Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (ХІХ перша чверть ХХ ст.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
65
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ
 
ДЕМ’ЯНЕНКО Наталія Миколаївна
 
УДК 378 (091
 
Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (ХІХперша чверть ХХ ст.)
 
13. 00. 04 – теорія і методика професійної освіти
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України
 
Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Ярмаченко Микола Дмитрович, Президія Академії педагогічних наук України, радник президента АПН України, м. Київ
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Савченко Олександра Яківна, Міністерство освіти України, заступник міністра, м. Київ
доктор педагогічних наук, професор Майборода Василь Каленикович, Українська Академія державного управління при Президентові України, вчений секретар, м. Київ
доктор педагогічних наук, професор Рудницька Оксана Петрівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідуюча кафедрою, м. Київ
Провідна установа  Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Харків
 
Захист дисертації відбудеться “29” вересня 1999 р. о 1400 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 451. 01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9). 
Автореферат розісланий “25” серпня 1999 р. 
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність і доцільність дослідження. На межі тисячоліть людино- і державотворчий потенціал освіти в Україні зростає, що виявляється в розробленні її нової етнічно-національної філософії й парадигми, пошуках варіативних систем та моделей, інноваційних технологій і методик професійної підготовки педагогічних кадрів сучасної генерації на рівні світових стандартів та здобутків цивілізації. 
У зв’язку з цим особливого значення набувають історичний досвід і наукові концепції педагогів та вищих закладів педагогічної освіти періоду ХІХ – першої чверті ХХ ст. Вони є животворним джерелом розбудови й оновлення сучасної вищої школи, розв’язання актуальних питань її сьогодення та майбутнього. 
Педагогічна освіта і досягнений нею рівень розвитку виступає головною передумовою становлення загальнопедагогічної підготовки вчителя, яка підлягає вивченню, передусім, на її тлі. Загальнопедагогічна підготовка є невід’ємною складовою змісту педагогічної освіти і тому не може функціонувати в автономному стосовно вищої педагогічної школи режимі. Поряд з цим, вона є об’єктивно існуючим, самостійним, визначальним напрямом підготовки вчителя, в головних своїх компонентах спільним для педагогів усіх спеціальностей, незалежно від фаху. 
Актуальність дослідження полягає в тому, що воно дозволяє, по-перше, вивчити цілісний процес становлення загальнопедагогічної підготовки вчителя в контексті розвитку вищої школи України, її національних особливостей; по-друге, виявити провідні тенденції, наукові ідеї, творчий досвід загальнопедагогічної підготовки вчителя, що зумовлювали позитивну трансформацію ціннісних основ українського соціуму; по-третє, визначити шляхи оновлення загальнопедагогічної підготовки в сучасних закладах вищої педагогічної освіти, здійснити актуалізацію всього цінного з минулого в соціально-економічних реаліях сьогодення; по-четверте, науково обгрунтувати прогнозування розвитку теорії і практики загальнопедагогічної підготовки вчителя. Таким чином, оскільки історико-педагогічні дослідження детермінуються сучасністю, то нею й висуваються найактуальніші історичні проблеми. 
Доцільність дослідження зумовлена необхідністю розв’язання нагальних суспільних проблем та подолання соціально-педагогічних суперечностей: між потребою українського народу в об’єктивному вивченні свого минулого, зокрема, послідовних знань з історії національної педагогіки, і недостатнім розробленням фундаментальних історико-педагогічних проблем, досліджень систем та процесів розвитку найважливіших педагогічних явищ; між глобальними соціально-економічними перетвореннями наших днів, вимогами більш яскравого вияву в змісті освіти соціально-етнічного компонента, врахування світового досвіду й неадекватним ставленням держави до освіти, традиційно-консервативною, формально-багаторівневою у своїй більшості підготовкою фахівців у закладах вищої освіти різного типу; між потребами суспільства в педагогічних кадрах нової генерації і неповною визначеністю методологічних та методичних засад їх підготовки, варіативних концепцій, моделей, новітніх освітньо-професійних програм цілісної багаторівневої загальнопедагогічної підготовки; між прагненням учителя до вдосконалення культурно-духовної сфери, поглиблення професійної компетентності й відсутністю реальних механізмів освоєння апробованих історією ефективних педагогічних систем, інноваційних методик та технологій загальнопедагогічної підготовки. 
Отже, звернення до національних історико-педагогічних цінностей, однією з яких є загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні ХІХ-першої чверті ХХ ст., має велике науково-практичне значення, виступає важливим фактором розбудови вищої педагогічної школи, що буде сприяти інтенсифікації державотворчого потенціалу освіти, здійсненню соціально-педагогічних реформ у країні, входженню її до європейської спільноти. 
Розробленням наукових основ підготовки вчительських кадрів займались відомі педагоги і державні діячі: С.А. Ананьїн, М.П. Василенко, Г.Г. Ващенко, В.І. Вернадський, В.К. Винниченко, О.М. Гіляров, С.С. Гогоцький, Б.Д. Грінченко, Г.Ф. Гринько, М.С. Грушевський, М.Ф. Даденков, І.В. Добіаш, О.В. Духнович, О.С. Залужний, В.П. Затонський, В.В. Зеньківський, М. Зотін, М.О. Лавровський, Н.Д. Лубенець, А.С. Макаренко, О.Ф. Музиченко, І.І. Огієнко, М.І. Пирогов, В.П. Родніков, С.Ф. Русова, Я.П. Ряппо, І.О. Сікорський, І.М. Скворцов, С. Сірополко, М.О. Скрипник, І.П. Соколянський, І.М. Стешенко, В.О. Сухомлинський, П.В. Тихомиров, К.Д. Ушинський, І.Я. Франко, С.Х. Чавдаров, Г.І. Челпанов, Я.Ф. Чепіга, О.Я. Шумський та інші. 
Із проблем становлення
Фото Капча