Загальні вимоги щодо слідчих (розшукових) дій

Після отримання згоди особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки. [13, С. 120]

Слідчий має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо. Разом із тим слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об'єкти, приховати які-небудь обставини та ін.

З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі, яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.

Якщо досліди чи випробування не пов'язані із перевіркою показань, які були дані особами раніше, слідчий після роз'яснення присутнім прав та обов'язків, мети слідчого експерименту приступає до проведення експериментальних дій.

Якщо в ході слідчого експерименту будуть знайдені речі та документи, інші сліди злочину, вони повинні бути оглянуті на місці провадження слідчої дії з відповідною фіксацією в порядку ст. 237 КПК.

Якщо виникла необхідність перевірити й уточнити експериментальним шляхом відомості, що містяться в показаннях декількох осіб, така перевірка провадиться окремо щодо кожної особи в присутності різних понятих. Неприпустимо перевіряти й уточнювати показання групи осіб, оскільки втрачається сама суть даної слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.

Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження не принижуються честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, не створюється небезпека для їх життя і здоров'я, не завдається шкода майну, не порушуються норми моралі.

Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 КПК складається протокол, який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором. У протоколі, крім звичайних відомостей, потрібно вказати: з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно описуються одержані результати; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. Якщо в процесі перевірки й уточнення відомостей вилучалися предмети, документи, то все це також повинне знайти відображення в протоколі. Якщо дослідницькі дії проведені повторно або неодноразово, кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі.

Якщо під час проведення слідчого експерименту застосовувалися технічні засоби фіксації, це також повинно знайти своє відображення в протоколі.

 

 

Слідчий експеримент проводиться як за ініціативою слідчого, так і по клопотанням підозрюваного (обвинувачуваного), потерпілого, інших учасників кримінального процесу. Значення слідчого експерименту полягає в тому, що його результати дозволяють підтвердити або спростувати зібрані по справі докази, а нерідко і отримати їх. Так, під час слідчого експерименту з перевірки можливості вчинення певних дій можуть бути точно оцінені припущення про наявність або відсутність у підозрюваного професійних або злочинних навичок, наприклад, у використанні газозварювального обладнання для злому сейфу, відкриванні замку за допомогою відмичок і т.п.

Один з факторів, що підвищують результативність слідчої експерименту, цей своєчасність його виробництва. Невиправдані зволікання можуть призвести до того, що у суб'єкта пропаде бажання відтворити певні дії, реконструювати обстановку або обставини розслідуваної злочину або незворотньо місце зміниться, де повинен проводитися слідчий експеримент.

У провадженні слідчого експерименту, як правило, необхідно участь особи, що перевіряється свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого. У складних випадках слідчий має право запросити відповідного спеціаліста. 

Спеціаліст - незацікавлена в справі особа, яка має відповідну освіту, володіє певними науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями або навичками, використовуючи які, він надає слідчому допомогу у виявленні та з'ясуванні окремих фактів, що мають доказове значення і в оформленні процесуальної дії (ч. 1 ст. 71 КПК). Спеціаліст може бути запрошений для участі у проведенні будь-якої слідчої дії. Слідчий викликає спеціаліста у випадках, коли визнає це необхідним. Тобто слідчий має право, а не обов'язок запрошувати спеціаліста. Разом з тим КПК передбачає випадки обов'язкової участі спеціаліста. Це: а) при зовнішньому огляді та ексгумації трупа - участь судово-медичного експерта або лікаря (ст.ст. 238, 239 КПК); б) при допиті малолітньої або неповнолітньої особи - педагога, психолога, лікаря (ст. 226 КПК). [8,