бази, що призводить до необґрунтованого встановлення цін на продукцію.

Метод поглинених витрат використовують в тих випадках, коли:

- на підприємстві виготовляють один продукт чи кілька продуктів в невеликому обсязі;