Загальні вимоги щодо слідчих (розшукових) дій

 

РОЗДІЛ 1.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

РОЗДІЛ 2.МЕТА, ЗМІСТ ТА СУТНІСТЬ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

РОЗДІЛ 3.ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

 

 

Актуальністю теми курсової роботи полягає в тому, що в процесі розслідування злочинів нерідко виникає необхідність перевірки конкретних обставин, з’ясування реальної можливості події в певних умовах, які можливо з’ясувати за допомогою слідчого експерименту. 

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу слідчого експерименту як слідчої (розшукової) дії розробити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації та практики проведення розглядуваної слідчої (розшукової) дії в кримінальному провадженні України.

Об'єктом дослідження є дослідження слідчого експерименту, как слідчої дії. 

Предметом дослідження є КПК України, яким врегульовані положення слідчого експерименту.

Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові і спеціальні методи: описовий, логіко-юридичний, порівняльно-правовий, статистичний.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Метою цієї слідчої дії є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а сутністю є перевірка виниклих у слідчого різного роду припущень, версій з метою перевірки фактичних даних, отриманих у результаті допиту підозрюваного, свідка, потерпілого, проведення інших слідчих дій. 

Слідчий експеримент в кримінальному процессі – це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проводить інші необхідні досліди чи випробування.

Необхідність у провадженні слідчого експерименту зазвичай виникає в тих випадках коли при оцінці даних, зібраних по розслідуваного кримінальній справі, з'ясовується, що та чи інша обставина є істотним для вирішення справи, проте потребує перевірки дослідним шляхом.

Слідчий експеримент вважається досить трудомістким процесуальним дією, тому його виробництво доцільно лише тоді, коли питання, що цікавлять слідство дані не можна перевірити в ході додаткових допитів, оглядів, обшуків, судових експертиз та ін.

Особливістю слідчого експерименту є те, що при підборі понятих слідчому потрібно враховувати ступінь складності намічених до виробництва дослідів і оцінки можливих результатів. При необхідності запрошують громадян, що володіють потрібними професійними та психо-фізіологічними здібностями, щоб вони змогли зрозуміти сенс і зміст проведених дослідів. Крім того, залежно від характеру намічуваних досвідчених дій у слідчому експерименті повинні брати участь більше двох понятих (наприклад, при перевірці здатності почути розмову з певної відстані). У подібних випадках для допомоги слідчому рекомендується залучати співробітників органу дізнання.

 

 

Загальні вимоги до проведення всіх слідчих (розшукових) дій врегульовано ст. 223 КПК. Положення названої статті застосовуються при проведенні будь-якої слідчої (розшукової) дії, передбаченої КПК з урахуванням особливостей її проведення, передбачених спеціальними нормами, що врегульовують процесуальний порядок проведення саме конкретної слідчої (розшукової) дії. 

Першою загальною вимогою до проведення слідчої (розшукової) дії закон визначає підстави для її проведення. Згідно з ч. 2 ст. 223 КПК підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Проте при цьому слід звернути увагу, що йдеться про наявність лише фактичних підстав до проведення слідчої (розшукової) дії. Досить часто виникають ситуації, коли для проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії необхідні не лише фактичні, але й юридичні (правові) підстави. І законом вони врегульовані при визначенні процесуального порядку проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії. Так, наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 241 КПК освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Повертаючись до підстав фактичних, варто також зазначити, що наявність таких підстав для проведення конкретної слідчої (розшукової) дії дає нам право стверджувати про можливість досягнення мети її проведення. Хоча, звичайно, сама наявність фактичних підстав не буде виступати достатньою гарантією отримання бажаних результатів і, таким чином, досягнення мети слідчої (розшукової) дії.

Сама ж мета слідчої (розшукової) дії, як правило, передбачається в тій чи іншій нормі закону. Так, наприклад, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Наступною вимогою до проведення слідчих (розшукових) дій є забезпечення присутності при їх проведенні певного кола осіб та роз'яснення прав і обов'язків особам, які беруть участь у слідчих (розшукових) діях. Так, згідно з ч. 3 ст. 223 КПК, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. А перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом.

Конкретної вказівки про час проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії КПК