Заходи щодо зниження ризиків у комерційній діяльності підприємства

З метою зниження комерційних ризиків слід створювати спільні підприємства із зарубіжними фірмами, об’єднуватися з потужними і передовими вітчизняними компаніями, домагатися державної підтримки, перетворюватись на філію крупних вітчизняних підприємств та ін.

Для зниження, а відтак і унеможливлення профільно-технологічних ризиків необхідно:

- здійснювати диверсифікацію виробництва шляхом розширення нових технологій і видів продукції;

- проводити диверсифікацію постачання;

- постійно збирати економічну інформацію про можливих постачальників, зокрема про освоєння нових технологій;

- встановлювати некомерційні зв’язки із реальними та потенційними постачальниками, розширювати та підтримувати особисті контакти з ними;

- купувати акції підприємств-постачальників;

- створювати страхові резерви основних комплектуючих виробів;

З метою усунення постачальницько-збутових ризиків необхідно:

- здійснювати диверсифікацію постачання;

- розширювати склад постачальників;

- створювати фінансові резерви;

- залучати традиційних постачальників до діяльності підприємств або компанії шляхом укладання договорів участі в прибутках або придбанні частини акцій;

- створювати страхові запаси найважливіших матеріалів;

- заздалегідь планувати і розробляти способи функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників;

- створювати регіональні системи страхування господарсько-комерційних операцій і розробляти низку засобів перестрахування;

- залучати банки, страхові компанії в якості гаранта цих операцій;

- розвивати заставні операції;

- диверсифікувати виробництво;

- активно використовувати всі види і форми маркетингу;

- поліпшувати якість продукції;

- розробляти довготермінову стратегію виробництва та маркетингових досліджень;

- освоювати гнучкі технології виробництва, що допускають швидку переорієнтацію на випуск інших видів продукції;

- прогнозувати динаміку цін та вдосконалювати цінову політику;

- отримувати часткову або повну передоплату;

- систематично інформувати громадськість про підприємства, що традиційно порушують умови договорів;

- створювати і підтримувати системи контролю за виконанням договорів на рівні місцевих органів;

- створювати системну базу даних про реальних і потенційних споживачів продукції, про продукцію, яка виробляється на цих підприємствах-споживачах та її споживачів, а також про постачальників необхідних матеріалів і обладнання та ін.

З метою зниження виробничого ризику необхідно розробити стратегію техніко-технологічного розвитку і безпеки підприємства, постійно вдосконалювати технологічну базу, технологічну культуру та культуру праці, проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, створювати венчурні підприємства та ін.

Одним з найважливіших видів комерційних ризиків є кредитні. Для того щоб вирішити, надати кредит чи відмовити позичальнику, кредитне управління банку повинно отримати вичерпну інформацію про кредитоспроможність клієнта і на її підставі зробити відповідний висновок про правильність складання кредитного договору та захищеність банку і його вкладників, про можливість банку у разі порушення умов договору швидко, без значних витрат відшкодувати свої кошти. Рівень кредитного ризику визначають мірою кредито- і платоспроможністю підприємства.

Ризикова політика – комплекс захисних заходів проти основних форм ризиків, насамперед проти критичного та абсолютного рівнів. Основними з них є вивчення ринку і конкурентів, страхування ризику, його диверсифікація, використання застави, поточний контроль, створення спеціальних резервів. З метою зниження виробничих, постачальницько-збутових та матеріально технічних ризиків необхідно здійснювати диверсифікацію виробництва та постачання, купувати акції підприємств-постачальників, створювати страхові та фінансові резерви і запаси, використовувати новітні форми маркетингу та ін.

Для кредитних ризиків здійснюють всебічний і ретельний аналіз кредитних заявок та умов надання кредиту та комплексний поточний контроль за виробничою діяльністю. Крім того, низка заходів здійснюється спеціальними національними службами ризиків.

 

 

Сучасний економічний процес в Україні зумовлює необхідність комплексного дослідження та розв’язання проблем підвищення ефективності комерційних зв’язків та комерційного ризику українських підприємств у специфічних умовах розвитку ринкових відносин. Вплив комерційного ризику на результати діяльності підприємства є багаторівневим стохастичним процесом. Тому слід розробити теорію та методологію управління комерційним ризиком, яка б відповідала діяльності підприємства в умовах змінного середовища.

Більшість рішень підприємницької діяльності приймаються в умовах невизначеності, коли необхідно обирати напрям дій із декількох можливих варіантів, тобто здійснення яких складно передбачити. Підприємцю необхідно обрати саме той варіант, який призведе до отримання найбільшого прибутку. Однак, отримання прибутку підприємцю не гарантовано. Винагородою за витрачений час може бути як прибуток, так і його збиток. Можна зазначити, що комерційний ризик – це ризик, що виникає внаслідок будь-яких видів діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням, соціально – економічних і науково – технічних проектів.

Ризик визначають як загрозу зазнати збитків у вигляді додаткових затрат, передбачених у прогнозах, проектах, планах, програмах, або ж одержати доходи, менші за очікувані. При цьому, якщо затрати необхідні у будь-якому випадку, то збитки є наслідком невизначеності.

Об’єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі.

Суб’єктом ризику розуміють особу, яка зацікавлена в наслідках керування об’єктом ризику і компетентна приймати рішення щодо об’єкта ризику.

Основними причинами виникнення комерційного ризику є:

- зниження обсягів реалізації внаслідок падіння попиту на товар, що виробляється або реалізується, витиснення його конкуруючими товарами;

- підвищення закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту;

- непередбачене зниження обсягів закупівель порівняно з наміченими, що зменшує масштаб усієї операції й збільшує витрати на одиницю об’єму реалізованого товару (за рахунок умовно постійних витрат) ;

- втрати товару;

- втрати якості товару при транспортуванні та зберіганні товару, що призводить до зменшення його ціни;

- підвищення втрат обертання порівняно з наміченими в результаті непередбачених відрахувань, що призводить до зниження прибутку підприємства.

Комерційні ризики характерні для різних етапів товарно-грошових і торгово-обмінних операцій, відповідно до яких відокремлюють певні види ризиків.

 

 

1. Апопій В. С., Мельник І. М. Комерційна діяльність: сучасний зміст і форми. Вісті, 2008.

2. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. За ред. Вітлінський В. В., Верчено П. І. К: 2009.

3. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент. – М. : Финансы и статистика, 2005.

4. Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. – К. : ТОВ Борисфен-М, 2007.

5. Вітлінський В. В., Наконечний С. І., Шарапов О. Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник. – К. : ІЗМН, 2007.

6. В. М. Гранатуров «Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения». Учебное пособие. М. «Дело и сервис», 2006.

7. Зятковський І. В. Фінанси підпpиємства в pозpахунках. – Теpнопіль: Т-во «Полігpафіст», 2009.

8. Економічний ризик: ігрові моделі: Навчальний посібник. За редакцією доктора економічних наук, професора В. В. Вітлінського. К, 2004.

9. Економічні ризики. Навчальний посібник Івченко І. Ю. К, 2004.

10. Лапуста М. Г., Шаpшукова Л. Г. Риски в пpедпpинимательской деятельности. Учеб. пособие. – М. : ИHФРА-М, 2004.

11. Райс Тони, Койли Бpайн. Финансовые pиски: Сокp. пеp. с англ. / Общ. pед. М. А. Гольцбеpга, Л. М. Хасан-Бек. – К. : Тоpг. -изд. бюpо BHV, 2003.

12. Рэдхэд Кейт, Хью Стюаpт. Упpавление финансовыми pисками / Пеp. с англ. А. В. Доpошенко. – М. : ИHФРА-М, 2003.

13. Ястремський О. І. Моделювання економічного ризику. – К. : Либідь, 2006.

14. Ястремський О. І. Основи теорії економічного ризику: Навчальний посібник для студентів екон. спец. вищ. навч. закладів – К. : Артек, 2003.