Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Явище парцеляцiї в мовi сучасних засобiв масової комунiкацiї

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 

частини, актуалiзують змiстову немотивованiсть: Журналiсти проти. Дипломатiв (газета). Аналiз парцельованих головних i другорядних членiв речення дав пiдставу стверджувати, що в мовi мас-медiа частiше парцелюються екстенсiйнi структури речення. Парцеляцiя ж елементiв iнтенсiйної структури є явищем менш рiзноманiтним i бiльш рiдкiсним. При аналiзi парцельованих головних i другорядних членiв речення звернуто увагу на функцiонування таких структур у радiо- та телетекстах і виявлено особливу й специфiчну їх природу в мовленнi аудiовiзуальних засобiв масової комунікацiї. 

Третiй роздiл “Особливостi парцелювання основних синтагм склад-ного речення та їх функцiї в мовi ЗМI” складається з трьох пiдроздiлiв вiдповiдно до типiв складних речень. У першому пiдроздiлi (“Парце-лювання складнопiдрядних речень як вияв тенденцiї та закономiрностей розвитку мови ЗМI”) значну увагу придiлено опису парцельованих склад-нопiдрядних речень у мовi мас-медiа. Звернено увагу на природу й суть парцелювання таких конструкцiй: парцельоване пiдрядне речення, скоор-диноване з попереднiм головним, граматично залежить вiд нього й струк-турно не вiдрiзняється вiд непарцельованого пiдрядного; особливе кому-нiкативне завдання та пов'язана з цим замiна iнтонацiї актуалiзує модель складнопiдрядного речення, але не руйнує її, не створює нової моделi. Ви-значено фактори, що роблять неможливим парцелювання складнопiдрядних речень. Однак виявлено й умови, що полегшують парцелювання таких структур, а саме: 
1) здатнiсть розчленованої конструкцiї набувати значення, при якому пiдрядна частина не має першочергового значення; 
2) здатнiсть пiдрядної частини виражати додаткове обмежувальне (або додаткове видiльне) значення і, вiдповiдно, здатнiсть головної частини до звуження свого змiсту додатковим повiдомленням iз з'ясувальною, озна-чальною або обставинною семантикою. 
У пiдроздiлi розглянуто функцiонування складнопiдрядних речень з пiдрядними непрогнозованими та з пiдрядними прогнозованими. Серед складнопiдрядних речень, частини яких не прогнозують або слабо прогно-зують одна одну, найбiльш поширеними є складнопiдряднi з пiдрядними причини, часу, допустовостi, мети, способу дiї, порiвняльними, наслiд-ковими, а також складнопiдряднi вiдповiдностi. Останнi, до речi, за спо-стереженнями, парцелюванню не пiддаються взагалi. 
Парцельованi конструкцiї прогнозованих складнопiдрядних речень проаналiзовано вiдповiдно до вже прийнятої класифiкацiї. Розглянуто пар-целювання складнопiдрядних речень з пiдрядними з'ясувально-об'єктними, порiвняльно-об'єктними та локативними. 
У процесi дослiдження виявлено, що пiдрядна частина складного ре-чення iз з'ясувально-об'єктним вiдношенням є обов'язковим поширювачем опорного слова, що не сприяє парцелюванню. Але хоч такi конструкцiї й парцелюються важко, та мають високий ступiнь експресивностi. У мовi ра-дiо- та телепередач з'ясувально-об'єктнi вiдношення часто мають значення додатковостi, виникають спонтанно. Тому в усному мовленнi такi конструк-цiї потрактовано як приєднувальнi. 
Порiвняльно-об'єктнi прикомпаративнi складнопiдряднi речення пiд-даються парцелюванню здебiльшого в текстах аналітичного змiсту, а та-кож у газетних заголовках. Парцеляцiя тут сприяє створенню iронiї, ефек-ту несподiваностi. У локативних складнопiдрядних реченнях прийом пар-целяцiї теж застосовується лише зрiдка. Парцелят у таких побудовах завжди залежить вiд опорного слова, яке є у базовiй частинi, що утруднює сам процес парцелювання. 
У другому пiдроздiлi розглянуто функцiонування парцельованих складносурядних речень у мовi засобiв масової комунікації. Вiдповiдно до значення та функцiй сполучникiв сурядностi видiляють: а) складносуряднi речення з асемантичними сполучниками, якi лише поєднують суряднi частини; б) складносуряднi речення iз семантичними сполучниками (зiстав-ними, протиставними, роздiловими, приєднувальними та градацiйними). З огляду на таку класифiкацiю складносурядних сполучникових речень про-аналiзовано парцеляцiю вiдповiдних побудов. 
Парцельованi складносуряднi речення з асемантичними й семан-тичними сполучниками в основному вiльно функцiонують i в мовi преси, i в мовi теле- та радiопередач. В усному мовленнi при вимовi парцелята журналiсти, як правило, вдаються й до кiнесичних засобiв актуального членування – жестикулюють, “знизують плечима”, “розводять руками”, супроводжують сказане вiдповiдною мiмiкою тощо. В усному мовленнi парцеляцiя iнодi сприяє й урiзноманiтненню функцiй семантичних спо-лучникiв, як-от: Тодi / все було добре // Чи / можливо / нам так здавалось (Радiопередача). 
У наведеному прикладi парцелят починається сполучником чи, а пiсля сполучника використано вставну конструкцiю. Вставнi слова, що стоять пiсля роздiлового сполучника, надають парцелятовi вiдтiнку деякого об-меження того, що стверджується базовою частиною. 
Парцельованi складносуряднi речення дослiджено i в писемному, i в усному мовленнi. Причому природа цих конструкцiй скрiзь однакова. Основна ж функцiя, яку вони виконують, – посилення змiстового значення другої сурядної частини. 
У третьому пiдроздiлi проаналiзовано парцелювання складних без-сполучникових речень. Такi парцельованi структури з усiх складних ре-чень є найменш чiткою групою. Межi мiж безсполучниковими конструк-цiями зi значенням сурядностi й пiдрядностi та промiжними мiж ними, а також конструкцiй iз вiдокремленими членами, з одного боку, i без-сполучниковими парцельованими конструкцiями, з iншого, не завжди чiткi. Тому, перш нiж зробити висновок про можливiсть парцелювання безспо-лучникового складного речення, було визначено умови, що сприяють пар-целюванню складних безсполучникових речень. У пiдроздiлi зазначено, що тiльки в тих випадках, коли можна обгрунтувати тотожнiсть типiв структу-ри цiлого безсполучникового речення i безсполучниково пов'язаних струк-тур, мiж якими є роздiльна пауза, можна говорити про наявнiсть парцеляцiї безсполучникового складного речення. Нiщо, наприклад, не вказує на те, що речення Набирає обертiв процес приватизацiї в Марiуполi i Слiдом за невеликими пiдприємствами сфери побуту i громадського харчування розпочали замiну форми власностi й мiсцевi велетнi iндустрiї (газета) можуть утворювати одну структуру, хоч вони й близькi за змiстом. 
Iнша справа – речення типу: Основне завдання банкiв – забезпечити стабiльнiсть валюти. Основна вимога їх – мати якiсь гарантiї (газета) ; Щастя не шукають / його створюють // Життя не придумують / його теж творять (Телепередача). 
Це предикативнi (багатомiрнi) структури, й у
Фото Капча