Явище парцеляцiї в мовi сучасних засобiв масової комунiкацiї

У другому пiдроздiлi (“Класифiкацiя парцельованих побудов”) сис-тематизовано та критично проаналiзовано наявнi в мовознавствi класифiкацiї парцелятiв, вказано на переваги деяких з них. Детально описано парцеляцiю iнтенсiйних (прогнозованих) i екстенсiйних (непрогнозованих) елементiв структури речення, а також парцеляцiю, в основу класифiкацiї якої покладено ступiнь експресивностi. При розглядi проблеми псевдопарцеляцiї з'ясовано питання про те, як вiдрiзнити явище парцеляцiї вiд складного синтаксичного цiлого певного типу, як визначити парцеляцiю безсполуч-никового речення. Тобто на перший план винесено питання про розрiз-нення парцельованих конструкцiй. Для вирiшення проблеми псевдопарцеля-цiї, вказано тут, потрiбно провести iмовiрнiсно-статистичнi дослiдження, розглянути явище парцеляцiї в сукупностi його рiзновидiв. 

Другий роздiл “Парцеляцiя на рiвнi простого речення як важливий синтаксичний прийом мови засобiв масової iнформацiї” теж складається з двох пiдроздiлiв. У першому з них (“Особливостi парцелювання головних членiв речення”) виявлено високу частоту парцелювання присудкiв (26 відсотків з усіх парцельованих членів речення) i обгрунтовано бiльшi можливостi їх вичленування. У пiдроздiлi детально розглянуто природу парцелювання цих членiв речення. Щодо парцеляцiї присудкiв як екстен-сiйних елементiв структури речення, то найпростiшим випадком є парцеля-цiя повторюваного присудка. При актуальному членуваннi простого речен-ня присудок, як правило, займає позицiю реми. Вiдповiдно тема збiгається тодi з групою пiдмета, рема – з групою присудка. Вже в межах базової час-тини на присудковi акцентовано увагу. Повторення ж головного члена в пар-целятi ще бiльше пiдсилює його значення, хоча своє рематичне значення вiн втрачає. На перший план висувається iнша iнформацiя, як у прикладi Вiн виконував свою роботу. Виконував iз за взяттям (газета) рему пiдкреслено. Парцельований повторюваний присудок переважно має значення доповнен-ня, уточнення, емоцiйного акцентування. Вiн же сприяє розвантаженню фра-зи, бо пiддається подальшому поширенню у новiй фразi. 

У пiдроздiлi розглянуто й особливостi актуалiзацiї висловлювання за допомогою парцеляцiї частини складеного присудка. Експресивному видiленню при цьому може сприяти й точнiший добiр граматичної форми. Парцелювання ж дає змогу логiчно видiлити при необхiдностi одразу два рiзнi елементи фрази. Наприклад: Не може заспокоїтись директор рай- побуткомбiнату В. Чубак, якого спритна директорка попросила на вигiдних умовах здати в оренду площу “для обслуговування лiквiдаторiв”. Не може, бо Лiдiя Володимирiвна, вселивши фiрму в райпобуткомбiнат, невдовзi пов-нiстю забрала в орендодавця видiлене примiщення (газета). 

Значну увагу придiлено особливiй формi парцеляцiї повторюваного присудка парцеляцiї iз сурядним розгортанням. Особливiсть полягає в тому, що в парцелятi є щонайменше два поєднаних сурядним зв'язком присудки, перший iз яких є повторенням присудка основної частини, другий – одно-рiдний – є лексично новим (Невже i вони вже “розписанi” по майбутнiх командах за океаном? Розписанi i поїдуть? (газета)). 

У результатi аналiзу виявлено, що парцеляцiя, пов'язана з повтором присудка є, по-перше, нормою розмовного мовлення, а по-друге, особ-ливiстю складного художнього висловлювання. Така парцеляцiя сприяє роз-мовнiй жвавостi, створює враження необробленості думки, експресивностi, що для мови ЗМI є надзвичайно важливим. У пiдроздiлi розглянуто й приклади парцелювання лексично рiзних присудкiв, обгрунтовано порiв-няно бiльшу (вiдносно парцельованих повторюваних присудкiв) частоту вживання їх у мовi газетного тексту, пояснено механiзм парцелювання та визначено експресивнi можливостi й жанрову диференцiацiю цих структур у мовi засобiв масової комунікації. Тут же проаналiзовано й приклади пар-целювання присудкiв як iнтенсiйних елементiв структури речення. Вияв-лено, що внаслiдок мiцних зв'язкiв елементiв iнтенсiйної структури роз-членування на межi “пiдмет-присудок” вiдбувається порiвняно рідко (один відсоток від усіх дібраних прикладів парцельованих членів речення), однак сприяє емоцiйному увиразненню вислову й тому притаманне таким жанрам мас-медiа, якi вимагають якомога сильнiшої експресiї висловiв. 

Яскраво виражену емфатичну парцеляцiю виявлено й при вичленову-ванні пiдметiв. Визначено сферу вживання таких структур у мовi ЗМI та вка-зано на причини, якi утруднюють парцелювання. 

У другому пiдроздiлi (“Парцеляцiя другорядних членiв речення як iн-тенсiйних та екстенсiйних елементiв структури речень в радiо-, теле- та газетних текстах”) на основi спостережень зроблено висновок про часте парцелювання означень (одиничних i розгорнених, узгоджених i неузгод-жених). Детальний аналiз дає змогу констатувати, що в мовi ЗМI такi парцельованi структури притаманнi всiм аналiтичним жанрам. Розчле-нування атрибутивного зв'язку є дуже яскравим засобом емоційно-екс-пресивного виділення ознаки, що виражається парцельованим означенням, наприклад: Хоч одна краплина нафти проллється – присвою звання. Почесне. Ворог народу. З усiма наслiдками (газета). 

З’ясовано, що додатки, на вiдмiну вiд означень, виявляють набагато меншу здатнiсть до вiдокремлення у фразi. Саме цим пояснюється нечасте вживання таких парцельованих членiв речення як екстенсiйних елементiв структури. Парцельованi ж додатки як iнтенсiйнi елементи (наприклад: Нам обiцяють... Краще життя... Дочекаємось? (газета)) функцiонують як правило в емоцiйно насичених текстах ЗМI та нерiдко передають iронiчне ставлення до висловлюваного, виражають думку, що не спiввiдноситься iз сказаним у базовiй частинi. У газетних заголовках парцельованi додатки конкретизують, уточнюють змiст базової