Якісна вища освіта в умовах соціокультурної трансформації суспільства

3-9].

Задоволення освітянських потреб шляхом використання різноманітних форм і методів навчання. Вища освіта має враховувати індивідуальні особливості студентів ─ йдеться про перехід процесу навчання на Болонську систему, ширше впровадження дистанційного навчання, організацію „віртуальних” ВНЗ освіти, застосування потенціалу нових методів і технологій навчання, розроблення ефективних організаційно-педагогічних форм організації навчання тощо.

Приєднання України до Болонського процесу є необхідністю для вітчизняної системи вищої освіти з огляду на всі зміни, які мають місце в державі. Європейський орієнтир вищої освіти України слугує передумовою для вдосконалення її освітньої системи, покращення якості освіти та власне самого реформування. Підготовка фахівця до ринку праці набуває вагомості в суспільній свідомості. Людина усвідомлює необхідність якісної освіти для успішної адаптації до тих викликів, які ставить перед нею сучасність, придатності до працевлаштування з постійним самовдосконаленням. Якісна освіта є запорукою кращого майбутнього для людини на вітчизняному та європейському ринках праці.

Виховна й освітня функції вищої освіти. Вища освіта має сприяти зростанню добробуту людини, розквіту її духовних, інтелектуальних і фізичних можливостей, реалізації довгострокової перспективи, духовному та інтелектуальному розвиткові з метою підвищення особистого внеску в соціальний, економічний і матеріальний добробут. Це досягається вихованням у дусі громадянськості та відповідальності за долю людства. Гуманістична місія вищої освіти полягає в зміцненні міжнародної довіри і взаєморозуміння між людьми різних країн і націй. Зміст навчального курсу має сприяти утвердженню гуманістичних ідей і загальнолюдських цінностей.

В умовах інтенсивного розвитку виробництва, нещадної експлуатації надр і земних ресурсів наукова й освітньо-виховна місія вищої освіти полягає в розробці та впровадженні екологічних методів і технологій господарювання, загальній і всебічній пропаганді захисту і збереження навколишнього середовища, підтриманні екологічної рівноваги на планеті, протидії руйнації і плюндруванню природи.

Одна з пріоритетних навчально-виховних цілей ВНЗ навчити людину самореалізації, успішного проходження шляху своєї кар’єри.

Універсальна підготовка кадрів різної кваліфікації для всіх сфер людської діяльності. Вимоги до компетентності стають жорсткішими: те, що вважалося достатнім учора, сьогодні задовольняє хіба мінімум необхідного, у найближчому ж майбутньому раніше здобутих знань буде вже замало. Прикладом розв’язання цієї проблеми є Японія, де вища освіта вже є обов’язковою. Як наслідок – найвищий рівень організації і продуктивності праці, створюваних і застосовуваних технологій в світі.

Вища освіта спроможна універсально задовольняти постійно зростаючі потреби людства в нових знаннях. Цілком очевидно, що ВНЗ у найближчому майбутньому стануть головними інститутами суспільства, виконуючи роль не тільки „вчителя”, а й „наставника-вихователя” у широкому розумінні цього поняття.

Ресурси вищої освіти багато у чому визначають інтелект нації. Одним із головних її завдань є збереження незалежності мислення, істини й справедливості, а вища школа має всі можливості для встановлення наукової істини, історичного факту, науково обґрунтованих прогнозів розвитку суспільства, надання практичних рекомендацій державним органам і організаціям. Науковий потенціал ВНЗ здатний передбачати оптимальні шляхи гармонійного розвитку суспільства, пропонувати людству здійснити правильний вибір між техногенним і гуманістичним (значною мірою ‒ соціальним) напрямом суспільного розвитку.

Культ освіти в Україні має бути піднесений до рангу державної політики, освіта повинна володіти абсолютним пріоритетом у політиці держави. Суспільству треба визнати, що освіта виступає в якості універсальної умови та ефективного засобу всіх перетворень в Україні, адже вона спрямована на вдосконалення інтелектуально-духовної основи суспільства, що уособлює в собі увесь соціальний організм України.

Важливість урахування аксіологічного принципу при побудові навчально-виховного процесу у ВНЗ, особливо в час кризи та переоцінки цінностей суспільства. Завданням закладу освіти є етичне виховання людства на принципах протиставлення егоїстичних інтересів особистості об’єктивній потребі суспільства, виховання на загальнолюдських та національних цінностях.

Успішне співіснування людей усіх рас і націй можливе за умови, коли загальне „Ми” превалюватиме над егоїстичним „Я”, а освіта, наука, техніка і культура слугуватимуть інтересам усього людства, а не потребам лише обраних і сильних світу цього. Вища освіта покликана відігравати головну роль у постійному розвитку й повсюдному поширенні вчення про природу цінностей, утверджувати їх місце в реальному світі, визначати структуру ціннісного світу, зв’язки цінностей між собою, вчить демократизму і толерантності. Вона допомагає людині знайти шлях і сенс життя, визначає етичні норми господарювання і співіснування на планеті Земля, включаючи етичні норми поведінки та спілкування, культуру загальнолюдських взаємовідносин, почуття відповідальності, дотримання взятих на себе зобов’язань. Вища школа покликана вивчати чинники виникнення напруженості у відносинах між людьми, народами і націями, розкривати причини насильства, воєнних конфліктів, міжнаціональної й етнічної незгоди, допомагати розв’язувати ці проблеми, а також обгрунтовувати принципи мирного співіснування людства.

Завдяки освіті людство виходить на нові орієнтири у розвитку цивілізації, більш високі та ефективні. Саме в університеті молода людина розкриває і розвиває свій талант, щоб реалізувати себе для себе і для своєї країни. Тому, стратегічним завданням держави повинно бути активне сприяння інтеграції потужних університетів у регіональні центри науково-технічного та культурно-духовного розвитку [7, с. 22]. Це допоможе розв’язати проблеми якісного кадрового забезпечення навчального процесу; забезпечити проведення якісного моніторингу вищої освіти в державі; уникнути дублювання фахівців з деяких напрямів підготовки і спеціальностей; забезпечити належні якісні організації навчального процесу, наукової діяльності та рівень вищої освіти; досягти відповідності ринку освітніх послуг регіональним потребам ринку праці, запобігти міграції високоосвіченої молоді [6, с. 8-9].

Призначення освіти ‒ забезпечувати умови для всебічного розвитку особистості, виховання громадянина-патріота, а в стратегічному плані – створення дієвої неперервної системи освіти як базису соціальної і професійної мобільності населення, формування демократичного, консолідованого суспільства, сталого та прискореного розвитку України [4, с. 10]. Ці напрямки потребують нового етапу реформування системи вищої освіти з огляду тих змін, які відбуваються наразі в державі та європейському просторі, щоб сприяти конкурентоспроможності вищої освіти України.

Дана стаття не вичерпує всіх аспектів проблеми якості вищої освіти України як виклику ХХІ століття. Подальшого вивчення потребує детальний аналіз інноваційних напрямків і підходів до оновлення вищої освітньої системи.

Список літератури

1. Андрущенко Т. В. Університетська освіта України: європейський вибір / Т. В. Андрущенко //Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку: Міжнародна науково-практична конференція. – Харків, 2000. – С. 23 – 25.
2. Высшее образование в XXIв. : подходы и практические мери (ЮНЕСКО, Париж, 5-9 окт. 1998 г.) // Аlmа Маtег (Вестник высшей школы). – 1998. – № 11.
3. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / [В. Г. городяненко, О. В. Гілюн, А. В. Демічева та ін. ]. /За ред. В. Г. Городяненка. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2002. – 560с.
4. Карпенко М. М. Модернізація української освітньої систем: здобутки і проблеми 2005-2009 рр.. / М. М. Карпенко // Проблеми та перспективи входження України в європейський інтелектуальний простір: освітні аспекти: зб. наук. -експерт. мат. ; за ред. Н. В. Грицяк – К. : НІСД, 2009. – С. 8 – 22.
5. Кремінь В. Г. Якісна освіта: вимоги ХХІ ст. [Електронний ресурс] / В. Г. Кремінь // «Дзеркало тижня» – 2006. – №24. – Режим доступу: http: //www. dt. ua/articles/47045
6. Левківський К. Якісна освіта – запорука самореалізації особистості / К. Левківський // Вища школа: науково-практичне видання. – 2010. – № 1. – С. 5 – 14.
7. Степко М. Ф. Освітні реформи – комплексність і виваженість / М. Ф. Степко // Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку: Міжнародна науково-практична конференція. – Харків, 2000. – С. 17 – 22.
8. Сухарніков Ю. В. Сутнісні розбіжності діяльнісного й компетентнісного підходів до стандартизації освіти в Україні /Ю. В. Сухарніков // Педагогіка і психологія. – 2009. – №2. – С. 32 – 42.